Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 13 національно свідомою частиною наших земля - ків, забезпечувала по - справжньому національ - не життя вихованок, що сприяло пробуджен - ню й утвердженню їхніх самостійно - держав - ницьких позицій і настроїв. Філії Українського педагогічного това - риства у Коломиї завдячує своїм функціону - ван ням жіноча учительська семінарія, засно - вана щ е за австрійських часів. Правда , довгі роки вона не мала відповідного приміщення, переносилася з місця на місце по різних при - ватних будинках, що дуже мало відповідали потребам школи. Жіноча учительська семіна - рія “Рідної ш коли” у добу польського пану - вання містилася у Народному домі в самому центрі міста. Там же знай шли собі місце і д ва інших українських навчально - виховних закла - дам: народна школа ім. Кня гині Ольги та жіно ча гімназія “Рід ної ш коли”. Це була свого роду жіноча ре спубліка. Викладачами жіночої учи тель ської семінарії бу ли вчителі з української гімназії. У жіночій семінарії українську мову та германістику з 1919 д о 1923 р. викладав Омелян Цісик – уродже нець с. Малого Клю чева, виходець зі священичої родини, згодом відомий укра їнський педагог у зарубіжжі . Учениці учительської семінарії виріз - нялися своїми одностроями : плісов ана спід - нич ка, такого ж темно синьо го кольору блу - зочка і шапочка - беретик із трьома срібними літерами “СРШ” (Семінарія Рідної ш коли) . Навчаль ний заклад налічував кілька сотень учениць. Життя в семінарії та поза нею під - давалося суворому контролю, мало свої при - пи си, яких треба було суворо дотримуватися. Однострій був обов’язковим не лише в нав - чальному закладі, а й поза ним. Не можна було відв ідувати кінотеатр чи танці, ходити пізніми годинами містом, хіба в товаристві батьків чи опікунів. Зате семінаристи запов - ню вали великий зал театру “Щадничої каси”. Крім навчання , в семінарії діяв хор, яким керував вчи тель співу і музики Роман Рубін ґ ер, він же організував з учениць жіночої гімназії та семінарії смичковий оркестр. Да - ний оркестр налічував 24 особи, складався майже виключно з учнів: Стефа Шипайло, Ярослава Сосенко - Острук, Роман Барнич (брат диригента і композитора Ярослава Барнича). Семінар ський хор співав до ранньої Служби Божої. Діяв також театральний гурток під режисурою Олекси Скалозуба, власним драма - тургом був учитель української мови і літера - тури Володимир Павлусевич. Ще в 1916 р. в семінарії постав театр, керівником якого був Д. Ник олишин , артистами - аматорами учителька Степанія Чубатівна, три сестри Слюзарівни й ін. Чи не най помітнішою подією в куль - турно - освітньому житті Коломиї 1920 - х рр. ста ло відзначення коломиянами 40 - літнього ювілею Ольги Кобилянської, на яке 1927 року прибула особисто шановна ювілярка. “Найга - ря чішу” участь в організації святкувань взяли не тільки всі українські установи в Коломиї, а й також управи всіх українських шкіл: жіночої гімназії та вчител ьської семінарії “Рідної ш ко - ли” , де ржавної гімна зії , місцевих початко вих шкіл . Нагородою для всіх рідно шкільних пра цівників були “Свя та молоді”, які лишали по собі великий п ідйом духа учасників і глядачів . Пластова ідея знайшла ду ховний від - кли к середньошкільної молоді і старшокл а с - ників. До Плас ту горнулися всі, хто бажав волі і щастя народу. А коломий ські пластунки куре - ня ім. Марка Вовчка зранку на годину швидше перед шкіль ною наукою на площі Народного Дому вико нували фізичні вправи, легку атле - тику, біг на дистанцію та ін. під досвідченим керівництвом старшого пластуна , професора Романа Шипай ла. Важливу виховну діяльність виконував у Коломиї Український музичний інститут ім. Миколи Лисенка – філія Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові. Вона розпо - чала свою діяльність у 1921 р. у двох к імна тах колишнього Народного дому ( зараз це примі - щення Музею народного мистецтва Гуцуль - щини та По куття ім. Йосафата Кобринського ) з ініці я тиви диригента, композитора, акаде - міка Станіслава Людкевича. Ця важлива подія ознаменувала перехід української музи чної культури на професійний шлях. Від початку заснування Коломийської філії Вищого музич - ного інституту ім. М. Лисенка протягом усього часу її існування тут навчалося найбільше учнів - пі я ністів і працювало найбільше викла - дачів по класу фортепі я но. Педагогів спочатку було небагат о: крім директора Р. Рубін ґ ера – вчителя гри на скрипці, деякий час вчитель - кою фортепі я но працювали Анна Гісовська та Ірина Сатурська, віолончеліст Яків Козарук, який вів також музично - теоретичні предмети. Із 1930 р. у філії Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка почала плідно працювати Галина Лагодинська - Залеська, що переїхала в Коломию з Дрогобича . Дуже тепло згадує сво ю працю в Музичному інституті . Серед кращих учнів згадує Любу Коссак, яка пізніше викла -
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
