Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 13 національно свідомою частиною наших земля - ків, забезпечувала по - справжньому національ - не життя вихованок, що сприяло пробуджен - ню й утвердженню їхніх самостійно - держав - ницьких позицій і настроїв. Філії Українського педагогічного това - риства у Коломиї завдячує своїм функціону - ван ням жіноча учительська семінарія, засно - вана щ е за австрійських часів. Правда , довгі роки вона не мала відповідного приміщення, переносилася з місця на місце по різних при - ватних будинках, що дуже мало відповідали потребам школи. Жіноча учительська семіна - рія “Рідної ш коли” у добу польського пану - вання містилася у Народному домі в самому центрі міста. Там же знай шли собі місце і д ва інших українських навчально - виховних закла - дам: народна школа ім. Кня гині Ольги та жіно ча гімназія “Рід ної ш коли”. Це була свого роду жіноча ре спубліка. Викладачами жіночої учи тель ської семінарії бу ли вчителі з української гімназії. У жіночій семінарії українську мову та германістику з 1919 д о 1923 р. викладав Омелян Цісик – уродже нець с. Малого Клю чева, виходець зі священичої родини, згодом відомий укра їнський педагог у зарубіжжі . Учениці учительської семінарії виріз - нялися своїми одностроями : плісов ана спід - нич ка, такого ж темно синьо го кольору блу - зочка і шапочка - беретик із трьома срібними літерами “СРШ” (Семінарія Рідної ш коли) . Навчаль ний заклад налічував кілька сотень учениць. Життя в семінарії та поза нею під - давалося суворому контролю, мало свої при - пи си, яких треба було суворо дотримуватися. Однострій був обов’язковим не лише в нав - чальному закладі, а й поза ним. Не можна було відв ідувати кінотеатр чи танці, ходити пізніми годинами містом, хіба в товаристві батьків чи опікунів. Зате семінаристи запов - ню вали великий зал театру “Щадничої каси”. Крім навчання , в семінарії діяв хор, яким керував вчи тель співу і музики Роман Рубін ґ ер, він же організував з учениць жіночої гімназії та семінарії смичковий оркестр. Да - ний оркестр налічував 24 особи, складався майже виключно з учнів: Стефа Шипайло, Ярослава Сосенко - Острук, Роман Барнич (брат диригента і композитора Ярослава Барнича). Семінар ський хор співав до ранньої Служби Божої. Діяв також театральний гурток під режисурою Олекси Скалозуба, власним драма - тургом був учитель української мови і літера - тури Володимир Павлусевич. Ще в 1916 р. в семінарії постав театр, керівником якого був Д. Ник олишин , артистами - аматорами учителька Степанія Чубатівна, три сестри Слюзарівни й ін. Чи не най помітнішою подією в куль - турно - освітньому житті Коломиї 1920 - х рр. ста ло відзначення коломиянами 40 - літнього ювілею Ольги Кобилянської, на яке 1927 року прибула особисто шановна ювілярка. “Найга - ря чішу” участь в організації святкувань взяли не тільки всі українські установи в Коломиї, а й також управи всіх українських шкіл: жіночої гімназії та вчител ьської семінарії “Рідної ш ко - ли” , де ржавної гімна зії , місцевих початко вих шкіл . Нагородою для всіх рідно шкільних пра цівників були “Свя та молоді”, які лишали по собі великий п ідйом духа учасників і глядачів . Пластова ідея знайшла ду ховний від - кли к середньошкільної молоді і старшокл а с - ників. До Плас ту горнулися всі, хто бажав волі і щастя народу. А коломий ські пластунки куре - ня ім. Марка Вовчка зранку на годину швидше перед шкіль ною наукою на площі Народного Дому вико нували фізичні вправи, легку атле - тику, біг на дистанцію та ін. під досвідченим керівництвом старшого пластуна , професора Романа Шипай ла. Важливу виховну діяльність виконував у Коломиї Український музичний інститут ім. Миколи Лисенка – філія Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові. Вона розпо - чала свою діяльність у 1921 р. у двох к імна тах колишнього Народного дому ( зараз це примі - щення Музею народного мистецтва Гуцуль - щини та По куття ім. Йосафата Кобринського ) з ініці я тиви диригента, композитора, акаде - міка Станіслава Людкевича. Ця важлива подія ознаменувала перехід української музи чної культури на професійний шлях. Від початку заснування Коломийської філії Вищого музич - ного інституту ім. М. Лисенка протягом усього часу її існування тут навчалося найбільше учнів - пі я ністів і працювало найбільше викла - дачів по класу фортепі я но. Педагогів спочатку було небагат о: крім директора Р. Рубін ґ ера – вчителя гри на скрипці, деякий час вчитель - кою фортепі я но працювали Анна Гісовська та Ірина Сатурська, віолончеліст Яків Козарук, який вів також музично - теоретичні предмети. Із 1930 р. у філії Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка почала плідно працювати Галина Лагодинська - Залеська, що переїхала в Коломию з Дрогобича . Дуже тепло згадує сво ю працю в Музичному інституті . Серед кращих учнів згадує Любу Коссак, яка пізніше викла -
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
