Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
2 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2013 В останньому числі «Нашого життя» за 2012 рік ми підсумували наші здобутки за рік, що минув; з початком 2013 року провід СУА рухається вперед, зо середившись на пошуку нових проє ктів і на зміцненні тих, які існують віддавна. Особлива увага буде відведена струк - турі організації та членству: ми зміцнюва ти - мемо провід наших округ та відділів, в той же час шукаючи нові шляхи збільшення нашого членства. Цей 2013 рік стане 88 - м роком нез - мінної відданості СУА українській ді я спорі та 7 0 - м роком від часу появи в світ першого чис - ла «Нашого життя». Цей проміжок часу вмі - щує десятиліття світових подій і історії нашої громади, і ці події мали безперечний вплив на еволюцію нашої організації та її завдань. У своїй книзі «Дума Укр аїни – жіно - чого роду» (Київ: «Воскресіння», 1993) доктор Марта Богачевська - Хом’як пише про «історич - ну пам’ять»: «Кожне покоління хоче знати своє минуле, і кожне ставить про це минуле своє питання. Хоча цілком повного минулого не можемо відтворити, та кол и оглянемо діяль ність груп, яку обійшла нинішня історія, відтворимо повніший образ усієї історії.» Хоча д - р Богачевська - Хом ’як мала на увазі вивчен - ня історії організацій в Україні для кращого розуміння історії країни, це загальне твер - дження у вступній ч астині книги можна з легкістю застосувати до СУА як жіночої орга - нізації та невід ’ ємної частини української ді я - спо ри в Америці. Щоб створити нашу «історичну па - м’ять», ми запросили доктора Марту Кічо ров - ську - Кебало (з майбутньою співпрацею з Іри - ною Кошулап) написати історію СУА англій - ською мовою. Книга буде зосереджена на двох аспектах історії СУА – як важливої організації в українській громаді і як невід ’ ємної частини жіночого руху в США. Д - р Кічоровська - Кебало вже заглибилася в процес дослідження, вона ознайомлюється з нашим архівом і розглядає різноманітні підходи до аналізу десятиліть діяльності СУА. Ми маємо на меті надрукувати книгу до травня 2014 року, тобто до наступної к онвенції СУА. Ми будемо радо підтримувати д - р К ічоровську - Кебало в цьому проєкт і. Пл я нуючи свою поїздку у Норт Порт, штат Флорида, в грудні 2012 року, я домо ви - лася про зустріч з Почесними ч ленками СУА 56 - го Відділу. Ці непересічні жінки є частиною нашої історії, але вони також є частиною сьогодення СУА. Я хотіла справді посл ухати цих відданих членок нашої організації, відчути і зрозуміти джерело їх відданості справі і, мож - ливо, відправитися з ними в подорож стеж - ками пам’яті про їх багаторічний шлях в СУА і захопити частку їх мудрості. (Анна Ма цілин - ська, заступниця голови для справ організа - цій них та Орися Зінич , зв’язкова віддалених відділів, записали інтерв’ю з цими Почесни ми ч ле нк ами СУА у лютому 2009 року в рамках нашої інформаційної кампанії. Ці записи стали важ ливою частиною нашого архіву .) Три з чотирьох пань виросли в с ім ’ ях, де їхні матері належали до жіночих організа - цій, і вони пішли їхніми с лід ами. В ранньому віці в них було закладене розуміння важли - вості громадської відповідальност и , допомоги іншим і волонтерства. Безсумнівно, часи змі - нилися. Ми зіткнул ися з поколінням, чия ува - га звернена на професійні і матері я льні здо - бутки. Але чи справді це єдиний і най важли - віший критерій успіху? Наші батьки час то жили скромно і ощадно через обставини своєї ім і ґ рації, але розбудова власної місцев ої гро - ма ди бул а важливою частиною їхнього життя. Як нам прищепити це почуття глибо кого обо - в ’ яз ку захистити і продовжити наші установи і організації, серед них і СУА, своїм дітям? Це ключ до майбутнього української громади в Америці, і про це неодноразово йшли дискусі ї. Чи є в нас надія його знайти? За цими замкне - ними дверима безліч тала новитих молодих жінок, які могли б розвивати нашу організа - цію у майбутньому. Ці жінки можуть погоди - тися з арґ ументами розуму, що вони повинні зберігати цю спадщину, але як нам торкнутися їх сердець? Чи можливо запа лити в них во гонь, який я побачила в очах моїх співрозмов ниць? Може твердження молодих жінок, що вони «за - надто зайняті», щоб відда вати час на доб ро - вільних засадах СУА це лише «відмов ка»? Зви - чайно, що кілька годин на місяць не мо жуть бути тягарем. Можливо, ця відмовка жи вить ся відсутністю цього вогню в їхньому серці? Оцінюючи, що дало їм членство в СУА, всі Почесні ч ленки СУА назвали дуже схож і речі: зв’язок і товариство з іншими українками в Америці, задоволення від своєї роботи в громаді і від своїх досягнень, а також визнан - ня, отримане за їх вклад в СУА та громаду. Вони також переконані, що праця в організації
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
