Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
2 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2013 В останньому числі «Нашого життя» за 2012 рік ми підсумували наші здобутки за рік, що минув; з початком 2013 року провід СУА рухається вперед, зо середившись на пошуку нових проє ктів і на зміцненні тих, які існують віддавна. Особлива увага буде відведена струк - турі організації та членству: ми зміцнюва ти - мемо провід наших округ та відділів, в той же час шукаючи нові шляхи збільшення нашого членства. Цей 2013 рік стане 88 - м роком нез - мінної відданості СУА українській ді я спорі та 7 0 - м роком від часу появи в світ першого чис - ла «Нашого життя». Цей проміжок часу вмі - щує десятиліття світових подій і історії нашої громади, і ці події мали безперечний вплив на еволюцію нашої організації та її завдань. У своїй книзі «Дума Укр аїни – жіно - чого роду» (Київ: «Воскресіння», 1993) доктор Марта Богачевська - Хом’як пише про «історич - ну пам’ять»: «Кожне покоління хоче знати своє минуле, і кожне ставить про це минуле своє питання. Хоча цілком повного минулого не можемо відтворити, та кол и оглянемо діяль ність груп, яку обійшла нинішня історія, відтворимо повніший образ усієї історії.» Хоча д - р Богачевська - Хом ’як мала на увазі вивчен - ня історії організацій в Україні для кращого розуміння історії країни, це загальне твер - дження у вступній ч астині книги можна з легкістю застосувати до СУА як жіночої орга - нізації та невід ’ ємної частини української ді я - спо ри в Америці. Щоб створити нашу «історичну па - м’ять», ми запросили доктора Марту Кічо ров - ську - Кебало (з майбутньою співпрацею з Іри - ною Кошулап) написати історію СУА англій - ською мовою. Книга буде зосереджена на двох аспектах історії СУА – як важливої організації в українській громаді і як невід ’ ємної частини жіночого руху в США. Д - р Кічоровська - Кебало вже заглибилася в процес дослідження, вона ознайомлюється з нашим архівом і розглядає різноманітні підходи до аналізу десятиліть діяльності СУА. Ми маємо на меті надрукувати книгу до травня 2014 року, тобто до наступної к онвенції СУА. Ми будемо радо підтримувати д - р К ічоровську - Кебало в цьому проєкт і. Пл я нуючи свою поїздку у Норт Порт, штат Флорида, в грудні 2012 року, я домо ви - лася про зустріч з Почесними ч ленками СУА 56 - го Відділу. Ці непересічні жінки є частиною нашої історії, але вони також є частиною сьогодення СУА. Я хотіла справді посл ухати цих відданих членок нашої організації, відчути і зрозуміти джерело їх відданості справі і, мож - ливо, відправитися з ними в подорож стеж - ками пам’яті про їх багаторічний шлях в СУА і захопити частку їх мудрості. (Анна Ма цілин - ська, заступниця голови для справ організа - цій них та Орися Зінич , зв’язкова віддалених відділів, записали інтерв’ю з цими Почесни ми ч ле нк ами СУА у лютому 2009 року в рамках нашої інформаційної кампанії. Ці записи стали важ ливою частиною нашого архіву .) Три з чотирьох пань виросли в с ім ’ ях, де їхні матері належали до жіночих організа - цій, і вони пішли їхніми с лід ами. В ранньому віці в них було закладене розуміння важли - вості громадської відповідальност и , допомоги іншим і волонтерства. Безсумнівно, часи змі - нилися. Ми зіткнул ися з поколінням, чия ува - га звернена на професійні і матері я льні здо - бутки. Але чи справді це єдиний і най важли - віший критерій успіху? Наші батьки час то жили скромно і ощадно через обставини своєї ім і ґ рації, але розбудова власної місцев ої гро - ма ди бул а важливою частиною їхнього життя. Як нам прищепити це почуття глибо кого обо - в ’ яз ку захистити і продовжити наші установи і організації, серед них і СУА, своїм дітям? Це ключ до майбутнього української громади в Америці, і про це неодноразово йшли дискусі ї. Чи є в нас надія його знайти? За цими замкне - ними дверима безліч тала новитих молодих жінок, які могли б розвивати нашу організа - цію у майбутньому. Ці жінки можуть погоди - тися з арґ ументами розуму, що вони повинні зберігати цю спадщину, але як нам торкнутися їх сердець? Чи можливо запа лити в них во гонь, який я побачила в очах моїх співрозмов ниць? Може твердження молодих жінок, що вони «за - надто зайняті», щоб відда вати час на доб ро - вільних засадах СУА це лише «відмов ка»? Зви - чайно, що кілька годин на місяць не мо жуть бути тягарем. Можливо, ця відмовка жи вить ся відсутністю цього вогню в їхньому серці? Оцінюючи, що дало їм членство в СУА, всі Почесні ч ленки СУА назвали дуже схож і речі: зв’язок і товариство з іншими українками в Америці, задоволення від своєї роботи в громаді і від своїх досягнень, а також визнан - ня, отримане за їх вклад в СУА та громаду. Вони також переконані, що праця в організації
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
