Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 1 Дякуючи Богові, ми у ві й шли у Новий 2013 рік. Українська громада Східної Америки оговталася від урагану «Сенді», в Україні люди перетерпіли вибори до Верховної Ради, а всі ми разом пережили «кінець світу», надуманий шарлатанами заради власної наживи. Оглянувшись в пройдене, не забудьмо згадати і добр і події, на які багатий кожен рік, в кожному з них є дні та події і щасливі, і не дуже щасливі, і свята, і будні. Щасливо ми відсвят к ували проводи Старого року і зустріли Новий рік, частина українців разом з біль шіс - тю християнського світу відсвяткувала Р іздво Христове 2012 року. В Україні населення та частина українців за її межами дотримуються старого календаря і святкують Різдвяні свята і старий Новий рік в місяці січні. Але чи повинні ділити нас оті два ка - лендарі на радість нашим ворогам, спричи - няти між нами ворожнечу, антипатію, чи навіть ненависть? Адже, ми – християни і нашою головною заповіддю є Любов. Слава Богу, в американській українській діяспорі зліс ного антагонізму між віруючими різних конфесій немає. Тут ми маємо з кого приклад брати, бо ж ивемо в державі, в якій люди різного походження, різних віроісповідувань та різних переконань є одним американським народом. Бо те, що єднає їх є сильнішим за те, що їх ділить. В Україні, де дотримуються Різдвяних святкувань за старим стилем і святкують д ва рази Новий рік, в більшості її теренів ворож - нечі між християнами окремих конфесій не відчувається. Не тільки тому, що свята відбува - ються одночасно, але тому, що мають те спіль - не, що їх єднає – боротьба за становлення Української незалежної держави. Їх можуть різнити шляхи, методи, але єднає любов до Батьківщини. Зовсім інша ситуація в тих райо - нах України, де має перевагу в суспільстві церква Московського патріярхату, яка пропо - відує серед своїх прихожан ненависть до інших християн, заохочує їх до ворожнечі з ближ - німи. В усіх українських церквах люди спі ва - ють - моляться: «Боже, нам єдність подай», як про якусь милість і дар, але хіба вона може прийти без нас самих? Кожному з нас насам - пе ред треба самому прийти до розуміння єдності. Дехто уя вляє собі, що правда нале - жить тільки йому, що інші повинні покинути свої переконання, звички і стати під його прапор. Або й групи людей, що об’єдналися в окремі партії, товариства не можуть позбутися своїх амбіцій заради загального добра. Різні переконанн я, ідеології, світогляди, різна пар - тійна приналежність можуть нас тільки різ - нити, але не повинні роз’єднувати. Треба нав - читися головному – вмінню розрізняти справи більшвартісні від маловартніших і твердо три - матися тих справ та дій, що єднають нас в до сяг ненні спільної мети. Прикладом єдності, толерантності, вза - єморозуміння та заємоповаги один до одного є наша жіноча організація – Союз Українок Америки. Адже в суспільній співпраці першим правилом є пошана до людини. Так, ми шану - ємо одна одну. Ми не ділимось на старших чи молодших, не підкреслюємо, хто якої релігії дотримується, хто до якої партії належить, чи взагалі безпартійний, хто в який час прибув до Америки, чи народився тут. Нас єднає мета, заради якої кожен з нас вступив до СУА – це збережен ня української ідентичности, україн - ської мови, культури, народних звичаїв і обря - дів. Недарма кажуть, що Україна є там, де живуть українці. То ж будуймо свою Україну тут, в Америці, єднаймося навколо неї, вихо - вуймо наших дітей і внуків в українському дус і. І тоді Союз Українок Америки буде існу - вати вічно. Чому для розвитку належного рівня суспільності так необ хідна не тільки єдність, але й високий освітній рівень її членів? Бо чим вищий освітній рівень членів спільноти, тим більше вони здатні на порозуміння між собою у спільних цілях. Ось чому союзянки створили тривалий фонд Жіночих студій у Львівському католицькому університеті. Можливо, якраз високоосвічені жінки в Україні стануть тією консолідуючою силою суспільства, яке зрозу - міє в кінці кінці в, що лише в єдності народу його сила. Йдучи в новий рік, не забуваймо, що кожен день приносить нам щось нове. Єднай - мося, щоб в тому новому сповнилaся віковічна мрія в щасливе майбутнє нашого народу. Лідія Слиж, редактор .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
