Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 1 Дякуючи Богові, ми у ві й шли у Новий 2013 рік. Українська громада Східної Америки оговталася від урагану «Сенді», в Україні люди перетерпіли вибори до Верховної Ради, а всі ми разом пережили «кінець світу», надуманий шарлатанами заради власної наживи. Оглянувшись в пройдене, не забудьмо згадати і добр і події, на які багатий кожен рік, в кожному з них є дні та події і щасливі, і не дуже щасливі, і свята, і будні. Щасливо ми відсвят к ували проводи Старого року і зустріли Новий рік, частина українців разом з біль шіс - тю християнського світу відсвяткувала Р іздво Христове 2012 року. В Україні населення та частина українців за її межами дотримуються старого календаря і святкують Різдвяні свята і старий Новий рік в місяці січні. Але чи повинні ділити нас оті два ка - лендарі на радість нашим ворогам, спричи - няти між нами ворожнечу, антипатію, чи навіть ненависть? Адже, ми – християни і нашою головною заповіддю є Любов. Слава Богу, в американській українській діяспорі зліс ного антагонізму між віруючими різних конфесій немає. Тут ми маємо з кого приклад брати, бо ж ивемо в державі, в якій люди різного походження, різних віроісповідувань та різних переконань є одним американським народом. Бо те, що єднає їх є сильнішим за те, що їх ділить. В Україні, де дотримуються Різдвяних святкувань за старим стилем і святкують д ва рази Новий рік, в більшості її теренів ворож - нечі між християнами окремих конфесій не відчувається. Не тільки тому, що свята відбува - ються одночасно, але тому, що мають те спіль - не, що їх єднає – боротьба за становлення Української незалежної держави. Їх можуть різнити шляхи, методи, але єднає любов до Батьківщини. Зовсім інша ситуація в тих райо - нах України, де має перевагу в суспільстві церква Московського патріярхату, яка пропо - відує серед своїх прихожан ненависть до інших християн, заохочує їх до ворожнечі з ближ - німи. В усіх українських церквах люди спі ва - ють - моляться: «Боже, нам єдність подай», як про якусь милість і дар, але хіба вона може прийти без нас самих? Кожному з нас насам - пе ред треба самому прийти до розуміння єдності. Дехто уя вляє собі, що правда нале - жить тільки йому, що інші повинні покинути свої переконання, звички і стати під його прапор. Або й групи людей, що об’єдналися в окремі партії, товариства не можуть позбутися своїх амбіцій заради загального добра. Різні переконанн я, ідеології, світогляди, різна пар - тійна приналежність можуть нас тільки різ - нити, але не повинні роз’єднувати. Треба нав - читися головному – вмінню розрізняти справи більшвартісні від маловартніших і твердо три - матися тих справ та дій, що єднають нас в до сяг ненні спільної мети. Прикладом єдності, толерантності, вза - єморозуміння та заємоповаги один до одного є наша жіноча організація – Союз Українок Америки. Адже в суспільній співпраці першим правилом є пошана до людини. Так, ми шану - ємо одна одну. Ми не ділимось на старших чи молодших, не підкреслюємо, хто якої релігії дотримується, хто до якої партії належить, чи взагалі безпартійний, хто в який час прибув до Америки, чи народився тут. Нас єднає мета, заради якої кожен з нас вступив до СУА – це збережен ня української ідентичности, україн - ської мови, культури, народних звичаїв і обря - дів. Недарма кажуть, що Україна є там, де живуть українці. То ж будуймо свою Україну тут, в Америці, єднаймося навколо неї, вихо - вуймо наших дітей і внуків в українському дус і. І тоді Союз Українок Америки буде існу - вати вічно. Чому для розвитку належного рівня суспільності так необ хідна не тільки єдність, але й високий освітній рівень її членів? Бо чим вищий освітній рівень членів спільноти, тим більше вони здатні на порозуміння між собою у спільних цілях. Ось чому союзянки створили тривалий фонд Жіночих студій у Львівському католицькому університеті. Можливо, якраз високоосвічені жінки в Україні стануть тією консолідуючою силою суспільства, яке зрозу - міє в кінці кінці в, що лише в єдності народу його сила. Йдучи в новий рік, не забуваймо, що кожен день приносить нам щось нове. Єднай - мося, щоб в тому новому сповнилaся віковічна мрія в щасливе майбутнє нашого народу. Лідія Слиж, редактор .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
