Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 11 ДО 75 - РІЧЧЯ ВАСИЛЯ СТУСА (6 січня 1938 – 4 вересня 1985) 6 - го січня Великому поетові та патріотові України виповнилося б 75. Неможливо в короткому дописі добрати таких слів, щоб описати життя, яке передчасно і трагічно обірвалося в московських катівнях, а залишило за собою такий могутній нескорений приклад боро тьби за волю свого народу та колосально багатий доробок в українській поезії. Вважаємо, що поданий нижче лист Василя Стуса з заслання до дружини о. Василя Романюка (пізніше Патріярха УПЦ КП) не тільки розповість нашим читачам про каторжні умови поета та його друзів - однодумців на засланні і в каторжних таборах ҐУЛАҐу, а й стане для нас яскравим свідченням його великої людяності, людини з щедрою душею та чуйним серцем, що, караючись на каторзі, сповнений турботнього переживання за всіх своїх побратимів, за рідних і близьких. Редакція для кращого розуміння листа подає в дужках прізвища осіб, згаданих в листі іменем та першою літерою прізвища. Грудень - січень – 78р., Матросове. Шановна Маріє Марківно! Шановний Тарасе!* Шановний Миколо! Дістав од Вас листа – дуже дякую. Післав до о. Василя здоровлення новорічно - різдвяне 16.ХІІ. - рекомендований лист з рекомендованим повідомленням. Звичайно, для цілого гурту їхнього, зичачи, аби сьорбали з одного козацького казана кулешу. Не знаю, чи дістане (квитанція No 66). Так само – на всі закути, де друзі - побратими. Тішу себе тим, що моя карточка, післана через Вас, таки дійде до о. Василя – дай - но Боже! Тарасе, мені було дуже приємно читати Твого листа (можна ж – на «Ти»?). Може колись ще й зустрінемося – в повному гурті, спогадаємо. Чомусь мені здається, що часова смуга, розпочата кільканадцять літ тому, йде до прикінця свого ( втім, чи не говорить в мені колимський оптимізм, без якого тут прожити було б зовсім не аж так цікаво?). Працюю, Тарасе в штольні – горну р уду у вагонетки. Трохи марудно, зате наскільки це чистіша робота – за ту, що я мав колись у інституті літератури АН УРСР, у газеті. Головне, аби здоров ’ я не підвело. Умови такі: мешкаю в гуртожитку, де п ’ ють, кричать і.т.ін. Мав чимало клопотів з цим, нині маю трохи менше. Бо комусь треба знейтралізувати мої творчі потенції, бо в цьому – весь смисл виховної роботи зі мною. Атмосферу навколо мене постійно отруюють, стеження, провокації, випитування за мене і т. ін. У цілому мало різниться від Мордовії, але там були друзі. Тут я сам, як палець. Через це – весь поринаю в давні спогади. Звідки знати о. Василеві, п. Данилові Ш( умуку, Славкові Ч( орново - лові), Іванові С( вітличному) чи Євгенові С( верстюку) , що з ними я щоденно «зустрічаюся» і «бесіди веду»? Їм, м оже, здається, мовчить Василь, йому вже не про нас (бо листи нещадно крадуть, особливо – одномовні, з України). Ото ж, Тарасе, я не самотній. Зі мною Ґете, Рільке, Ґессе (української періодики не читаю: хай її читає хтось). Трохи був заслаб, але вже все ма йже – позаду. Звичайно, соснівчани** мою адресу знають (бо мали одного листа). Дещо писала Віра Данилівна*** – про батька, але лист до неї – із Родинська – завернули, я переслав на пошту Миронівки Київської області. Не знаю, чому переїхала, та й чи в Мирон івці? Але листи не йдуть не тільки до друзів у Дубравлазі, але й від них. Мих. Коцюбинська пише мені регулярно, шле й цінні листи, а за п і в р о к у не дістав ж о д н о г о. Львів ’ яни й кияни мовчать. Дістаю листи лиш од батьків, що в Донецьку мешкають , і дружини та сина (в Києві проживають). Я гадаю (молю Бога про те), що в Сосновці усе біль - менш залагодиться. Бо і н а к ш е п р о с т о б у т и н е м о ж е. А з цим я зазнайомлений. Мені навіть прислали фото соснівчан – про В. М. Прислали з Москви – інкогніто. Думаю, чи не злі руки це зробили? А як пропустили? Адже всі мої листи читаються...
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
