Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 11 ДО 75 - РІЧЧЯ ВАСИЛЯ СТУСА (6 січня 1938 – 4 вересня 1985) 6 - го січня Великому поетові та патріотові України виповнилося б 75. Неможливо в короткому дописі добрати таких слів, щоб описати життя, яке передчасно і трагічно обірвалося в московських катівнях, а залишило за собою такий могутній нескорений приклад боро тьби за волю свого народу та колосально багатий доробок в українській поезії. Вважаємо, що поданий нижче лист Василя Стуса з заслання до дружини о. Василя Романюка (пізніше Патріярха УПЦ КП) не тільки розповість нашим читачам про каторжні умови поета та його друзів - однодумців на засланні і в каторжних таборах ҐУЛАҐу, а й стане для нас яскравим свідченням його великої людяності, людини з щедрою душею та чуйним серцем, що, караючись на каторзі, сповнений турботнього переживання за всіх своїх побратимів, за рідних і близьких. Редакція для кращого розуміння листа подає в дужках прізвища осіб, згаданих в листі іменем та першою літерою прізвища. Грудень - січень – 78р., Матросове. Шановна Маріє Марківно! Шановний Тарасе!* Шановний Миколо! Дістав од Вас листа – дуже дякую. Післав до о. Василя здоровлення новорічно - різдвяне 16.ХІІ. - рекомендований лист з рекомендованим повідомленням. Звичайно, для цілого гурту їхнього, зичачи, аби сьорбали з одного козацького казана кулешу. Не знаю, чи дістане (квитанція No 66). Так само – на всі закути, де друзі - побратими. Тішу себе тим, що моя карточка, післана через Вас, таки дійде до о. Василя – дай - но Боже! Тарасе, мені було дуже приємно читати Твого листа (можна ж – на «Ти»?). Може колись ще й зустрінемося – в повному гурті, спогадаємо. Чомусь мені здається, що часова смуга, розпочата кільканадцять літ тому, йде до прикінця свого ( втім, чи не говорить в мені колимський оптимізм, без якого тут прожити було б зовсім не аж так цікаво?). Працюю, Тарасе в штольні – горну р уду у вагонетки. Трохи марудно, зате наскільки це чистіша робота – за ту, що я мав колись у інституті літератури АН УРСР, у газеті. Головне, аби здоров ’ я не підвело. Умови такі: мешкаю в гуртожитку, де п ’ ють, кричать і.т.ін. Мав чимало клопотів з цим, нині маю трохи менше. Бо комусь треба знейтралізувати мої творчі потенції, бо в цьому – весь смисл виховної роботи зі мною. Атмосферу навколо мене постійно отруюють, стеження, провокації, випитування за мене і т. ін. У цілому мало різниться від Мордовії, але там були друзі. Тут я сам, як палець. Через це – весь поринаю в давні спогади. Звідки знати о. Василеві, п. Данилові Ш( умуку, Славкові Ч( орново - лові), Іванові С( вітличному) чи Євгенові С( верстюку) , що з ними я щоденно «зустрічаюся» і «бесіди веду»? Їм, м оже, здається, мовчить Василь, йому вже не про нас (бо листи нещадно крадуть, особливо – одномовні, з України). Ото ж, Тарасе, я не самотній. Зі мною Ґете, Рільке, Ґессе (української періодики не читаю: хай її читає хтось). Трохи був заслаб, але вже все ма йже – позаду. Звичайно, соснівчани** мою адресу знають (бо мали одного листа). Дещо писала Віра Данилівна*** – про батька, але лист до неї – із Родинська – завернули, я переслав на пошту Миронівки Київської області. Не знаю, чому переїхала, та й чи в Мирон івці? Але листи не йдуть не тільки до друзів у Дубравлазі, але й від них. Мих. Коцюбинська пише мені регулярно, шле й цінні листи, а за п і в р о к у не дістав ж о д н о г о. Львів ’ яни й кияни мовчать. Дістаю листи лиш од батьків, що в Донецьку мешкають , і дружини та сина (в Києві проживають). Я гадаю (молю Бога про те), що в Сосновці усе біль - менш залагодиться. Бо і н а к ш е п р о с т о б у т и н е м о ж е. А з цим я зазнайомлений. Мені навіть прислали фото соснівчан – про В. М. Прислали з Москви – інкогніто. Думаю, чи не злі руки це зробили? А як пропустили? Адже всі мої листи читаються...
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
