Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 201 2 WWW. UNWLA.ORG 35 – Та я хотів тільки ягід нарвати для хворої сестрички, дідусю Лісовик, – перебив його Л евчик. А пташкам я зараз хлібчика принесу за ягоди... А гілку я хотів зрізати, щоб сопілку зробити, пробачте мені. – Бачу, що я добре роздивився в тобі доброго хлопчика... Ось якби ти ще вмів тримати язичка за зубами і пообіцяв мені нікому не розповісти пр о нашу зустріч, то я допоміг би тобі. – О, я вмію таємницю зберігати! Як Святослав пошкодив собі ребра, бо він вчиться бойового гопака танцювати, то він терпів біль, щоб мама з татом не журилися, а я знав про це і волів би собі язика відкусити, ніж зрадити братикову таємницю. – Я вірю тоб і, – сказав Лісовик. Скочив з каменя ближче до водоспаду, відсунув маленькою сухенькою ручкою, ніби штору на вікні, велику скалу і перед ними відкри - лася велика печера, що світилася якимось дивним срібним блиском. – Прошу до нашої оселі, не бійтеся, – запр осив Лісовик. – Печера, як на диво, зустріла їх не холодом, а домашнім теплом. Левчик огля нув печеру і запитав: – Дідусю Лісовик, ви сказали: «до нашої оселі», а тут нікого нема... – То тепер нікого нема, а як зима принесе хуртовину і мороз скує землю і ріки, сюди прийдуть на зимівлю з найближчих лісів і дібров мавки, а з річок та озер русалки і мій приятель великий ведмідь та ще господар Карпат Чугайстер. Вони на зиму впа - дають у глибокий сон , а я їх стерегтиму аж до весняного тепла. Тоді знову самітні й тут буду. – А хто то такий Чугайстер? Я такого імені не чув і не бачив. – А його рідко хто бачить. Чугайстер встидається свого вигляду, то ховається у звори від людей, щоб їх не налякати, бо він добрий до людей, допомагає їм, коли хто заблудить, стереже пастухам їхню худобинку на полонинах. А як він прекрасно на сопілці грає! А встидається тому він людей, що має ноги не то баранячі, не то як у цапа, а от роги в нього на кудлатій голові то вже лиш баранячі. Він чув нас під калиною, але швидко заховався за смереку, щоб тебе не налякати. – Я б і не злякався, – промовив не зовсім впевнено Левчик. Розкажіть, дідусю, хто збудував цю печеру у скалі? – Якби її збудували люди, то це вже був би ґрот, а не печера. Господь створив її, як і все, що навколо нас. Люди ті льки трохи поглибили її. Бачиш на стіні вибитий хрест? Тут ховалися від поган перші християни. А лев навпроти – це герб короля Данила. Тут його дружинники відпочивали, коли стерегли Україну від ворогів. – Не журись, козаче. Чого похилив голову? Сопілку я т обі подарую Чугайстрову, такої голосної рідко можна знайти. Бери, бери, він їх багато має. – Дякую, дідусю, ви такий добрий! Я більше не буду ніколи ламати калини... – А це тобі берестяне горнятко меду з калин ового цвіту для твоєї сестрички ... І біжи хутк о додому, бо твої рідні вже почали тебе і Ласочку шукати... Про нашу зустріч можеш їм сказати, але побачити мене не зможуть, бо я, як і Чугайстер, показуюсь лише тим, кому сам захочу. Як приїдеш на друге літо, то приходь знову в гості до діда Лісовика. Святослав Левицький.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
