Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
22 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2012 Пам’ятник на могилі Соломії Крушельницької у Львові. Фото Марійки Дупляк. національність. Але львівська публіка була ціл ком на стороні молодої співачки. Захоплена творчістю композитора Рі - хар да Ваґнера , якого вона в листі до М. Пав - лика порівнює з Миколою Лисенком, Соломія їде до Відня. Слава Соломії Крушельницької рознес - лася по всій Европі і після величезного успіху в Трієстському театрі «Феніце», її в 1896 р. запрошують на сезон до Одеського оперного театру, що в той час був одним з найкращих в Старому Світі. Артистка мріє про поїздку до Києва, але дістає відмову від російської влади. Тоді вона їде до Львова, щоб там відсвяткувати 36 - ті роковини смерті Тараса Шевченка. Про виступ її в кон ц ерті на Шевче нківському святі М. Павлик писав до Драгоманова: « Вона є вели чезна психологічна сила. Я щось таке вперше бачу в житті». Тріумфіальною була поїздка С. Кру - шель ницької разом з італійськими артистами до Південної Америки. Потім три сезони у Варшавській опе рі, як один з найблискучіших її сезонів, де після її бенефісу у опері « Галька» на букетах квітів красувався напис: «Наша зір - ка Соломія Крушельницька – незрівнянна Аїда, Сантуцца, Балядина, Рахиль, Дездемона, Мімі, Елеонора, Амелія, Валентина». З Вар шави їздит ь до Петербурга, де грає з Бастіні, а в «Аїді» з Карузо, який вперше співав Рада меса. В Парижі співає разом з співаком Реш - ке і знову колосальний успіх.. Музична світова критика початку ми - ну лого століття заповнює ш пальти газет, що писа л и про чудовий творчий талант, незрів - няне мистецтво та натхненну гру Соломії Крушельницької. «Як правдивий творчий та - лант, вона живе життям героїнь, яких відобра - жає. Незрівнянна, обдар ована вели - чез ним голосом із могутнім звуком то ніжним, то тра гічним, – п. Крушель - ницька є, безперечно, однією з най - більших артисток нашої доби» , – писала «Рев ’ ю д ’ Арт Драматік». «Біль - ше, ніж співачка – це митець. Після кількох її сцен відразу помічається її незвичайний талант і витончена натхненна інтеліґентність, керована жи вою мистецькою пристрастю», – читаємо в «Іль Маттіно». Соломія Крушельниць ка була частою гостею у Буенос - Айресі, де вона стала улюб л е н и цею на довгі роки. Відбуваючи турне Европою та Амери - кою, співає в Ню Йорку, Діт ройті, Чіка ґо, Філя дельфії, Клівленді, Пітс - бур ґ у. Часто виступає у Львові. Свій прощаль - ний концерт в 1929 році Соломія Крушель - ницька дала у Римі і оселюється з чоловіком Чессаріні, мером міс та Віяреджіо, за якого вийшла заміж в 1913 р., на своїй віллі, де співає тільки для своїх гостей. В 1939 році приїжджає до Львова і тут її застає війна. Більше до Італії вона не мала змоги повернутися . Щоб зар обити на прожит - тя, з 1944 р. працює професором Львівської державної консерваторії, віддаючи свої знання українським молодим співакам. В 1949 р. в приміщенні Львівської кон - серваторії відбувся останній концерт Соломії Крушельницької. Про нього пише письмен ни - ця Ірина Вільде: «На сцену виходить усміх н е - на, у сріблястій сукенці, сама біла, як голубка, вона, Соломія, незрівнянна колись партнерка Баттістіні, Карузо, Мишуги, Тітта Руффо... і під склепіння злітає старовинна українська пісня «Краю родимий, село родиме, вас я вітаю, міс - ця любимі». Перестало битися серце Великої Укра - їнки 16 листопада 1952 року. Її могил а на Лича ківському цвинтарі поруч з могилою Івана Франка. Як згадує її учень, композитор Анатолій Кос - Анатольський , котрий мав про - щальне слово : « ...Та ось в сумний осінній день 1952 року сто яв над відкритою могилою. Най - більша артистка початку ХХ століття, гордість світових сцен, ця дорога мені і всьому музич - ному світові людина довела свою велику жит - тєву рол ю до кінця, і от прийшов фінал... За хвилину спаде остання завіса – завіса віч - ност і..., а замість оплесків, поллються сльози.» Марія Левицька .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
