Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
22 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2012 Пам’ятник на могилі Соломії Крушельницької у Львові. Фото Марійки Дупляк. національність. Але львівська публіка була ціл ком на стороні молодої співачки. Захоплена творчістю композитора Рі - хар да Ваґнера , якого вона в листі до М. Пав - лика порівнює з Миколою Лисенком, Соломія їде до Відня. Слава Соломії Крушельницької рознес - лася по всій Европі і після величезного успіху в Трієстському театрі «Феніце», її в 1896 р. запрошують на сезон до Одеського оперного театру, що в той час був одним з найкращих в Старому Світі. Артистка мріє про поїздку до Києва, але дістає відмову від російської влади. Тоді вона їде до Львова, щоб там відсвяткувати 36 - ті роковини смерті Тараса Шевченка. Про виступ її в кон ц ерті на Шевче нківському святі М. Павлик писав до Драгоманова: « Вона є вели чезна психологічна сила. Я щось таке вперше бачу в житті». Тріумфіальною була поїздка С. Кру - шель ницької разом з італійськими артистами до Південної Америки. Потім три сезони у Варшавській опе рі, як один з найблискучіших її сезонів, де після її бенефісу у опері « Галька» на букетах квітів красувався напис: «Наша зір - ка Соломія Крушельницька – незрівнянна Аїда, Сантуцца, Балядина, Рахиль, Дездемона, Мімі, Елеонора, Амелія, Валентина». З Вар шави їздит ь до Петербурга, де грає з Бастіні, а в «Аїді» з Карузо, який вперше співав Рада меса. В Парижі співає разом з співаком Реш - ке і знову колосальний успіх.. Музична світова критика початку ми - ну лого століття заповнює ш пальти газет, що писа л и про чудовий творчий талант, незрів - няне мистецтво та натхненну гру Соломії Крушельницької. «Як правдивий творчий та - лант, вона живе життям героїнь, яких відобра - жає. Незрівнянна, обдар ована вели - чез ним голосом із могутнім звуком то ніжним, то тра гічним, – п. Крушель - ницька є, безперечно, однією з най - більших артисток нашої доби» , – писала «Рев ’ ю д ’ Арт Драматік». «Біль - ше, ніж співачка – це митець. Після кількох її сцен відразу помічається її незвичайний талант і витончена натхненна інтеліґентність, керована жи вою мистецькою пристрастю», – читаємо в «Іль Маттіно». Соломія Крушельниць ка була частою гостею у Буенос - Айресі, де вона стала улюб л е н и цею на довгі роки. Відбуваючи турне Европою та Амери - кою, співає в Ню Йорку, Діт ройті, Чіка ґо, Філя дельфії, Клівленді, Пітс - бур ґ у. Часто виступає у Львові. Свій прощаль - ний концерт в 1929 році Соломія Крушель - ницька дала у Римі і оселюється з чоловіком Чессаріні, мером міс та Віяреджіо, за якого вийшла заміж в 1913 р., на своїй віллі, де співає тільки для своїх гостей. В 1939 році приїжджає до Львова і тут її застає війна. Більше до Італії вона не мала змоги повернутися . Щоб зар обити на прожит - тя, з 1944 р. працює професором Львівської державної консерваторії, віддаючи свої знання українським молодим співакам. В 1949 р. в приміщенні Львівської кон - серваторії відбувся останній концерт Соломії Крушельницької. Про нього пише письмен ни - ця Ірина Вільде: «На сцену виходить усміх н е - на, у сріблястій сукенці, сама біла, як голубка, вона, Соломія, незрівнянна колись партнерка Баттістіні, Карузо, Мишуги, Тітта Руффо... і під склепіння злітає старовинна українська пісня «Краю родимий, село родиме, вас я вітаю, міс - ця любимі». Перестало битися серце Великої Укра - їнки 16 листопада 1952 року. Її могил а на Лича ківському цвинтарі поруч з могилою Івана Франка. Як згадує її учень, композитор Анатолій Кос - Анатольський , котрий мав про - щальне слово : « ...Та ось в сумний осінній день 1952 року сто яв над відкритою могилою. Най - більша артистка початку ХХ століття, гордість світових сцен, ця дорога мені і всьому музич - ному світові людина довела свою велику жит - тєву рол ю до кінця, і от прийшов фінал... За хвилину спаде остання завіса – завіса віч - ност і..., а замість оплесків, поллються сльози.» Марія Левицька .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
