Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
12 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2012 100 мільйонів долярів. З Вашінґтону їздив сам Гувер по країнах , які навістив голод, був також в Галичині. Та , нажаль , симпатії Гувера були по стороні поляків, а амер иканська допомога , якою він завідував , не розділювалась справед - ли во. Про ц е жалівся М итрополит Гуверові, який в часі цілої авдієнції тримався дуже хо - лодно, наче б не довіряв. Після розмови про допомогу М итропо - лит перейшов на політичну тему. Говорив до сить довго, осуджуючи польську окупаційну владу гострими словам и. "Справедливість і гуманність, – підкреслював М итрополит, – вимагають , щоб також галицькі українці діста - ли волю і незалежність." О днак Гувер за хищ ав погляд, який був поширений в урядових ва - шінґтонських колах, що большевики не вдер - жаться довго при владі, а коли вони прова - ляться, буде скликана конференція алі янтів спеціяльно в справі Східнь ої Европи, на якій вирішиться теж українське питання. На цьому конференція у секретаря торгівлі Гувера закін - чилася. Вона тривала довше як пів - години. Користь з неї була хіба така, що Гув ер почув правду про Польщу від М итрополита, вірогід - ного свідка подій в Галичині. Митрополит вийшов з бюра Гувера пригноблений і сумний. Авдієн цію в державного секретаря Г юза М ит - ро полит мав перед самим від ’ їздом до Европи. Як було сказано вище , М итрополит мав також на меті зібрати фонди на допомогу повоєнним сиротам в Галичині. Очевидно, він сподівався дістати ту допомогу від американ - ських українців, які завжди були співчутливі до потреб старого краю. На запрошення свя - ще ників їздив у неділі по наших парафіях, а ті складали щедрі дари на сироти. Митрополит звертався також за допомогою до латинських епископів. Ті , однак , не поставилися прихиль - но до прохання М итрополи та. В ті часи вони були буквально засипані проханнями про до - помогу від різних европейських країн , зруйно - ваних війною. Незважаючи на різні труднощі , М итрополит все ж таки зібрав на той час значну суму , около 15 тисяч долярів, беручи ще до уваги тодішню по льську валюту. В січні 1922 р. міська рада Нюарку відзначила М итрополита, як визначного гостя, надаючи йому т. зв. " Freedom of the City " як вияв особливішої пошани. Посадник міста Чарлз Ґілен в розмові з о. Понятишином подивляв інтеліґенцію, доб роту, скромність і сердечність М итрополита. На провесні 1922 року М итрополит ви - їхав до Південної Америки, де перевів кано - нічну візитацію наших церковних громад у Бразилії і Арґентині. Після повернення до Сполуче них Шта - тів перевів ще реколєкції для духовенств а в католи цькому домі в Бернардсвілі, Ню Джерзі, в яких брали уча сть також русько - угорські свяще ники. Восени 1922 р. М итрополит відвідав церкву св. о. Миколая в Чікаґо, де душпасти - рював о. Василь Стецюк. Там М итрополит сер - йозно захворів. На щастя , український лікар д - р Степан Гриневецький поставив правильну дія г нозу. Митрополитові покращало й був спроможний відбути запляновану авдієнцію в державного секретаря Гюза у Вашінґтоні. Авдієція відбулася успішно завдяки заходам представника уря ду Західнь о - Української Рес - пуб лі ки, яким був тоді у Вашінґтоні д - р Лука Мишуґа. Митрополит дякував за американ - ську гостинність, згадав за ціль своєї подорожі – збірку на українські воєнні сироти. Вкінці просив інтервеніювати, хоч у справі пересліду - вання українсь кої церкви, зазначуючи, що доля Галичини ще не ви рішена аліянтами. Сек третар Шта ту пильно слухав, подякував М итрополитові за візиту й інфромації, а беру - чи меморял, заявив, що його докладно пере - гля не. Залишивши Америку , М итрополит спер шу поїхав до Від ня, щоб повідомити Укр. Національну Раду про свою політичну акцію у Вашінґтоні та довідатись про політичну ситу - ацію в Галичині. Відтак поїхав до Риму на авдієнцію у Папи Пія ХІ. Хоча політична місія у Сполучених Ш та та х Америки М итрополитові не вдалася, т о все ж таки його намагання у Вашінґтоні обороняти й заступатися за українську справу заслуговує на признання і подив. Митрополит зробив те , що б ільше ніхто не був би в силі зробити. В часі перебування М итрополита в Америц і в особливіший спо сіб проявились дві особливі рис и його характеру – любов і мило - сердя. Молимось і щиро віримо, що уже неда - лекий той час, що український народ прослав - ятиме Його серед святих Вселенської церкви. Ярослава Панчук. ( Опрацювала на підставі статті «Спогади о. Петра Понятишина», який в часі побуту М итро - полита в США був його вірним супровідником і дорадником. Отець Понятишин був адміністра - тором Української Католицької Церкви в США після смерти епископа Ортинського (ур. 1877р. – помер 1960р. в Чікаґо.)
Page load link
Go to Top