Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 35 Ольг а К обець БАТЬКО Добре, в ког о тато є, Дужий, працьовитий: І поради він дає, Я к то в світі жити, І за руку проведе Там , де слизько йдеться: З ним дитина не впаде І не спотикнеться. Він працює цілий день. А з роботи прийде, Наче сонце золоте, В хаті сонце зійде: Втіха - радість настає, Гріє всіх, г олубить... Добре, в ког о тато є – Той, що діток любить! А без тата – що робить? Сум у повна хата... Боже, Б оже, заступи Всім сиріткам тата! Син байдуже пові в плечима. Згорить отой золотий, то хай собі . На другий ден ь мама дала син ові зн ову золотого і порадила прийти до батька вже пі зн о вечором, н іби ві н так довго пра - цював, і пора дила переодягн утися в прос - тий одяг. Але батько знову вкин ув золотого у вогон ь, н е пові ривши, що той гріш за - роблен ий працею сина. А ще попе редив, що завтра – остан ня спроба для син а при - нести зароблен ого золотого. Пі слязавтра ві н чекає чин овн ика з печаткою та свідкі в. Зажурен ий син за порадою матері вирі шив все - таки самотужки заробити золо - того. Працював з ранн ього ранку до пі зньої ночі , викон ував щон айтяжчі роботи, бо н е мав н іякого фаху – копав ями, носив ван - тажі , працював велик им молотом у кузн і, поки н е н азбирав потрі бн у суму дрі бн яками. А що обмі няти дрі бн і гроші на золотого н е стало часу, бо всі мі няйли вже пі шли спати, то пі зн о вн очі прин іс ї х батькові і обережн о висипав йому н а колі на. Батько згі б в до - лон ю зароблен і син ом гроші і , н е рахуючи їх, мовчки вкин ув у вогон ь. – Тату, що ти зробив з мої ми грі шми!? – зі сльозами н а очах закричав син і , кляк - нувши бі ля камі на, почав голи ми руками вигрі бати з вогн ю срі б няки та мідяки... – Тепер я бачу, син ку, шо ти зро зу - мі в ці ну гро шей, за - роб ле них влас ною працею, – при гор - нув бать ко до себе син а. Мал. Святослав Левицький.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
