Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2012 Святослава Ґой, виховна референтка СУА. Прийшло чарівне літо. Ласкаве соняч - не проміння зігріває землю і наші серця. Ця пора є радісною і для дітей – адже настав час відпочинку, подорожей, цікавих поїздок з родичами. Так, літо – період жвавого родин - ного спілкування, який є основою у вихованні дітей. Для кожної дитини батько і мати – най - головніші люди у світі, найперші навчи телі. Від них почин ається їх радість і становлення. Про матір, берегиню роду, ласкаву, тур - ботливу і терплячу написано і сказано багато. Це воістину свята і вічна тема. Але прикро, що у теперішні часи чомусь менше йдеться про надзвичайно важливу ролю батька у вихов - ному п роцесі. Сумно, що применшується його значимість у час складних суспільних пот - рясінь, природних катаклізмів, економічних негараздів. Ми, дорослі, вражені і пригнічені непростими цими новинами, інколи губимося, шукаємо розради, пояснень. А чи затишно дітям, особливо чутливим і вразливим підліт - кам, у цьому непростому, суперечливому світі? А ще тоді, коли нема належної уваги, під - тримки з боку найближчих людей. Ми дещо відійшли від мудрої прабать - ків ської науки, культури, де тато відігравав домінуючу ролю. Як тут не згадати славнозвіс - ну першу друковану виховну книгу князя Володимира Мономаха «Повчання», яку він написав для своїх синів. Твір пересипаний цитатами з Біблії, навчає шанувати родину, любити землю, допомагати убогим і сиротам, заступатися за вдову , не кривдити інших, додержуватися клятви. Заповіти цього вели - кого державного мужа і для нас актуальні: «Старших шануй, як отця, а молодих, як братів», «Лжі бережися і п ’ янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло», «Недужого одві - дайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смерт - ні,» «...чоловіка не миніть, не привітавши». Проста зрозуміла і глибока наука на щодень і, як бачимо, на віки. У часи Козаччини традиції християн - ської моралі ще більше вкорінювалися серед народу і, особливо, про вихованні мол одого козацтва. Крім грамоти, фізичного гарту у них формували почуття людської гідности, почут - тя господаря на своїй землі, навчали націо - нальних звичаїв. Ці добрі і вічні традиції згодом ретель - но проводили у своїх працях істинно укра їн - ські педагоги Со фія Русова, професор Григорій Ващенко та інші. Летять невпинно роки... Наша страж - денна Україна знову на розпутті. Знову во - ріженьки і недобрі люди розпинають її душу. Хижацькі наміри можновладців, їх бездуш - ність і ворожість до всього національного приво дять до великих моральних втрат. Фаль - шиві псевдоісторики, виконуючи імпер ські замовлення північного сусіда, знову взялися переписувати і сторію нашої нації. Ось чому, як ніколи, відповідальною є місія сім ’ ї. Саме народ є носієм правдивої власної історії. Увій - шовши у третє тисячоліття, нам не байдуже, якими виростуть нащадки, тому так важливо повернути належний авторитет батьків. Сто - літ тями живуть в народі приказки: «Який батько – такий син», «Яке дерево – такі віти, який батько – такі діти», «Не навчи в батько, не навчить і дядько», «Учи сина, як годуєш, бо тоді не навчиш, як тебе годуватиме». Дехто заперечить: є в наші часи гідні батьки, що багато часу проводять з дітьми. Можливо, але постає друге питання, – на скільки якісним є той час, чи розуміємо ми і наші діти поняття свободи, про яку так модно зараз говорити, коли дуже атрофований метод покарання за погані вчинки. Світ уже отримує результати такої безкарності і недооцінювання прикрих типових проявів дитячої поведінки (цинізму, байдужості, жорсток ості). Так, нелегкою є праця виховника. Вона потребує терпіння, сил, знань. Та поки діти в сім ’ ї залежать від нас і слухають, користуймося і виховуймо їх з любов ’ ю і з вимогливістю. Мудра батьківська наука не розходиться з ділом, підтверджується власними прикла да - ми. Навчати треба поступово, невимушено у будень і свята – пояснювати, повторювати. У великій пригоді стане нам червень – первісток літа, що дарує нам чудові свята, а серед них особливо шановані – свято Трійці і День батька. Наш народ нерозділь ний з Богом і з природою. Існують перекази, що коли Ісус на сороковий день вознісся на Небо, то зіслав на своїх апостолів Духа Святого. А землею тоді
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
