Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2012 Святослава Ґой, виховна референтка СУА. Прийшло чарівне літо. Ласкаве соняч - не проміння зігріває землю і наші серця. Ця пора є радісною і для дітей – адже настав час відпочинку, подорожей, цікавих поїздок з родичами. Так, літо – період жвавого родин - ного спілкування, який є основою у вихованні дітей. Для кожної дитини батько і мати – най - головніші люди у світі, найперші навчи телі. Від них почин ається їх радість і становлення. Про матір, берегиню роду, ласкаву, тур - ботливу і терплячу написано і сказано багато. Це воістину свята і вічна тема. Але прикро, що у теперішні часи чомусь менше йдеться про надзвичайно важливу ролю батька у вихов - ному п роцесі. Сумно, що применшується його значимість у час складних суспільних пот - рясінь, природних катаклізмів, економічних негараздів. Ми, дорослі, вражені і пригнічені непростими цими новинами, інколи губимося, шукаємо розради, пояснень. А чи затишно дітям, особливо чутливим і вразливим підліт - кам, у цьому непростому, суперечливому світі? А ще тоді, коли нема належної уваги, під - тримки з боку найближчих людей. Ми дещо відійшли від мудрої прабать - ків ської науки, культури, де тато відігравав домінуючу ролю. Як тут не згадати славнозвіс - ну першу друковану виховну книгу князя Володимира Мономаха «Повчання», яку він написав для своїх синів. Твір пересипаний цитатами з Біблії, навчає шанувати родину, любити землю, допомагати убогим і сиротам, заступатися за вдову , не кривдити інших, додержуватися клятви. Заповіти цього вели - кого державного мужа і для нас актуальні: «Старших шануй, як отця, а молодих, як братів», «Лжі бережися і п ’ янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло», «Недужого одві - дайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смерт - ні,» «...чоловіка не миніть, не привітавши». Проста зрозуміла і глибока наука на щодень і, як бачимо, на віки. У часи Козаччини традиції християн - ської моралі ще більше вкорінювалися серед народу і, особливо, про вихованні мол одого козацтва. Крім грамоти, фізичного гарту у них формували почуття людської гідности, почут - тя господаря на своїй землі, навчали націо - нальних звичаїв. Ці добрі і вічні традиції згодом ретель - но проводили у своїх працях істинно укра їн - ські педагоги Со фія Русова, професор Григорій Ващенко та інші. Летять невпинно роки... Наша страж - денна Україна знову на розпутті. Знову во - ріженьки і недобрі люди розпинають її душу. Хижацькі наміри можновладців, їх бездуш - ність і ворожість до всього національного приво дять до великих моральних втрат. Фаль - шиві псевдоісторики, виконуючи імпер ські замовлення північного сусіда, знову взялися переписувати і сторію нашої нації. Ось чому, як ніколи, відповідальною є місія сім ’ ї. Саме народ є носієм правдивої власної історії. Увій - шовши у третє тисячоліття, нам не байдуже, якими виростуть нащадки, тому так важливо повернути належний авторитет батьків. Сто - літ тями живуть в народі приказки: «Який батько – такий син», «Яке дерево – такі віти, який батько – такі діти», «Не навчи в батько, не навчить і дядько», «Учи сина, як годуєш, бо тоді не навчиш, як тебе годуватиме». Дехто заперечить: є в наші часи гідні батьки, що багато часу проводять з дітьми. Можливо, але постає друге питання, – на скільки якісним є той час, чи розуміємо ми і наші діти поняття свободи, про яку так модно зараз говорити, коли дуже атрофований метод покарання за погані вчинки. Світ уже отримує результати такої безкарності і недооцінювання прикрих типових проявів дитячої поведінки (цинізму, байдужості, жорсток ості). Так, нелегкою є праця виховника. Вона потребує терпіння, сил, знань. Та поки діти в сім ’ ї залежать від нас і слухають, користуймося і виховуймо їх з любов ’ ю і з вимогливістю. Мудра батьківська наука не розходиться з ділом, підтверджується власними прикла да - ми. Навчати треба поступово, невимушено у будень і свята – пояснювати, повторювати. У великій пригоді стане нам червень – первісток літа, що дарує нам чудові свята, а серед них особливо шановані – свято Трійці і День батька. Наш народ нерозділь ний з Богом і з природою. Існують перекази, що коли Ісус на сороковий день вознісся на Небо, то зіслав на своїх апостолів Духа Святого. А землею тоді
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
