Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 35 Та н аші друзі ті льки н а одн у х вилин очку притихли, а далі зн ову почали стрибати та на весь лі с галасувати. І було ї м дуже весело. Тим часом стара ворона з сусі днього лі су вже ді зн алася про цих пус ту - нів. От вон а свого мі цн ого дзьоба нагострила, розпростерла широчен ні чорн і крила, швидко сюди прилеті ла і н а дубі серед галяви сі ла. Бачит ь: н а зелен ій траві - мураві метушаться двоє прудких малят – зайчик і бі лочка. Одн е гасає, друге його н аздоган яє. Одн е через одн ого стрибають, перекидаються і грають - ся. Ще й верещать та горлають так, н іби ї х тут н е дві йко малих, а ці лий табун . Хоч вуха зати кай, щоб н е оглухн ути! Подиви лася ворон а, тай мі ркує собі : “ Пі дман ю їх ближче, щоб мен і, старі й, за н ими н е ган ятися... Не втечуть вон и з - пі д мого дзьоба. ” І каже до н их приві тним голосом: – Добриден ь, малята! Приві т вам з сусі дн ього лі су! Почули це зайчик і бі лочка, припин или свою розвагу і нашорошили вуха: – Із сусі дн ього лі су? Це з того самого, де живе страшна птаха – ворон а? Ви ї ї зн аєте? – Зн аю, зн аю, – каже ворон а, сама до себе н ишком посміхаючись, – вон а - то, може, і страшна, але мен е ви н е бі йтеся, пі ді йді ть ближче! – Ми і н е бої мося вас. Ми бої мося ті льки ворон и. Але ми ї ї н іколи н е бачили і не зн аємо, яка вон а з виду. Ві д кого ж н ам тікати? – Грайтеся собі спокійн о, – ще лагі дн іше каже ворона, – якщо та страшн а птаха прилетить, я подам вам знак, тоді й ті кайте! Зайчик і бі лочка пі ді йшли ближче. – А який зн ак? – питають вон и. – Ось так - от голосн о вигукн у... Тут ворон а розз ’ я вила дзьоба і щоси - ли гукн ула: “ Кра!!! ” Коли це глядь – на галявин і вже н ема н ікого, н і зайчика, ан і бі лоч - ки... Де ж вон и поді лися? А вон и як почули страшн ий вигук, що про нього їм черепаха розпові дала, то ві дразу і дремен ули в кущі ! Забилися в н ай - глибшу гущавин у, сидять, тремтять і переші птуються: – Оце ж та сама ворона і є! А ворон а подивилася, здивува - лас я та й полеті ла геть. Наталя Забі ла Мал. Святослав Левицький
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
