Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 35 Та н аші друзі ті льки н а одн у х вилин очку притихли, а далі зн ову почали стрибати та на весь лі с галасувати. І було ї м дуже весело. Тим часом стара ворона з сусі днього лі су вже ді зн алася про цих пус ту - нів. От вон а свого мі цн ого дзьоба нагострила, розпростерла широчен ні чорн і крила, швидко сюди прилеті ла і н а дубі серед галяви сі ла. Бачит ь: н а зелен ій траві - мураві метушаться двоє прудких малят – зайчик і бі лочка. Одн е гасає, друге його н аздоган яє. Одн е через одн ого стрибають, перекидаються і грають - ся. Ще й верещать та горлають так, н іби ї х тут н е дві йко малих, а ці лий табун . Хоч вуха зати кай, щоб н е оглухн ути! Подиви лася ворон а, тай мі ркує собі : “ Пі дман ю їх ближче, щоб мен і, старі й, за н ими н е ган ятися... Не втечуть вон и з - пі д мого дзьоба. ” І каже до н их приві тним голосом: – Добриден ь, малята! Приві т вам з сусі дн ього лі су! Почули це зайчик і бі лочка, припин или свою розвагу і нашорошили вуха: – Із сусі дн ього лі су? Це з того самого, де живе страшна птаха – ворон а? Ви ї ї зн аєте? – Зн аю, зн аю, – каже ворон а, сама до себе н ишком посміхаючись, – вон а - то, може, і страшна, але мен е ви н е бі йтеся, пі ді йді ть ближче! – Ми і н е бої мося вас. Ми бої мося ті льки ворон и. Але ми ї ї н іколи н е бачили і не зн аємо, яка вон а з виду. Ві д кого ж н ам тікати? – Грайтеся собі спокійн о, – ще лагі дн іше каже ворона, – якщо та страшн а птаха прилетить, я подам вам знак, тоді й ті кайте! Зайчик і бі лочка пі ді йшли ближче. – А який зн ак? – питають вон и. – Ось так - от голосн о вигукн у... Тут ворон а розз ’ я вила дзьоба і щоси - ли гукн ула: “ Кра!!! ” Коли це глядь – на галявин і вже н ема н ікого, н і зайчика, ан і бі лоч - ки... Де ж вон и поді лися? А вон и як почули страшн ий вигук, що про нього їм черепаха розпові дала, то ві дразу і дремен ули в кущі ! Забилися в н ай - глибшу гущавин у, сидять, тремтять і переші птуються: – Оце ж та сама ворона і є! А ворон а подивилася, здивува - лас я та й полеті ла геть. Наталя Забі ла Мал. Святослав Левицький
Page load link
Go to Top