Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 1 З нагоди 21 - ої річниці незалежности Української держави бажаємо усім життєвої наснаги і нових звершень на благо України! Головна Управа СУА і редакція журналу «Наше життя» __________________ Встане Україна, світ правди засвітить І помоляться на волі невольничі діти. Тарас Шевченко. Пророчі слова великого сина України Тараса Шевченка сповнилися 24 - го серпня 1991 р. Україна стала Незалежною Державою. Прий - шла незалежність, як Дар Божий, без кровно. Так часто можна було почути тоді та й тепер. Але хіба впродовж всієї історії України не було жертв і крови чи не найбільше від усіх народів, що здобували собі волю? Заради сьогодніш - нього і майбутнього життя треба знати минуле, щоб знайти в ньому великі і малі духовні скар - би, щоб н е падати духом при вивченні трагіч - них сторінок нашої історії, а здобувати силу та енергію для боротьби за кращу долю народу. Українська нація показала себе силь ною і незламною у боротьбі за свою свободу і Не - залежну Державу, протягом віків вирішу ючи пр облему фізичного виживання разом з проб - лемами духовності і, як писав Ю. Липа, повста - ла «...нація, така чутлива від природи і від Бога, з таким витонченим почуттям кра си...». Роздумуючи про долю сучасної Укра їни, треба погодитись з багатьма сучасними а налі - тиками, що всі її негаразди пов ’ язані з браком виховання патріотизму, любові до рідної землі, рідної мови, свого народу, браком християн - ського виховання. Брак такого вихо ван ня був нещастям у декількасотлітньому минулому Укра їни, що була окупована, полі тично і релі - гійно поділена, духовно пригноб лена. Народ України позбавляли його мови, його релігійних традицій, його самобутності, його історії і куль - тури, намагаючись зрусифі кувати, спольщити, зрумунізувати, зробити без батченками, раба - ми, слугами, другосорт ними людьми нижчої вартості, підточити його коріння, знаючи, що без сильного коріння не може бути сильного дерева. За царських і особ ливо совєтських часів нещадно винищувано мозок нації, її культурні кадри, духовну, сільську, технічну т а профе - сійну еліти. Святкуючи 21 - у річницю поряд з ра діс - тю та гордістю за наш народ необхідно зга дати і ті лиха, які відбувалися на протязі неза леж - ності і діються ще в Україні в наш час, щоб не забувати, що своєю працею, всіма силами як в Україні, т а і за її межами треба боротися із злом, боротися за вільне майбутнє українського народу. Зрозуміло, що раптово змінити життя неможливо, щоб в поспіху не спричинити хаосу чи безладу, але за пройдені роки незалежности Україна з її природними багатствами та пра - цьовитим народом ніяк не може ввійти в число держав европейського рівня життя. У світовій пресі укріпилася думка, що теперішнє суспільство в Україні складається з двох кляс: багатих, що захопили владу і при допомозі корумпованого чиновницва панують н ад добрим, мирним, працьовитим, зате терп - лячим бідним населенням. Постають пита ння. Як довго цей працьовитий нарід буде терпля - чим до тих, з чиєї вини мільйони українців, покинувши свій рідний край, важко працюють на чужині? Хто відповість за тих україно к, що в чужих країнах змушені доглядати кругло до - бово хворих і немічних, маючи добру освіту, мити посуд в брудних харчевнях, залишивши родину, дітей на старих батьків, шоб заробити на їх прожиток, навчання, лікування? Коли розсіяна по всьому світу українс ька діяспора дістане змогу повернутися на Батьківщину, щоб сво є ю працею приносити добробут для свого народу, своєї Держави, своєї родини? Всі українці, де б вони не жили, по вин - ні своїми діями, працею нести відповідальність за долю України і, очевидно, найбільший тягар відповідальности несуть ті, що перебувають на Батьківщині, то напевно потребують нашої моральної підтримки. Тільки спільними сила - ми зможемо побороти лихо, використовуючи свої знання, досвід, працю, своє щире серце, любов до свого народу. Дякуючи вільній землі Вашінґтона, що надала нам притулок, ми маємо змогу залиша - тися головним осередком для надання Україні допомоги в її духовному піднесенні. 24 серпня щирою молитвою за кращу долю українського народу згадаємо тих, хто в Україні веде невтомну боротьбу за її волю, і тих, що поклали своє життя за її незалежність на протязі всіх часів. Слава Україні! Лідія С лиж, редактор.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
