Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 1 З нагоди 21 - ої річниці незалежности Української держави бажаємо усім життєвої наснаги і нових звершень на благо України! Головна Управа СУА і редакція журналу «Наше життя» __________________ Встане Україна, світ правди засвітить І помоляться на волі невольничі діти. Тарас Шевченко. Пророчі слова великого сина України Тараса Шевченка сповнилися 24 - го серпня 1991 р. Україна стала Незалежною Державою. Прий - шла незалежність, як Дар Божий, без кровно. Так часто можна було почути тоді та й тепер. Але хіба впродовж всієї історії України не було жертв і крови чи не найбільше від усіх народів, що здобували собі волю? Заради сьогодніш - нього і майбутнього життя треба знати минуле, щоб знайти в ньому великі і малі духовні скар - би, щоб н е падати духом при вивченні трагіч - них сторінок нашої історії, а здобувати силу та енергію для боротьби за кращу долю народу. Українська нація показала себе силь ною і незламною у боротьбі за свою свободу і Не - залежну Державу, протягом віків вирішу ючи пр облему фізичного виживання разом з проб - лемами духовності і, як писав Ю. Липа, повста - ла «...нація, така чутлива від природи і від Бога, з таким витонченим почуттям кра си...». Роздумуючи про долю сучасної Укра їни, треба погодитись з багатьма сучасними а налі - тиками, що всі її негаразди пов ’ язані з браком виховання патріотизму, любові до рідної землі, рідної мови, свого народу, браком християн - ського виховання. Брак такого вихо ван ня був нещастям у декількасотлітньому минулому Укра їни, що була окупована, полі тично і релі - гійно поділена, духовно пригноб лена. Народ України позбавляли його мови, його релігійних традицій, його самобутності, його історії і куль - тури, намагаючись зрусифі кувати, спольщити, зрумунізувати, зробити без батченками, раба - ми, слугами, другосорт ними людьми нижчої вартості, підточити його коріння, знаючи, що без сильного коріння не може бути сильного дерева. За царських і особ ливо совєтських часів нещадно винищувано мозок нації, її культурні кадри, духовну, сільську, технічну т а профе - сійну еліти. Святкуючи 21 - у річницю поряд з ра діс - тю та гордістю за наш народ необхідно зга дати і ті лиха, які відбувалися на протязі неза леж - ності і діються ще в Україні в наш час, щоб не забувати, що своєю працею, всіма силами як в Україні, т а і за її межами треба боротися із злом, боротися за вільне майбутнє українського народу. Зрозуміло, що раптово змінити життя неможливо, щоб в поспіху не спричинити хаосу чи безладу, але за пройдені роки незалежности Україна з її природними багатствами та пра - цьовитим народом ніяк не може ввійти в число держав европейського рівня життя. У світовій пресі укріпилася думка, що теперішнє суспільство в Україні складається з двох кляс: багатих, що захопили владу і при допомозі корумпованого чиновницва панують н ад добрим, мирним, працьовитим, зате терп - лячим бідним населенням. Постають пита ння. Як довго цей працьовитий нарід буде терпля - чим до тих, з чиєї вини мільйони українців, покинувши свій рідний край, важко працюють на чужині? Хто відповість за тих україно к, що в чужих країнах змушені доглядати кругло до - бово хворих і немічних, маючи добру освіту, мити посуд в брудних харчевнях, залишивши родину, дітей на старих батьків, шоб заробити на їх прожиток, навчання, лікування? Коли розсіяна по всьому світу українс ька діяспора дістане змогу повернутися на Батьківщину, щоб сво є ю працею приносити добробут для свого народу, своєї Держави, своєї родини? Всі українці, де б вони не жили, по вин - ні своїми діями, працею нести відповідальність за долю України і, очевидно, найбільший тягар відповідальности несуть ті, що перебувають на Батьківщині, то напевно потребують нашої моральної підтримки. Тільки спільними сила - ми зможемо побороти лихо, використовуючи свої знання, досвід, працю, своє щире серце, любов до свого народу. Дякуючи вільній землі Вашінґтона, що надала нам притулок, ми маємо змогу залиша - тися головним осередком для надання Україні допомоги в її духовному піднесенні. 24 серпня щирою молитвою за кращу долю українського народу згадаємо тих, хто в Україні веде невтомну боротьбу за її волю, і тих, що поклали своє життя за її незалежність на протязі всіх часів. Слава Україні! Лідія С лиж, редактор.
Page load link
Go to Top