Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 9 Чехо словаччини, допомігши їм виїхати на Захід. Директором цього Комітету була до свого переїзду у США в 1950 р. Коли в 1963 р. з комуністичної каторги повернувся Блаженніший Патріярх Йосиф Слі пий, Мілена Рудницька, будучи надзви чай - но релігійною людиною на старості літ, була однією з перших, що привітали голову Укра - їнської Греко - Католицької церкви. Її праця «Невидимі стигмати» є однією з кращих праць про Йосифа Сліпого. Померла Мілена Рудницька 29 березня 1976 р. у м. Мюнхені. В 1993 р. останки її перевезено для перезахорення до Львова. Для нас, союзянок постать Мілени Руд - ницької назавжди залишається прикладом полу м’яного українського патріотизму, прик - ладом беззавітнього служіння Україні та укра - їнському народові. До сьогоднішнього дня незмінною рушійною силою всіх українських жіночих організацій залишається національна ідея. Про це чітко заявила у свій час Мілена Рудницька, що «... український жін очий рух черпає свої сили з національної ідеї...». Опрацювала Лідія Слиж. Література. Збірник документів і матеріалів про життя, сус пільно - політичну діяльність і публіцистичну твор чість Міле - ни Рудницької. Мілена Рудницька. Статті, листи, документи . / Упорядник М. Дя дюк / відп. Ред. М. Бога чевська Хомяк. Львів, вид - во “Місіонер”, 1998. 844 с., іл. Пропонуємо увазі читачів окремі цитати зі статей, виступів, промов, листів Мілени Рудницької, які і сьогодні відіграють важливе значення у розви тку українського жіночого руху. (Мова автора збережена) Нова доба культури « [...] Доперва тепер жіноцтво громадно приступає до творчої суспільної праці... За суспільною працею піде праця в усіх инших сферах життя. Сенсеквенцій сього факту в їх цілій ширині годі сьогодні оцінити. Та се одно вже нині не улягає сумнівови, що коли до цивілі заційної і культурної праці побіч мущи - ни стане жінка, то вона як істота наділена иншим мозком і серцем, з иншими вимогами і бажаннями, чим мущина, внесе до культури зовсім нові, свіжі цінности, поглибить її та поширить. Відмінна психічна і інтелектуальна конструкція жінки мусить необхідно потяг ну - ти за собою повну перебудову державного сус - пільного ладу і перетворення всієї куль тури. Виходить, отже, що ми стоїмо на почат - ку нової епохи в розвою людства. [...] Поза соціольогами лиш мала частина людей здає с обі ясно справу з цілої ваги і значіння жіно - чого руху, причина сього лежить в його при - роді, бо ж він, як кожний соціяльний процес, розвивається постепенно і незамітно. Не за - чав ся він вчора та не станеться довершенним фактом завтра. Його історія сягає, щонай мен - ше сто літ взад. В останніх двайцятьох роках прибрав він форми гострої зажертої боротьби, його будучина закрита в незбагнутій пітьмі. Щойно будучі покоління могтимуть обхопити з перспективи соток (або імовірніще тисячок) літ, виразні обриси нашої доби, що в проти - вен стві до попередньої буде сотворена працею обох полів. Нам, теперішнім жінкам, судилося жити на переломі двох епох. Покажімося гідні сеї історичної хвилини...» Наша мета. – 1919. – 1 лютого. – Ч. 1. – С. 2 – 0 3. Траґічний конфлікт « ( Конфлікт між обов’язками і інтере са - ми жінки як матери і господині, а її змагання до повної рівноправности.) Від коли жінка покинула вузький круг «домашнього огнища» і вийшла на ширший світ, з цього часу станула перед нею важка ди - лєма, якої вона й досі не змогла якслід розв’я - зати... А саме: як помирити нам обов’язки матери й хазяйки з одного боку – з обов’яз - ками публичними, з обов’язками свойого зван ня та з своїми особистими аспіраціями до знання, до повного розвою своїх духових сил і таланів, до повн ої самостійности – з другого? [...] Отсе найглибші, найбільш істотні й пекучі питання новітнього жіночого руху. Без їх вирішення нема справжньої рівноправ - ности рівновартности жінок, від їх розв’язки зависима доля жіночого руху й будуччина цілої людської культури. [...] Противники жіночого руху стара - ються доказати, що конфлікт між материн - ством а змаганнями жінки до повної духової і
Page load link
Go to Top