Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 2012 « Українськ ий жіночий рух че рпає свої сили з національної іде ї» депутатом протя гом двох каденцій поль - ського Сой му. Її висту - пи на засі дан нях Сой - му були безком про - місними в захисті прав ук ра їнців в окупо ва ній Польщею За хід ній Ук - раїні. Ко ли керівниц - тво УНДО заключило з польським урядом угоду про співпрацю в деяких питан нях, Руд - ницька вийшла з цієї партії. Хоча деякі помір - ковані депутати Сойму всупереч польським шовіністам, які бу ли в більшості, робили спро - бу співпрацювати з представ ни ка ми націо - наль них меншин, Рудницька цілком слушно не бачила в «нормалізації» забезпе чен ня прав українців. Навпаки, польська оку паційна вла - да у всіх ділянках українського жит тя нама - галася позбавити українців всіх національних прав. В 1928 - 1934 рр. Мілена Рудницька була делеґатом від Західної України до Ліги Націй у Женеві, де розголосила перед всім світом про польську злочинну пацифікацію. Добиваючись підтримки Европейських держ ав в українських справах, їздила майже до всіх столиць Европи, виступала з доповідями на теренах Ліги Націй про Голодомор в Україні, проводила антикомуністичну агітацію за кор - доном. Після заснування Української Націо - нальної Ради в 1948 р. була її предста вником у Швайцарії. В 1928 р. була обрана головою Союзу Українок, працюючи на цій посаді до початку Другої світової війни. За час її головування Союз Українок згуртував в своїй організації понад 100 тисяч членок у 28 - ми повітових філіях та 1100 сільських к ружках. Союз Укра - їнок стояв на державницько - самостійних по - зи ціях, що виборювали свободу і незалежність українців від московсько - більшовицького та польського ярма. З 1934 р. приймала активну участь у праці міжнародних жіночих органі - зацій, як голова Світ ового Союзу Українок. Про жіночий рух в Україні Мілена Рудницька писала: «В основу українського жіночого руху лягло переконання, що українська жінка в рівній мірі відповідальна за сучасність і май - бутність України, що і чоловік. Лягла віра, що жінка має не тільки в родині, але і в сус - пільстві, в житті свого народу і цілого людства специфічні завдання. Ці завдання стоять в найтіснішому зв ’ язку з материнством, а саме з притаманними жінці материнськими прик ме - тами її психіки... Жіночий рух думає, що жінка ма є право і обов ’ язок внести в національне життя свої досвіди, своє розуміння доб ра і справедливос ті,..» Треба було прикласти немало зу - силь та здоров ’ я, щоб відстояти Союз Укра - їнок. Поль ська опозиція та деякі укра їн ські політичні діячі марно намагали ся усунути Рудницьку від політичної діяльности, пробу - ючи створити різні альтернативні жіночі орга - нізації з різним політичним забарвленням. Після того, коли на вимогу польської влади, яка, боячись її гост рого слова та самовідда - ності у захисті україн ськ их прав, керівництво УНДО не допустило її до переобрання до Сойму, Мілена Рудницька бере активну участь у створенні Контактового Комітету з метою об ’ єднання поміркованих українських партій у боротьбі за права укра їнців в шовіністичній Польщі. Непримиримою було ставлення Міле - ни Рудницької до всіх авторитарних режимів. Вона наполегливо засуджувала комуністичну та фашистську ідеологію. Після зустрічі з іта - лійським фашистським диктатором Муссо ліні написала велику критичну статтю, спрямовану прот и всякого авторитарного режиму. Досить великий внесок Мілена Руд - ниць ка зробила в публіцистичну та письмен - ницьку діяльність. Друкувала статті на полі - тичні, культосвітні, феміністичні, виховні теми в українській та віденській пресі, працювала редактором жіночої сторінки в тижневику «Діло», а в 1935 - 39 рр. – головним редак то ром журналу «Жінка». В повоєнні роки працювала в редакції газети «Свобода» (США) в 1950 - 58 рр. та в українській редакції радіо «Свобода» ( 1956 - 60 рр.) у Мюнхені. Вона є автором прац ь: «Українська дійсність і завдання жін - ки», «Західна Україна під більшовиками», «Двадцять років польської сваволі в Західній Україні», книг «Дон Боско. Людина. Педагог. Святий», «Невидимі стигмати». «З минулого роду Рудницьких». Після першої окупації Зах ідної України більшовиками, рятуючись від репресивних ка - ральних органів влади, нелегально переходить кордон. Спочатку проживає у Кракові, потім в Берліні і Празі. Після війни на запрошення Міжнародного Червоного Хреста переїхала до Швайцарії, де заснувала Український Допомо - говий Комітет, який допоміг врятувати понад 500 родин з окупованої Червоною армією
Page load link
Go to Top