Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2011 31 кій, але найбільш улюбленою була суспільна опіка. Особисто допомагала немічним, старцям, сиротам і потребуючим в Україні. Жертвенно підтр имувала стипендійну акцію в Україні та Бразилії. У 1983 р. переїхала на Флориду, посе - лилась у Норт Порті, довший час була вільною членкою, а коли у 1991 р. заснували новий 56 - ий Відділ, то п. Софія знову активно працювала у різних референтурах відділу, б рала участь в усіх імрезах громади. Упорядкувала бібліотеку в Осередку ім. св. Андрія і довший час працювала бібліотекарем. Багато пожертв і допомоги надавала вона для різних громадських потреб, висилала книжки до України. Пані Соня, як ми її звали, була л аскавої і ніжної вдачі, побожна, співчутлива, гостинна, щедра, щира людина – українська патріотка не на словах, а на ділах. Шанувала і любила людей, звірят, квіти, природу, мистецтво і все добре на світі. Софія Святослава Барусевич відійшла від нас, але па м ’ ять про неї залишиться з нами. Спіть спокійно, дорога пані Соню. У січні 2008 р. наш, 56 - ий Відділ СУА нагородив Софію Барусевич Грамотою, як признання за довголітню віддану і жертвенну працю на користь української громади в Україні і діяспорі. Богданн а Більовщук, Ірина Жизномирська . Притча про добре і погане місто Біля міської брами старовинного міста сидів сивобородий чоловік. Тут до нього підійшов подорожній юнак із запитанням : – Я вперше приходжу до цього місця, скажіть, що за люди проживають в ньому? – А які люди були в тому місці, звідки ти прийшов? – О, там люди були недобрі, лукаві, заздрісні, тому я й пішов з того міста. – Тут ти зустрінеш таких самих, – відповів юнакові старий мудрець. Через деякий час до мі ста підійшов другий подорожуючий і знову запитав сивобородого про те, які люди проживають в місті, бо він бажав би замешкати в ньому. У відповідь почув знову запитаня на запитання: – А які люди були в тому місті, звідкіля ти прийшов, чоловіче? – О, там бул и благородні і ласкаві люди, мені було сумно залишати тих добрих людей. – Тут ти знайдеш таких же людей, відповів йому сивий дідусь. Якийсь чоловік, що випадково почув обидві розмови, з докором звернувся до сивобородого: – Чому ти, старче, дав дві різні ві дповіді на одне і те запитання? – Чоловіче добрий, кожна людина носить свій світ у своєму серці. Той, що нічого не міг побачити в тому місті, яке залишив, і на новому місці не знайде нічого доброго. А той, що залишив добрих друзів у своїх краях, знайде так их же і на новому місці. Для кожного з нас люди, що є навколо, стають для нас тими, що ми знаходимо в них. От і все, поховали хорошу людину, Повернули навіки у лоно землі. Та невже ж помістились в тісну домовину Всі турботи її, всі надії, жалі ? – Василь Симоненко.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
