Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2011 31 кій, але найбільш улюбленою була суспільна опіка. Особисто допомагала немічним, старцям, сиротам і потребуючим в Україні. Жертвенно підтр имувала стипендійну акцію в Україні та Бразилії. У 1983 р. переїхала на Флориду, посе - лилась у Норт Порті, довший час була вільною членкою, а коли у 1991 р. заснували новий 56 - ий Відділ, то п. Софія знову активно працювала у різних референтурах відділу, б рала участь в усіх імрезах громади. Упорядкувала бібліотеку в Осередку ім. св. Андрія і довший час працювала бібліотекарем. Багато пожертв і допомоги надавала вона для різних громадських потреб, висилала книжки до України. Пані Соня, як ми її звали, була л аскавої і ніжної вдачі, побожна, співчутлива, гостинна, щедра, щира людина – українська патріотка не на словах, а на ділах. Шанувала і любила людей, звірят, квіти, природу, мистецтво і все добре на світі. Софія Святослава Барусевич відійшла від нас, але па м ’ ять про неї залишиться з нами. Спіть спокійно, дорога пані Соню. У січні 2008 р. наш, 56 - ий Відділ СУА нагородив Софію Барусевич Грамотою, як признання за довголітню віддану і жертвенну працю на користь української громади в Україні і діяспорі. Богданн а Більовщук, Ірина Жизномирська . Притча про добре і погане місто Біля міської брами старовинного міста сидів сивобородий чоловік. Тут до нього підійшов подорожній юнак із запитанням : – Я вперше приходжу до цього місця, скажіть, що за люди проживають в ньому? – А які люди були в тому місці, звідки ти прийшов? – О, там люди були недобрі, лукаві, заздрісні, тому я й пішов з того міста. – Тут ти зустрінеш таких самих, – відповів юнакові старий мудрець. Через деякий час до мі ста підійшов другий подорожуючий і знову запитав сивобородого про те, які люди проживають в місті, бо він бажав би замешкати в ньому. У відповідь почув знову запитаня на запитання: – А які люди були в тому місті, звідкіля ти прийшов, чоловіче? – О, там бул и благородні і ласкаві люди, мені було сумно залишати тих добрих людей. – Тут ти знайдеш таких же людей, відповів йому сивий дідусь. Якийсь чоловік, що випадково почув обидві розмови, з докором звернувся до сивобородого: – Чому ти, старче, дав дві різні ві дповіді на одне і те запитання? – Чоловіче добрий, кожна людина носить свій світ у своєму серці. Той, що нічого не міг побачити в тому місті, яке залишив, і на новому місці не знайде нічого доброго. А той, що залишив добрих друзів у своїх краях, знайде так их же і на новому місці. Для кожного з нас люди, що є навколо, стають для нас тими, що ми знаходимо в них. От і все, поховали хорошу людину, Повернули навіки у лоно землі. Та невже ж помістились в тісну домовину Всі турботи її, всі надії, жалі ? – Василь Симоненко.
Page load link
Go to Top