Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2011 7 Юрій Добчанський проводить туру в Конґресовій Бібліотеці . палати ( Chamber of С ommerce ) і колишній Василь Противсіх; cкромний Олександер Кулик – член міської ради Івано - Франківська; п. Таня Івани шин – член управи культурогічної орга - нізації « Цинамоновий хрущ» . Пані Таня, як і п. Ліда Анишкевичус, займається багатьма благо - дій ними акціями в Івано - Франківську. Це ділові, розумні жінки, членки Жіночої Громади. Делеґація ділиться на дві групи. Їду з одною до Bureau of Engraving and Printing . З цікавістю обсервуємо усі фази друкування аме - риканських банкнотів. Цікаво довідатися, що папір, на якому друкують гроші, не має ні одного проценту дерева, тілки льон і бавовну. Наша наступна зупинка – Конґресова Бібліотека. Делеґати вражені красою монументальної спо - руди, її мистецьким декором, багатством колек - цій і технологією послуг. Юрій Добчанський і Богдан Кантор, пра цівники бібліотеки, прова - дять цікаву, інформативну туру. У бібліотеці є цінна колекція україністики, включно з першим виданням Шевченка, журналом « Київська Ста - рина» і примірником « Острозької Біблії» з 1581 р. Після короткої зупинки у бюрі конґресмена Мор ена, якою проводила Ксеня Йовик, повер - тємося до готелю, де в 6 - ій годині є офіційна “reception” Конвенції. Українська група пиша - лася станком з мистецькими фотографіями Івано - Франківська, книжками та “деревом” виз - начних особистостей, народжених в Івано - Ф ранківську. Поміж владикою Величковським, Ірою Маланюк, Юрієм Андруховичем можна було побачити теж Артура Бирнса та діда Джері Сайнфелда. Я на 234 - ій сторінці Л. Костенко. Субота 5. ІІІ . Збудив мене приємний запах з кухні. Це мер встав раніше і приготови в для нас, 4 - ох жінок, смачний сніданок – присмажену бульбу з цибулею і сосисками. Навколо стола завелася цікава розмова. Оповідає мер, як тяжко управляти містом в сьогоднішній ситуації. На кожному кроці перепони. Населення привикло, що все має бути безпла тно, а фінансів від держави нема. Все ж таки він оптимістично настроєний і каже, що у співпраці з одно дум - цями і громадсько виробленими заможними людьми можна багато добра зробити. Дає за приклад недавно збудований будинок для без - притульних міста. Урра! Я скінчила книжку Костенко! Яка вона розумна і правдомовна жінка! Чи « За пис - ки...» є романом, не знаю і не дбаю. Але комен - тарі до описаних подій в Україні і у світі такі влучні, точні і до болю правдиві. Книжка чита - ється легко, деякі речення, немов афо ризми – « Нашого цвіту по всіх борделях світу... Ніхто ні за що не бореться, тільки наші політики за владу над нами...»
Page load link
Go to Top