Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2011 7 приватно. Маючи 10 літ життя, навістила її недуга туберкульозу костей. Від тоді життя Лесі Українки складалося переважно з поїздок до лікарів, шпиталів, сана - торіїв, лікувальних місцевостей. Багато лежала в ліжку й тоді незвичайно багато читала. Також багато писала, в тому числі і безліч листів. Лікуватись їздила за кордон: до Ві дня, Берліну, Швайцарії, Італії, Египту, а також у Крим і Кавказ. Мимо цікавих вражень, які описала в своєму листуванні, почувалась там дуже са - мітньою. Мала сильне бажання творити й жити на рідній землі, бути в гурті близьких собі людей. В 1907 р. Леся о дружилася з музикою – етнографом Климентієм Квіткою і жила з ним якийсь час в Криму. Померла 1 - го серпня 1913 р. в Сурамі на Кавказі, не подолавши своєї 30 - літньої боротьби з недугою. Ще в травні того ж року була останній раз в Києві, привезла нові твори, між ними "Бояриню". Була повна нових творчих плянів та доля вирішила інакше. Похована на Байковому кладовищі в Києві. Леся Українка належала до тих поетів, які підносили й ушляхетнювали свій нарід не тільки словом, але й прикладом свого життя. Її твори на сичені здоровими етично моральними засадами, що їх вона засвоїла в родинному домі. Одночасно уже з дитячих літ виявила любов до всього шляхетного. Вона пише: “ У дитячі любі роки Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарський ” . ( Д уми й мрії ) Прикована важкою недугою до ліжка, двигаючи важкий камінь свого призначення, не дозволяла, щоб важкі терпіння паралізували її творчого духу: “ Ні, я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу, г еть думи сумні. ” ( Contra spem spero ) В житті прийняла вона кредо лицарських предків із твердою вірою в незнищимість укра - їнської нації. Проте така настанова не означала якоїсь шорсткости, чи твердости поетки у взаємина х з людьми. Навпаки. Ї ї мати писала в одному листі: “ Леся прекрасна дитина, така без кінця добряча, поблажлива до всіх. Дуже здібна до науки, так і до мистецтва. ” Захоплений мужнім тоном патріотичних поезій Лесі Українки, Іван Франко писав, що від часу Шев ченка Україна не чула такого сильного, гарячого слова, як з уст цієї слабосилої, хворої дівчинки. Великий вплив на світогляд і творчість Лесі Українки мав її дядько Михайло Драго ма - нов, світової слави учений і політичний діяч, проф. університету в Софії, столиці Болгарії. Він доповнював освіту Лесі, знайомив її з новими здобутками світової літератури. Заслугою Драго - манова було те, що Леся Українка вивела укра - їнську літературу з її народництва, побутових тем і провінційності на широкі хвилі світової літер атури. Як знаємо, до своїх поем і драм брала сюжети із світової історії, як також із св. Письма. Питання , спільні для всьог о людства порушувала в драмах: “Касандра”, “Іфіґенія в Тавриді”, “Орґія”, “Камінний господар”. Сюжет до драми “У Пущі” взятий з історі ї Америки. Майже у всіх тих творах наголошені питання поневолених народів – їхні змагання до визво - лення, маючи при тому на увазі положення України та її мету. Леся Українка стоїть в українській літе - ратурі поруч Шевченка й Франка, як і вони, спричинилася до духовности українського на - роду, до скріплення його національної свідо - мости й гордости. Творчість Лесі Українки причинилась також до того, що Україна мимо довголітньої неволі не втратила свого націо - нального обличчя та була здібна проголосити свою неза лежність. В Києві, при вул. Маріїн - сько - Благовіщенській, тепер Саксаганського ч. 97, в помешканні родини Косачів знаходиться музей ім. Лесі Українки. В тому помешканні поетка жила наїздами майже 10 років. Пере - буваючи в Києві, займалася громадськими та вид авничими справами, виступала на вечорах у Літературно - артистичному Товаристві. В експо - зиції музею знаходяться справжні меморіяльні речі: Біблія, родинні портрети, світлини, посуд , родинне срібло, годинник, пам’ ятні речі, при - везені Лесею з Египту, копія “ Мадонни” Рафа - еля, дарунок Сергія Мержинського. За останні роки музей одержав низку родинних реліквій від нащадків сестер Лесі Українки Ольги й Ізидори із США. Між ними – ручка, якою писала Леся, світлини, вишивки, серветки, фотоориґінали та рукописні мате ріяли кінця ХІХ і початку ХХ ст. з архіву славного роду Косачів.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
