Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2011 7 приватно. Маючи 10 літ життя, навістила її недуга туберкульозу костей. Від тоді життя Лесі Українки складалося переважно з поїздок до лікарів, шпиталів, сана - торіїв, лікувальних місцевостей. Багато лежала в ліжку й тоді незвичайно багато читала. Також багато писала, в тому числі і безліч листів. Лікуватись їздила за кордон: до Ві дня, Берліну, Швайцарії, Італії, Египту, а також у Крим і Кавказ. Мимо цікавих вражень, які описала в своєму листуванні, почувалась там дуже са - мітньою. Мала сильне бажання творити й жити на рідній землі, бути в гурті близьких собі людей. В 1907 р. Леся о дружилася з музикою – етнографом Климентієм Квіткою і жила з ним якийсь час в Криму. Померла 1 - го серпня 1913 р. в Сурамі на Кавказі, не подолавши своєї 30 - літньої боротьби з недугою. Ще в травні того ж року була останній раз в Києві, привезла нові твори, між ними "Бояриню". Була повна нових творчих плянів та доля вирішила інакше. Похована на Байковому кладовищі в Києві. Леся Українка належала до тих поетів, які підносили й ушляхетнювали свій нарід не тільки словом, але й прикладом свого життя. Її твори на сичені здоровими етично моральними засадами, що їх вона засвоїла в родинному домі. Одночасно уже з дитячих літ виявила любов до всього шляхетного. Вона пише: “ У дитячі любі роки Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарський ” . ( Д уми й мрії ) Прикована важкою недугою до ліжка, двигаючи важкий камінь свого призначення, не дозволяла, щоб важкі терпіння паралізували її творчого духу: “ Ні, я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу, г еть думи сумні. ” ( Contra spem spero ) В житті прийняла вона кредо лицарських предків із твердою вірою в незнищимість укра - їнської нації. Проте така настанова не означала якоїсь шорсткости, чи твердости поетки у взаємина х з людьми. Навпаки. Ї ї мати писала в одному листі: “ Леся прекрасна дитина, така без кінця добряча, поблажлива до всіх. Дуже здібна до науки, так і до мистецтва. ” Захоплений мужнім тоном патріотичних поезій Лесі Українки, Іван Франко писав, що від часу Шев ченка Україна не чула такого сильного, гарячого слова, як з уст цієї слабосилої, хворої дівчинки. Великий вплив на світогляд і творчість Лесі Українки мав її дядько Михайло Драго ма - нов, світової слави учений і політичний діяч, проф. університету в Софії, столиці Болгарії. Він доповнював освіту Лесі, знайомив її з новими здобутками світової літератури. Заслугою Драго - манова було те, що Леся Українка вивела укра - їнську літературу з її народництва, побутових тем і провінційності на широкі хвилі світової літер атури. Як знаємо, до своїх поем і драм брала сюжети із світової історії, як також із св. Письма. Питання , спільні для всьог о людства порушувала в драмах: “Касандра”, “Іфіґенія в Тавриді”, “Орґія”, “Камінний господар”. Сюжет до драми “У Пущі” взятий з історі ї Америки. Майже у всіх тих творах наголошені питання поневолених народів – їхні змагання до визво - лення, маючи при тому на увазі положення України та її мету. Леся Українка стоїть в українській літе - ратурі поруч Шевченка й Франка, як і вони, спричинилася до духовности українського на - роду, до скріплення його національної свідо - мости й гордости. Творчість Лесі Українки причинилась також до того, що Україна мимо довголітньої неволі не втратила свого націо - нального обличчя та була здібна проголосити свою неза лежність. В Києві, при вул. Маріїн - сько - Благовіщенській, тепер Саксаганського ч. 97, в помешканні родини Косачів знаходиться музей ім. Лесі Українки. В тому помешканні поетка жила наїздами майже 10 років. Пере - буваючи в Києві, займалася громадськими та вид авничими справами, виступала на вечорах у Літературно - артистичному Товаристві. В експо - зиції музею знаходяться справжні меморіяльні речі: Біблія, родинні портрети, світлини, посуд , родинне срібло, годинник, пам’ ятні речі, при - везені Лесею з Египту, копія “ Мадонни” Рафа - еля, дарунок Сергія Мержинського. За останні роки музей одержав низку родинних реліквій від нащадків сестер Лесі Українки Ольги й Ізидори із США. Між ними – ручка, якою писала Леся, світлини, вишивки, серветки, фотоориґінали та рукописні мате ріяли кінця ХІХ і початку ХХ ст. з архіву славного роду Косачів.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
