Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2011 27 Неоніля Винярська (1924 – 2010) Сумна вістка сколихнула усіх, хто зна в Нелю Винярську. 24 - го листопада 2010 р. відій - шла у кращі світи творча особистість, наша по - сестра, довголітня членка 12 - го Відділу СУА. Народилася Неоніля Лощенко в родині адвоката Михайла Лощенка і вчительки музики Ніни Вонсович 21 - го березня 1924 року в Чопо - вичах на Житомирщині. Дитячі роки в Києві, потім у Харкові, де закінчила середню школу на 17 - му році життя весною 1941 р. Після смерти батька, переслідуваного за його “українство”, Нелі з мамою доводилось шукати притулку в рідні. Фронт скорим темпом наближався до Харкова. В ту жахливу зиму 1941 – 42 рр. в зруй - нованому Харкові загинуло понад 100.000 насе - лення, а Нелі з мамою загрожувала голодов а смерть і вони пускаються в далеку і небезпечну подорож пішки (адже будь - який транспорт був суворо заборонений) до рідних у Чоповичах. Ця подорож дуже майстерно описана Нелею у її спогадах із 2 - ї світової війни, які друкувалися у 6 - ох послідовних числах ж урналу “Наше Життя” у 1998 - му році. Слідувало насильне вивезення до Німеч - чини на невільничу працю, на якій тяжко було б витримати тривалий час, якби не вдалося зв ’ я за - тися з родичем у Берліні, який “витягнув” Нелю з того пекла. Щасливий день – кінець ві йни, і Неля вступає до університету в Ерлянген на студії германістики і англістики. Згодом еміґрує до Америки. У Філядель - фії в 1952 р. одружується з докторо м вете ринарії Сергієм Винярським. У них народжу ється три сини: Андрій, Юрко і Данило. У 1957 р. родина переїжджає до Клівленда, Огайо, де Неля включається в життя громади і вступає до 12 - го Відділу СУА. Наступних 30 років займає різні провідні позиції – двічі головою відділу, кілька разів заступницею, секретаркою прото колів, культ - освітньою у відді лі та в Окружній управі, бере участь, як доповідач у конвенціях СУА, особливо запам ’ яталася її доповідь на 22 - ій конвенції у Детройті на тему “Чому Укра їнський Музей в Ню Йорку?” Працює в комітеті “Українська Спадщина”, приготовляє і виголо - ш ує імпрези для громади, напр., “ Мистецька родина Кричевських” з прозірками тощо. Улюбленим заняттям покійної Нелі було малярство. Брала участь у групових і особистих виставках, часто її ніжні акварелі та олії бували розкуплені. Була теж членом ОМУА, дарувала свої к артини на добродійні цілі. Їй належить художнє оформлення 2 - ох томів дуже успішної куховарської книжки, виданої 12 - им Відділом СУА. Під час 20 - річного існування гуртка кни - голюбів при 12 - му Відділі СУА ми часто ко рис - тали з Неліних вдумливих аналізів та комен - тарів. Картини Нелі Винярської репродуковані у періодику “Нотатки з мистецтва” та на обкладинках “Нашого Життя”. Союзянки 12 - го Відділу СУА особливо вдячні Нелі за те, що через 20 з гаком років з великою акуратністю і любов ’ ю укладала альбо - ми - архів и нашої діяльности. Ми втратили не лиш t цінну і працьовиту членку, розсудливість якої не раз причинялася до розв ’ язання проблематичних завдань, але теплу, товариську, висококультурну людину. Не можна не згадати її жертвенности для сиріт, стипендіятів, нем ічних, українських музе - їв та інших добрих справ. У написаному завіті для своїх синів під кінець є такі її слова: “Моїм дорогим союзянкам я щиро дякую за дружнє співжиття, за підтримку і прихильність”. Це ми Тобі, дорога Нелю, дякуємо за те саме. Зустрічай Вічність веселою піснею, бо Твоє життя було повноцінне, цікаве і віддане для добра інших. Ми не пращаємо Тебе назавжди, бо з часом ми всі до Тебе долучимося і будемо разом молитися, щоб наші добрі справи продов - жувалися. Надія Дейчаківська
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
