Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2011 27 Неоніля Винярська (1924 – 2010) Сумна вістка сколихнула усіх, хто зна в Нелю Винярську. 24 - го листопада 2010 р. відій - шла у кращі світи творча особистість, наша по - сестра, довголітня членка 12 - го Відділу СУА. Народилася Неоніля Лощенко в родині адвоката Михайла Лощенка і вчительки музики Ніни Вонсович 21 - го березня 1924 року в Чопо - вичах на Житомирщині. Дитячі роки в Києві, потім у Харкові, де закінчила середню школу на 17 - му році життя весною 1941 р. Після смерти батька, переслідуваного за його “українство”, Нелі з мамою доводилось шукати притулку в рідні. Фронт скорим темпом наближався до Харкова. В ту жахливу зиму 1941 – 42 рр. в зруй - нованому Харкові загинуло понад 100.000 насе - лення, а Нелі з мамою загрожувала голодов а смерть і вони пускаються в далеку і небезпечну подорож пішки (адже будь - який транспорт був суворо заборонений) до рідних у Чоповичах. Ця подорож дуже майстерно описана Нелею у її спогадах із 2 - ї світової війни, які друкувалися у 6 - ох послідовних числах ж урналу “Наше Життя” у 1998 - му році. Слідувало насильне вивезення до Німеч - чини на невільничу працю, на якій тяжко було б витримати тривалий час, якби не вдалося зв ’ я за - тися з родичем у Берліні, який “витягнув” Нелю з того пекла. Щасливий день – кінець ві йни, і Неля вступає до університету в Ерлянген на студії германістики і англістики. Згодом еміґрує до Америки. У Філядель - фії в 1952 р. одружується з докторо м вете ринарії Сергієм Винярським. У них народжу ється три сини: Андрій, Юрко і Данило. У 1957 р. родина переїжджає до Клівленда, Огайо, де Неля включається в життя громади і вступає до 12 - го Відділу СУА. Наступних 30 років займає різні провідні позиції – двічі головою відділу, кілька разів заступницею, секретаркою прото колів, культ - освітньою у відді лі та в Окружній управі, бере участь, як доповідач у конвенціях СУА, особливо запам ’ яталася її доповідь на 22 - ій конвенції у Детройті на тему “Чому Укра їнський Музей в Ню Йорку?” Працює в комітеті “Українська Спадщина”, приготовляє і виголо - ш ує імпрези для громади, напр., “ Мистецька родина Кричевських” з прозірками тощо. Улюбленим заняттям покійної Нелі було малярство. Брала участь у групових і особистих виставках, часто її ніжні акварелі та олії бували розкуплені. Була теж членом ОМУА, дарувала свої к артини на добродійні цілі. Їй належить художнє оформлення 2 - ох томів дуже успішної куховарської книжки, виданої 12 - им Відділом СУА. Під час 20 - річного існування гуртка кни - голюбів при 12 - му Відділі СУА ми часто ко рис - тали з Неліних вдумливих аналізів та комен - тарів. Картини Нелі Винярської репродуковані у періодику “Нотатки з мистецтва” та на обкладинках “Нашого Життя”. Союзянки 12 - го Відділу СУА особливо вдячні Нелі за те, що через 20 з гаком років з великою акуратністю і любов ’ ю укладала альбо - ми - архів и нашої діяльности. Ми втратили не лиш t цінну і працьовиту членку, розсудливість якої не раз причинялася до розв ’ язання проблематичних завдань, але теплу, товариську, висококультурну людину. Не можна не згадати її жертвенности для сиріт, стипендіятів, нем ічних, українських музе - їв та інших добрих справ. У написаному завіті для своїх синів під кінець є такі її слова: “Моїм дорогим союзянкам я щиро дякую за дружнє співжиття, за підтримку і прихильність”. Це ми Тобі, дорога Нелю, дякуємо за те саме. Зустрічай Вічність веселою піснею, бо Твоє життя було повноцінне, цікаве і віддане для добра інших. Ми не пращаємо Тебе назавжди, бо з часом ми всі до Тебе долучимося і будемо разом молитися, щоб наші добрі справи продов - жувалися. Надія Дейчаківська
Page load link
Go to Top