Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2011 25 ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ Ірина Кашубинська На 97 - му році повного змісту життя відійшла у вічність Почесна членка СУА, ко - лишня голова Окружної Управи Огайо і довго - літня членка 33 - го Відділу СУА ім. Лесі Україн - ки в Клівленді бл. п. Ірина Кашубинська. Народилася 15 листопада 1914 року в с. Угринові на Сокальщині, що є пограниччям Галичини, Холмщини і Волині, де її батько о. Іван був довгі роки парохом. Мати Ольга зі Смулків, яка закінчила свій життєвий шлях в Клівленді, виводила свій рід з Холмщини, але Угринів з діда - прадіда був осідком родини Кашубинських. Мама була великою ентузіяст - кою народного мистецтва. У цій священичій родині і формувався світогл яд молодої Ірини: любов до Бога, до української церкви, до куль - турних надбань рідного народу. Народну школу Ірина закінчила в Угри - нові, а середню освіту здобула в гімназії Діво - чого Інституту в Перемишлі. У 1933 році вчить - ся в школі шиття та закінчує то рговий курс абітурієнтів Рідної Школи у Львові. Прибувши до Сокаля, Ірина працює книговодом Союзу Кооператив та повністю включається в громад - ську працю цього міста. Стає провідницею жіно - чої секції “ Сокола ” , активною членкою това - риства “ Просвіта ” . Як ч лен управи філії Союзу Українок, вона часто виїжджала в терен, щоб закладати нові відділи, або виступала з допо - відями на культурні, економічні теми. Ірина належала т акож до молодечої організації Пласт , навіть і тоді, коли польська влада забо ронила діял ьність пластової організації. Восени 1939 року Ірина залишає Сокаль, який оточили совєтські війська, і повертається до батьківського села Угринова, яке попало під німецьку окупацію. Тоді в місті Грубешові була створена по вітова кооператива під назвою “ Проб оєм ” , куди Ірина була запрошена на пост головного книговода. Там же вона цілковито включається в культурно - освітнє і економічне життя повіту Грубешів. А будучи доброю спортс менкою, одночасно працює вчителькою фізкультури у Торговельній школі в Грубешові. В 1943 році поступає на навчання у Львівський університет на агрономічний факультет. Але воєнна хуртовина не дала їй можливість продов - жувати навчання, прийшлось покидати рідну землю. Ірина разом з батьками і сестрою Сте - фанією виїздить до Німеччини у міст о Реґен с - бурґ, де працює в Об ’ єднанні Українських Жі - нок. У 1947 році в Мюнхені закінчує агрономічні студії в Українському Технічно - господарському Інституті та отримує диплом інженера. У воєн - ний час вона втрачає єдиного брата Романа, який в рядах Дружин Українських Націоналістів загинув від рук большевицьких партизан. До Америки в Ню Йорк приїздить Ірина в 1949 році. Тут вона включається в працю Со - юзу Українок Америки, як членка 64 - го Відділу СУА. В Окружній Управі Ню Йорку виконує обов ’ язки секретарки, очолює організаційну референтуру, опрацьовує програму діяльности Округи. З 1959 року проживає у Клівленді, де і розгортає широку громадську діяльність. Кілька - кратно очолювала Окружну Управу та 33 - ій Відділ СУА. Одночасно була організаційною і господарсько ю референткою Головної Управи СУА. Тут вона започаткувала архів Округи і влаштувала домівку СУА. Покійна Ірина, як знавець української етнографії, морально і матеріяльно підтримувала Український Музей в Ню Йорку, куди також передала велику збірку сорочок з її рідного села Угринова та рушники з різних областей України. Щоб дістати ці перлини українського мистецтва, Ірина кількакратно їздила в Польщу, де живуть насильно вивезені мешканці с. Угри - нова і околиць, сповита бажанням, щоб ця традиція мистецтва і зв ичаїв рідного краю прий - нялася і пустила глибоке коріння серед нашого молодого покоління тут, на чужині. Ірина була великою ентузіясткою і пра -
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
