Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2011 ЗАМІСТЬ ВІНКА НА МОГИЛУ МИХ АЙЛИНИ КОЦЮБИНСЬКОЇ Отого страшного 1984 року, коли з життя пішли знакові для українського дисидентства постаті – Борис Антоненко - Давидович, Валерій Марченко, Олекса Тихий, – мені на засланні написалося: “ Що не рік, то земля від могил ріднішає... ” . Після 7 січня 2011 року, коли у вічність відійшла Михайлина Хомівна Коцю - бинська, земля стане ще ріднішою. Згасло земне життя, яке “ було аргу - ментом своєї філософії ” (ці слова Альберта Швейцера часто повторювала Михайлина Коцю - бинська). З нього, як із підручни ка, можна було вивчати, що таке свобода і сила духу, вірність правді й любов до України. А ще ота особлива її риса, про яку вона сама згадала, виступаючи 2004 року перед випускниками Українськ ого католицького університету: “ Внутрішня свобода допомагає виро бити прямоходіння і прямо - стояння... ” . Вона стояла так рівно і впевнено, що на неї багатьом легко було спертися, до неї прихилитися. Згасло земне життя, яке дало багато плоду. Блискучий літературознавець та есеїст, Михайлина Хомівна написала немислимо бага то дослідницьких статей – кажу немислимо, бо як можна було встигнути стільки написати за життя, сповнене задухою цькувань, відчаєм втрат, роками вимушеного мовчання! А остан - німи роками вона писала всупереч хворобі й постійному болю. Вона виробила свій вла сний стиль – точно вивірений, ретельно огранений, дбайливо викоханий, – що його не сплутаєш з іншими. Щоб у цьому пе реконатися, досить перегорнути “ Етюди про поетику Шев ченка ” , “ Зафіксоване й нетлінне ” та двотомник “ Мої обрії ” , який увібрав, за с ловами Мих айлини Коцюбинської, “ усе гідне, як на мене, уваги з мого майже п івстолітнього наукового доробку ” . Згасло земне життя, яке віддавна було й навіки залишиться окрасою українського духу. Її ім'ям пишалися книговидавці та редактори журналів, навчальні заклади, де вона читала свої лекці ї, та Національний університет “ Києво - Могилянська академія ” , почесним д октором якого вона стала. Її ім є я прикрашає списки лауреатів Премії імені Василя Стуса, Націо - нальної премії імені Тараса Шевченка, Премії імені Олени Теліги, Літературної премії імені Олександра Білецького. Спільнота Українського центру Міжна - родного ПЕН - Клубу сьогодні прощається з його співзасновницею. Спільнота Українського като - лицького університету вдячно згадує скарб спіл - кування зі своїм другом і молиться за упокій її душі. А ще квилить серце тих багатьох, кого Михайлина Коцюбинсь ка зігріла та захистила, з ким “ пройшла безтрепетно по схрещених ме - чах ” ... _____________________ Мирослав Маринович, президент Українського цент - ру Міжнародного ПЕН - Клубу, віце - ректор Україн сь - ко го католицького університету. Михайлина Коцюбинська у 2005 році о держала наго - роду Союзу Українок Америки з Фонду ім. Лесі і Пет - ра Ковалевих за видання “ Мої обрії ” у двох томах. _________________________________________________ В асиль Стус Коли в мій сон заходить Україна – То без калин, без соняхів, без сонць, а в сутінках. Як удова, з оклунком заходить Україна в рідний дім: напитися, спитати про здоров ’ я і сісти скраю лавки. Відпочити і чорний, як чорнозем, піт з чола рукою сте рти. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
