Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2011 ЗАМІСТЬ ВІНКА НА МОГИЛУ МИХ АЙЛИНИ КОЦЮБИНСЬКОЇ Отого страшного 1984 року, коли з життя пішли знакові для українського дисидентства постаті – Борис Антоненко - Давидович, Валерій Марченко, Олекса Тихий, – мені на засланні написалося: “ Що не рік, то земля від могил ріднішає... ” . Після 7 січня 2011 року, коли у вічність відійшла Михайлина Хомівна Коцю - бинська, земля стане ще ріднішою. Згасло земне життя, яке “ було аргу - ментом своєї філософії ” (ці слова Альберта Швейцера часто повторювала Михайлина Коцю - бинська). З нього, як із підручни ка, можна було вивчати, що таке свобода і сила духу, вірність правді й любов до України. А ще ота особлива її риса, про яку вона сама згадала, виступаючи 2004 року перед випускниками Українськ ого католицького університету: “ Внутрішня свобода допомагає виро бити прямоходіння і прямо - стояння... ” . Вона стояла так рівно і впевнено, що на неї багатьом легко було спертися, до неї прихилитися. Згасло земне життя, яке дало багато плоду. Блискучий літературознавець та есеїст, Михайлина Хомівна написала немислимо бага то дослідницьких статей – кажу немислимо, бо як можна було встигнути стільки написати за життя, сповнене задухою цькувань, відчаєм втрат, роками вимушеного мовчання! А остан - німи роками вона писала всупереч хворобі й постійному болю. Вона виробила свій вла сний стиль – точно вивірений, ретельно огранений, дбайливо викоханий, – що його не сплутаєш з іншими. Щоб у цьому пе реконатися, досить перегорнути “ Етюди про поетику Шев ченка ” , “ Зафіксоване й нетлінне ” та двотомник “ Мої обрії ” , який увібрав, за с ловами Мих айлини Коцюбинської, “ усе гідне, як на мене, уваги з мого майже п івстолітнього наукового доробку ” . Згасло земне життя, яке віддавна було й навіки залишиться окрасою українського духу. Її ім'ям пишалися книговидавці та редактори журналів, навчальні заклади, де вона читала свої лекці ї, та Національний університет “ Києво - Могилянська академія ” , почесним д октором якого вона стала. Її ім є я прикрашає списки лауреатів Премії імені Василя Стуса, Націо - нальної премії імені Тараса Шевченка, Премії імені Олени Теліги, Літературної премії імені Олександра Білецького. Спільнота Українського центру Міжна - родного ПЕН - Клубу сьогодні прощається з його співзасновницею. Спільнота Українського като - лицького університету вдячно згадує скарб спіл - кування зі своїм другом і молиться за упокій її душі. А ще квилить серце тих багатьох, кого Михайлина Коцюбинсь ка зігріла та захистила, з ким “ пройшла безтрепетно по схрещених ме - чах ” ... _____________________ Мирослав Маринович, президент Українського цент - ру Міжнародного ПЕН - Клубу, віце - ректор Україн сь - ко го католицького університету. Михайлина Коцюбинська у 2005 році о держала наго - роду Союзу Українок Америки з Фонду ім. Лесі і Пет - ра Ковалевих за видання “ Мої обрії ” у двох томах. _________________________________________________ В асиль Стус Коли в мій сон заходить Україна – То без калин, без соняхів, без сонць, а в сутінках. Як удова, з оклунком заходить Україна в рідний дім: напитися, спитати про здоров ’ я і сісти скраю лавки. Відпочити і чорний, як чорнозем, піт з чола рукою сте рти. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
