Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
14 WWW.UNWLA@UNWLA.ORG “ НAШЕ ЖИТТЯ ”, ГРУДЕНЬ 2011 Оксана Драй - Хмара . Збірка поезій. Київ: Смолоскип, 2010 – 96 с. “ Промінь к різь хмари” – не просто книжка, це зворушлива скринька зі старими фото, спогадами про поета - неокласика Михайла Драй - Хмару та своєрідними що - ден никовими віршами доньки, Оксани Драй - Хмари. Навіть стилізація під гербарій на обкладинці нагадує про старовинні сімейні альбоми, де серед світлин можна знайти бозна - коли закладений листок і разом із його гіркуватим запахом згадати цілий епізод із минулого. Вочевидь, поетично - мемуарна книжка до цього чудово надається, особливо, коли зважити на імпресіоністичність спо гадів дочки. Пам’ять хапається за речі із рідного київського помешкання на Садовій вулиці: мармуровий камін, біля якого „татуньо” вечорами любив розповідати про своє дитинство у бать - ківській садибі в Малих Канівцях, балкон із посадженими паном Михайлом ве рбенами і левконіями, пейзажі Василя Кричевського, величезна бібліотека, глобус, яким вони „мандрували” світом, іграшки. Окса на народилася 1925 року, а вже 1935 - го стався той фатальний арешт її батька (звинувачення у націоналізмі), а потім – лише кілька л истів. Тому поряд із дуже по - дитячому світлими згадками завжди присутня тривога, вона була органічна тому часові, коли за майстерний український сонет можна було чекати уночі гостей. Отож, не дивно, що перший вірш Оксани Драй - Хмари, написаний, коли їй було п’ять років, не зовсім про Діда Мороза: „Багато янголів в небі літає, та багато народу в тюрмах страждає.”. І хоча це був ще період, коли за святковою вишитою скатертиною у вітальні збиралися Грінченки, Зерови, Филиповичі, Дорошкевичі, Вериківські, і мале нька Оксана могла нарахувати близько тридцяти тортів, та вже за якихось кілька років вона читала гастрономічні марення батька, який вмирав від голоду на Колимі. Якщо повернутися до долі Оксани Драй - Хмари, то варто згадати, що артис - тична атмосфера її дому (батько – поет, мати – художниця) була сприятлива до розвитку власних талантів: з дитинства вчилася вона німецької мови, від семи років – у музичній школі при консерваторії у професора Кос - тян тина Михайлова, а вдома на неї завжди чекає розкішний друг – р ояль, весільний подарунок материного діда, батька Ніни Драй - Хмари (Длугопільської). Потім її життя складалося досить передбачувано як для дитини „ворога наро - ду”: арешти матері, заслання до Башкирії, Оксана живе у своєї тітки в Києві, повер - нення матері п ісля смерті батька (1939 рік). А далі – рятівна еміґрація. Спочатку, про - тягом 1942 – 1945 років, Оксана навчається на стипендії в консерваторії при Карловому університеті в нейтральній Празі. По її закін ченню вони разом із мамою переїздять спочатку до Ні меччини, потім – Бельгія і, зрештою, виїзд до США, навчання в там - тешніх університетах, згодом в Сор - бонні. Нині мешкає у Ню - Йорку. Вірші Драй - Хмари молодшої, що ввійшли до збірки – це роман - тичні юнацькі спроби, написані у період 1933 – 1946 років. Серед них можна знайти й альбомні – подрузі Оксані Старицькій - Стешенко, й ім - пуль сивний, але стрункий сонет, і щемливий „плач” за батьком, і влас - ний, вже більш вироблений голос: „... Місяць – серп загострений – ріже / чорні рожі; / Серпень – перстень зламаний над / листвою арк.”. Як частини пазлу вибудовують вони емоційну картину життя родини Драй - Хмар, яким ніби на роду написано продраювати хмари. Дуже важливими є також нотатки і про переклади пана Михайла: „Татуньо був талановитим перекладачем. Він знав 19 мов і залишив цілу низку чудових перекладів. Особливо він любив „Божественну комедію” Данте, яку він перекладав протягом двох років (1933 - 1935). Літо 1935 р. татуньо провів Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
