Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 WWW.UNWLA@UNWLA.ORG “ НAШЕ ЖИТТЯ ”, ГРУДЕНЬ 2011 Перемиський «Боян», Музичний Інститут ім. М. Лисенка. В місті діяли визначні ком - позитори: М. Вербицький (1815 - 1870) – автор нот до нашого гімну і Шевчен ків - ського «Заповіту». Саме він скомпонував 12 оркестрових Р ап со дій на українські теми та написав музику до численних релігійно - народних творів, в тому числі оформив музику до декількох популярних оперет, які мали вагомий вплив на піднесення му зичної освіти. Поширювали музичні надбання і такі композитори, як Вахнянин, Лаврівський, Людкевич та інші. Лише з перспективи часу діяльність цих мистців осмислилась, як надто важливе й феноменальне для нашої культури зна - чення. Слід наголосити, що цей фе номен музичної культури, як і культури взагалі, розвивався завдяки національно свідомого духовенства і їхніх нащадків. Подвижницька праця цього цінного покоління особливо активно проявилася в галузі освіти і про - меніє по наші дні. Ця освітня діяльність зак лала міцний фундамент професійної культури, спрямований на виховання націо - нальної свідомости, в першу чергу на захід - них теренах України. «Це унікальне явище, якого не зустрі - чаємо в інших народів», – писала Ольга Ціпановська. Щоб поглибити свої знання, Ольга продовжувала навчання у Львівських музич - них школах і завершила музичну освіту в 1891 р. в Львівській консерваторії у проф. Людвика Дієтца. В 1891 р. вона повернулася до Перемишля і тут працювала спочатку помічником вчителів музики, а згодом, закінчи вши додатково студії у Відні, стала професором. Викладала музику в школі Бенедиктинок, а також вчила співу в інших школах і у багатьох колективах в Пере - мишлі. Крім музики і співу Ольга провадила дуже активну громадську працю. За її ініціятивою покликано до життя 1892 р. Жіноче Товариство Народної Школи. Була активним членом тов. “Жіночий Труд”, яке вело дуже активну просвітницьку роботу серед українського жіноцтва. Виступала Ольга з власними концертами. 14 листопада 1911 р. акомпанувала в Народнім Домі д о виступу славної Соломії Крушельницької. Під час визвольних українських зма - гань в 1918 - у р. Ольга включилася в русло боротьби за волю України. За відкрито пат - ріотичну діяльність польський санацій ний уряд інтернував її і осадив спочатку в обозі в Бара нові, а пізніше перепровадив до обозу в Домб’ю. Повернулася Оля до Перемишля під кінець 1919 року і почала працювати у вчительській семінарії, в Українському То - варистві, Педагогічному та Українському інсти туті для дівчат в Перемишлі. Була це вчителька, я ка не лише виділялася своїм зовнішнім привабливим виглядом, але і глибокою інтелігенцією викликала симпа - тію навіть серед поляків. Крім того вона заанґажувалася також з Б. Загайкевичем та іншими у створення українського музею “Стривігор”, а на Жіночому Кон ґресі 1921 р. у Львові її обрано заступником голови Союзу Українок. Ольга була ініціятором в 1921 р. зас - нування Комітету «Брат братові», метою якого було допомагати в першу чергу дітям вояків армії УНР і УГА, батьки яких пере - бували у таборах. Одночасно вона активно діяла в тов. «Просвіта» та в Народному Домі у Перемишлі . За активною допомогою Ольги в 1924 р. в Перемишлі засновано Музичний Інститут ім. М. Лисенка, і вона стала його першим директором. Ольга Ціпа - нов ич всі свої сили і знання посвятила для р озвитку цього музичного закладу. Обов’яз - ки директора виконувала до 1933 року і передала їх в руки д - ра Василя Витвицького. В 1937 р. Ольга переїхала на постійне життя до Львова. Її урочисто проводжала українська інтелігенція Перемищини та численні учні р азом з українськими меш - канцями міста та околиць. ІІ - га світова війна застала її у Львові і 10 грудня 1941 р. Ольга Ціпанов ич померла. Похована на Личаків - ському цвинтарі. Маю надію, що старше покоління перемишлян пам'ятає цю знамениту пос - тать, а молодш е покоління ознайомиться з заслугами славної українки і передаватиме з покоління в покоління нев’янучу пам’ять про неї. Ярослав Стех, член Національної спілки письменників України та Спілки українських політв’язнів Польщі, очолює «Земляцтво Перемищини» в К анаді . Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
