Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2010 7 В П Е Р Ш У РІЧНИЦЮ ВІДХОДУ У ВІЧНІСТЬ ГЕРОЇНІ ІРИН И СЕНИК Леся Храплива - Щур КВІТКА МУК І КРАСИ... Ти квітку мук Із гордих рук У мої передав, Щоб берегти Ціле життя, – Беззвучно Прошептав . – Ірина Сеник І сталося це в неділю, 25 - го жовтня 2009 - го року... Коли золотилося осіннє листя у дос - вітньому промінні, коли дарувало світо ві свою красу ще хоч на останню мить... «Білу айстру любови подаруй мені, осене...». У таку пору прийняв до Себе Всевишній велику поетку, витонченого естета - мистця, дов - го літню мученицю, Героїню України і світу, почесного члена міжнароднього Пенклюбу, нев - томну Берегиню добра і правди ІРИНУ СЕНИК, – справжню Українку і Людину з великої літери. Тоді саме визначив Господь її межу земних страж дань і покликав до Себе по нагороду за ціле її життя. За те, чим була для своїх сучас - ників на грані бурхливих подій останнього століття, за те, що залишить вона пам ’ ять про себе у свідомості всіх, «хто буде в Бога й Україну вірити». Виростив її Львів, де народилася 8 - го червня 1926 р., тільки на два роки пізніше після мученицької смерти Ольги Басараб. Її ж могилу на Яні вському кладовищі Ірця прикрашувала квітами ще дитячими руками, а підрісши, спі - шила туди на таємні підпільні зустрічі. Там і зародилося її перше янгольсько - чисте кохання до однодумця, студента Богдана Куницького. Та що ж? Пішов «на схід» із славними «похі дними групами» на початку німецько - большевицької війни і... вже не повернувся. Залишив їй нев ’ я - нучу «синю чічку» свого заповіту. Про це писала вже трохи пізніше в ув ’ язненні: «Ти квітку мук із гордих рук... на все життя...» Ростив тендітну дівчинку Княжий Львів, повний живої ще романтики Визвольних змагань. Плекали її з любов ’ ю і надіями глибоко побожна мати Марія та батько Михайло, колишній Січовий Стрілець, заохочував всебічний приклад старшої сестри Леоніди – Льоні. Ще ученицею «Рідної Школи» ім. короля Данила Ірина стала членкою Юнацтва Організації Українських Націоналістів, а вже в шістнадцять років – членкою ОУН. Виконувала безстрашно й успішно відповідальні та небез - печні завдання, підготовляла молодших подруг до трудів і небезпек національної бороть би. Починала писати вірші ще дев ’ яти літ - ньою і згідно з цими зацікавленнями вступила на філологічний факультет Львівського універси - тету. А вже незабаром, у вісімнадцять років, в 1945 р., життя повело її на інші, куди вищі і трудніші студії. Тюрма на вул. Лонцького, слід - ство з побоями, рани, що ще довго ятрилися і вимагали операцій. І врешті суд із звинува чен - ням її, як зв ’ язкової Романа Шухевича. Засуд – 10 років концтабору в околиці сибірського Тайшету, Братська... Лупання скал джаґаном, дви ган ня зал ізничних шпалів, лісоповал... Над - голодь на сибірських морозах... Навколо Братська Могили братські. На трупах в ’ язнів – Тисячі трас. На трупах в ’ язнів – Тисячі ГЕС. Ми тут страждали, Ми тут вмирали ... Писала вона потайки, бо разом з непо - сильною працею ви ношувала в душі образ гар - монійного Божого світу – світу краси і правди. Божої і Української. Була в тих віршах високої поетичної вартости та емоційної напруги і оту - жена родина, і так барвисто сприйнята природа далекої України, і ювелірно - витончено вислов - лені жалі на принизливе, нелюдяне становище «зека» – безправного в ’ язня на тлі понурих сибір ських краєвидів. Та невгавали і бадьорі, бойові нотки: Я знала, знала ще зрання, Що навіть найбільші страждання Не приносять народові волі. Її здобувають на бра нному полі.
Page load link
Go to Top