Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
22 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2010 ЗАКОХАНА У ТАНЕЦЬ (Інтерв ’ ю з Надією Лемеґою) Справжню насолоду отримали глядачі від незвичайного концерту пісн і і танцю, який відбувся в травні цього року в Українській католицькій школі Успення Пресвятої Богоматері в Перт Амбої, Ню Джерсі (парох о. Роман Дубицький). В концерті взяв участь Заслужений артист України бандурист Остап Стахів. Мелодійні українські пісн і хору ,,Боян ” та сольних виступів, чарівні танці дитячих та дорослих колективів, задушевна музика переплітались з декля - маціями ведучих, які пояснювали глядачам історію виникнення пісень і танців. Адже в залі було багато неукраїнців, як і серед виконавців на сцені. Режисер і сценарист концерту – професійний хоре ограф і режисер Надія Лемеґа. Це вона організувала цей концерт, продумавши все до найменших дрібниць – від захоплюючої реклями до прекрасних сценічних строїв, які заворожували глядачів вишуканістю українських народних мотивів. Відчувалось, що в нашій громаді з ’ явився новий талант, який готовий примножити мистецькі надбання української діяспори Америки. Надія Лемеґа Пані Надю, розкажіть про себе. Я народилася і виро сла в Сибірі, куди були вислані мої дідусь та бабуся. Української мови мене навчили мої батьки, разом з любов ’ ю до України знайомили мене з традиціями нашого народу. Танцювати любила завжди, скільки себе пам ’ ятаю. В шкільні роки відвідувала танцю - вальну ст удію, але про танець як професію не думала. Воно якось вийшло само собою, так скл ались життєві обставини. З часом р епресовані батьки переїхали жити в Україну. Закінчивши в Молдові хоре - ографічне училище з червоним дипломом в клясифікації танці народів світ у, витримала конкурс до Народного ансамблю Молдови «Жок». Правда, танцювала там недовго, – вий - шла заміж і чоловік був проти постійних виїзд - них гастролей. Продовжувала свою освіту в Київському інституті культури. Т еперішній ректор, всім відомий Поплавськи й, тоді викладав у нас предмет «масові ігри». Після закінчення багато пра ц ювала в Україні та Молдові над постановками народно – сценічного танцю. Мене запрошували підготовляти кол ективи до концертів, конкурсів та різних свят. З колекти - вами багато гастролю вала: Польщ а , Румуні я , Болгарі я , Фр а нці я . До Америки я приїхала кілька років тому. Розвиток самобутнього, ори ґ інального народн ого та н цювального мистецтва – це над - звичайно цінне явище в культурному житті у країн ців, де б вони не проживали. Повинен бути тісн ий зв ’ язок культури з життям людей, їх побутом, діяльністю, зацікавленнями. Потрібно розвивати народні таланти, передавати май - бутнім поколінням наші знання, традиції, куль - туру. Ці безцінні скарби ми повинні оберігати і примножувати. Познайомте нас зі сво їми танцювальними ко - лек тивами. Спочатку о рганізувала танцювальний ко - лектив «Надія» для дорослих, потім декілька дитячих груп в Пер т Амбо ї і Джерзі Сіті , NJ , назва яких «Червона калина» і «Веселка». Ми вивчаємо хореографію, сюжетні і сучасні танці, Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
