Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
22 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2010 ЗАКОХАНА У ТАНЕЦЬ (Інтерв ’ ю з Надією Лемеґою) Справжню насолоду отримали глядачі від незвичайного концерту пісн і і танцю, який відбувся в травні цього року в Українській католицькій школі Успення Пресвятої Богоматері в Перт Амбої, Ню Джерсі (парох о. Роман Дубицький). В концерті взяв участь Заслужений артист України бандурист Остап Стахів. Мелодійні українські пісн і хору ,,Боян ” та сольних виступів, чарівні танці дитячих та дорослих колективів, задушевна музика переплітались з декля - маціями ведучих, які пояснювали глядачам історію виникнення пісень і танців. Адже в залі було багато неукраїнців, як і серед виконавців на сцені. Режисер і сценарист концерту – професійний хоре ограф і режисер Надія Лемеґа. Це вона організувала цей концерт, продумавши все до найменших дрібниць – від захоплюючої реклями до прекрасних сценічних строїв, які заворожували глядачів вишуканістю українських народних мотивів. Відчувалось, що в нашій громаді з ’ явився новий талант, який готовий примножити мистецькі надбання української діяспори Америки. Надія Лемеґа Пані Надю, розкажіть про себе. Я народилася і виро сла в Сибірі, куди були вислані мої дідусь та бабуся. Української мови мене навчили мої батьки, разом з любов ’ ю до України знайомили мене з традиціями нашого народу. Танцювати любила завжди, скільки себе пам ’ ятаю. В шкільні роки відвідувала танцю - вальну ст удію, але про танець як професію не думала. Воно якось вийшло само собою, так скл ались життєві обставини. З часом р епресовані батьки переїхали жити в Україну. Закінчивши в Молдові хоре - ографічне училище з червоним дипломом в клясифікації танці народів світ у, витримала конкурс до Народного ансамблю Молдови «Жок». Правда, танцювала там недовго, – вий - шла заміж і чоловік був проти постійних виїзд - них гастролей. Продовжувала свою освіту в Київському інституті культури. Т еперішній ректор, всім відомий Поплавськи й, тоді викладав у нас предмет «масові ігри». Після закінчення багато пра ц ювала в Україні та Молдові над постановками народно – сценічного танцю. Мене запрошували підготовляти кол ективи до концертів, конкурсів та різних свят. З колекти - вами багато гастролю вала: Польщ а , Румуні я , Болгарі я , Фр а нці я . До Америки я приїхала кілька років тому. Розвиток самобутнього, ори ґ інального народн ого та н цювального мистецтва – це над - звичайно цінне явище в культурному житті у країн ців, де б вони не проживали. Повинен бути тісн ий зв ’ язок культури з життям людей, їх побутом, діяльністю, зацікавленнями. Потрібно розвивати народні таланти, передавати май - бутнім поколінням наші знання, традиції, куль - туру. Ці безцінні скарби ми повинні оберігати і примножувати. Познайомте нас зі сво їми танцювальними ко - лек тивами. Спочатку о рганізувала танцювальний ко - лектив «Надія» для дорослих, потім декілька дитячих груп в Пер т Амбо ї і Джерзі Сіті , NJ , назва яких «Червона калина» і «Веселка». Ми вивчаємо хореографію, сюжетні і сучасні танці, Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
