Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2010 9 лений Друг. І цей удар переживала вона мужньо, хоч особливо боляче. Все ж нарешті сповнилося: ,,Ти мене, Україно, поклич! Я любов ’ ю сповню Тобі борг! ” ... А ,,Квітка мук ” розцвіла належним розумінням і пошаною до Неї серед усього українського громадянства – та й навіть, як знаємо, в міжнародних кругах. Її іменем нази - вали відділи наших жіночих товариств та молодечих організацій. Про Неї писали, Її вітали з найбільшими почес тями. Але... не це було найважливішим для Неї, яка звикла без вагання віддавати Друзям усе, що мала. Вона раділа вистражданою свободою слова, відродженням так важко заслуженої державности. А щирі ,,дари любови ” громадянства зразу призначала чи то на ,,свят ого Миколая ” в бориславському садочку, чи на видання якоїсь просвітньої книжки... На матеріяльні справи, як сама писала, звертала Вона найменше уваги... Та все - таки з часом кволе і натомлене нелюдськими стражданнями тіло таки пере ма - гало бодрого духа. При чинилося й потайне важке побиття Її, – дехто натякає, що, мабуть теж політичного характеру... Останні роки життя Ірини були знов безперервною, безвихідною мукою. Та навіть до прикутої вже до ліжка при - ходили без перестанку люди здалека і зблизька – по добр у пораду у громадських справах та – підйом духа, який випромінював зі самої Її присутности. Родина брата Романа, який нарешті повернувся теж на Батьківщину, оточила Її особливою увагою та любов ’ ю; давала хоч на кінець життя почуття захисту й затишку. Спочи ла Ірина Сеник на достойному Львівському Личаківському кладовищі, в окре - мому почесному відділі Дисидентів, близько леґендарної Катрі Зарицької. Але Білій Квітці, – Айстрі духовної величі Ірині Сеник – не суджено зів ’ янути ніколи. Вона із роду Вічних. Молитва Мері Стюарт Боже, збави нас від дрібничковости, Дай нам велич думки, слова і чину. Не шукай зернинки зла у ближнього, Але знайди шлях до самопізнання. Не суди своїх близьких, Зустрінь їх віч - на - віч З повагою і без упередж ень. Не будьмо суворі в осудах – Але завжди щедрі і благородні В слові і дії. Дай нам можливість пізнати, Що тільки маленькі речі творять різниці, Але у величі Творця – їх не має! Дай нам можливість доторкнутися і пізнати Людське добро і сердечність нас усіх. І о, Боже, не забудь, щоб ми були Витривалими, творчими і ласкавими! – Переклад Наталії Даниленко
Page load link
Go to Top