Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2010 9 лений Друг. І цей удар переживала вона мужньо, хоч особливо боляче. Все ж нарешті сповнилося: ,,Ти мене, Україно, поклич! Я любов ’ ю сповню Тобі борг! ” ... А ,,Квітка мук ” розцвіла належним розумінням і пошаною до Неї серед усього українського громадянства – та й навіть, як знаємо, в міжнародних кругах. Її іменем нази - вали відділи наших жіночих товариств та молодечих організацій. Про Неї писали, Її вітали з найбільшими почес тями. Але... не це було найважливішим для Неї, яка звикла без вагання віддавати Друзям усе, що мала. Вона раділа вистражданою свободою слова, відродженням так важко заслуженої державности. А щирі ,,дари любови ” громадянства зразу призначала чи то на ,,свят ого Миколая ” в бориславському садочку, чи на видання якоїсь просвітньої книжки... На матеріяльні справи, як сама писала, звертала Вона найменше уваги... Та все - таки з часом кволе і натомлене нелюдськими стражданнями тіло таки пере ма - гало бодрого духа. При чинилося й потайне важке побиття Її, – дехто натякає, що, мабуть теж політичного характеру... Останні роки життя Ірини були знов безперервною, безвихідною мукою. Та навіть до прикутої вже до ліжка при - ходили без перестанку люди здалека і зблизька – по добр у пораду у громадських справах та – підйом духа, який випромінював зі самої Її присутности. Родина брата Романа, який нарешті повернувся теж на Батьківщину, оточила Її особливою увагою та любов ’ ю; давала хоч на кінець життя почуття захисту й затишку. Спочи ла Ірина Сеник на достойному Львівському Личаківському кладовищі, в окре - мому почесному відділі Дисидентів, близько леґендарної Катрі Зарицької. Але Білій Квітці, – Айстрі духовної величі Ірині Сеник – не суджено зів ’ янути ніколи. Вона із роду Вічних. Молитва Мері Стюарт Боже, збави нас від дрібничковости, Дай нам велич думки, слова і чину. Не шукай зернинки зла у ближнього, Але знайди шлях до самопізнання. Не суди своїх близьких, Зустрінь їх віч - на - віч З повагою і без упередж ень. Не будьмо суворі в осудах – Але завжди щедрі і благородні В слові і дії. Дай нам можливість пізнати, Що тільки маленькі речі творять різниці, Але у величі Творця – їх не має! Дай нам можливість доторкнутися і пізнати Людське добро і сердечність нас усіх. І о, Боже, не забудь, щоб ми були Витривалими, творчими і ласкавими! – Переклад Наталії Даниленко
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
