Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2010 3 85 - річчя СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ (1925 – 2010) ОЛЕНА ЛОТОЦЬКА (1894 – 1975) Частина перша Ім’я Олени Лотоцької занесено золотими буквами в історії українського жіночого руху. Вс е життя вона вірно служила своєму народові в жіночих організаціях, а в Союзі Українок Аме - рики – майже 50 років. Її ім’я стоїть між засновницями нашої організації, які заклали міцний фундамент, починаючи з 1925 року. З її іменем зводились тверді стіни СУА, адже О. Лотоцька очолювала організацію 25 років. Великий наш митрополит Андрей Шеп - тицький часто пригадував, що найкраща молитва Богові – це служба рідному народові в дусі християнської любови. ,,Мене притягнула до громадської праці охота служити своєму наро - дові”, – так висловилась про себе і про свою громадську працю сама О. Лотоцька. ,,Пишною квіткою Галицької землі” наз - вала О. Лотоцьку Ростислава Ничай Богачевська, відома союзянка. Саме в родині українського священика о. Антона Фолиса й Володислави з Людкевичів в с. Любича Князі, що в повіті Рава Руська, народилася Олена. Батько належав до священиків - народовців. Його старший брат о. Йосиф Фолис був кілька каденцій послом до австрійського парляменту. В такій патріотичній родині, між сільськими дітьми, з якими разом ходила до сільської школи, виростала розумна і гарна дівчина. Середню освіту Оленка здобула в Перемиському інституті, після закінчення якого повернулася до родинного дому. Тут вона займалася сільською молоддю, навіть вчите - лювала деякий час. Батько навчав доню, що вона повинна завжди пам’ятати, з якої родини вийшла і чого її вдома навчили. ,,В тебе є підхід до людей і гарне личко. Пам’ятай, щоб ти добре орудувала цими даними!” – повчав батько. У 18 - річному віці Олена вийшла заміж за Василя Д обушовського. Незабаром молоде подружжя виїхало до Америки і поселилося на Піттсбурґщині, де о. Василь дістав невеличку парафію і розпочав душпастирську працю. Для Олени в Америці відкрився новий світ, нові знайомства. Вона навіть придбала малу аптечку й д опомагала на випадок хвороби чи нещас - ливого випадку. Появилися на світ діти. Най - перше дочка Дарія, потім сини Юрій і Теодор. Життя поволі внормувалося. Та ось розпочалася епідемія ґрипи, так звана ,,іспанка”. Від неї вми - рали молоді люди скоріше, ніж ста рші. Захворів і о. Василь. До тижня хвороба доконала його і молодий душпастир помер. Молода жінка залишилась вдовою з трьома дітьми. Втративши дорогу людину, Олена мусіла давати собі раду серед чужих людей. Спочатку вона влашту - валася на роботу в банку, ві ддавши дітей сестрі, яка виховувала їх разом зі своїми. Молода вдова звертала на себе увагу. Вона розуміла, що треба створити родинний дім для себе і дітей, тому вибрала з - поміж чисельних поклонників тодішнього головного редактора ,,Свободи” Володимира Л отоцького. У 1923 році вони повінчалися і замешкали в Джерзі Ситі. Незабаром В. Лотоцький ввів молоду дружину в громадське життя. Олена напрочуд легко воло - діла словом і часто на прохання мужа промов - ляла на різних зустрічах і бенкетах. Згодом вона поринул а в громадську працю. В 1925 році був створений Союз Укра - їнок Америки і О. Лотоцька стала першим секретарем новоствореної жіночої організації. Розпочалася робота. – Маріянна Заяць
Page load link
Go to Top