Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2010 3 85 - річчя СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ (1925 – 2010) ОЛЕНА ЛОТОЦЬКА (1894 – 1975) Частина перша Ім’я Олени Лотоцької занесено золотими буквами в історії українського жіночого руху. Вс е життя вона вірно служила своєму народові в жіночих організаціях, а в Союзі Українок Аме - рики – майже 50 років. Її ім’я стоїть між засновницями нашої організації, які заклали міцний фундамент, починаючи з 1925 року. З її іменем зводились тверді стіни СУА, адже О. Лотоцька очолювала організацію 25 років. Великий наш митрополит Андрей Шеп - тицький часто пригадував, що найкраща молитва Богові – це служба рідному народові в дусі християнської любови. ,,Мене притягнула до громадської праці охота служити своєму наро - дові”, – так висловилась про себе і про свою громадську працю сама О. Лотоцька. ,,Пишною квіткою Галицької землі” наз - вала О. Лотоцьку Ростислава Ничай Богачевська, відома союзянка. Саме в родині українського священика о. Антона Фолиса й Володислави з Людкевичів в с. Любича Князі, що в повіті Рава Руська, народилася Олена. Батько належав до священиків - народовців. Його старший брат о. Йосиф Фолис був кілька каденцій послом до австрійського парляменту. В такій патріотичній родині, між сільськими дітьми, з якими разом ходила до сільської школи, виростала розумна і гарна дівчина. Середню освіту Оленка здобула в Перемиському інституті, після закінчення якого повернулася до родинного дому. Тут вона займалася сільською молоддю, навіть вчите - лювала деякий час. Батько навчав доню, що вона повинна завжди пам’ятати, з якої родини вийшла і чого її вдома навчили. ,,В тебе є підхід до людей і гарне личко. Пам’ятай, щоб ти добре орудувала цими даними!” – повчав батько. У 18 - річному віці Олена вийшла заміж за Василя Д обушовського. Незабаром молоде подружжя виїхало до Америки і поселилося на Піттсбурґщині, де о. Василь дістав невеличку парафію і розпочав душпастирську працю. Для Олени в Америці відкрився новий світ, нові знайомства. Вона навіть придбала малу аптечку й д опомагала на випадок хвороби чи нещас - ливого випадку. Появилися на світ діти. Най - перше дочка Дарія, потім сини Юрій і Теодор. Життя поволі внормувалося. Та ось розпочалася епідемія ґрипи, так звана ,,іспанка”. Від неї вми - рали молоді люди скоріше, ніж ста рші. Захворів і о. Василь. До тижня хвороба доконала його і молодий душпастир помер. Молода жінка залишилась вдовою з трьома дітьми. Втративши дорогу людину, Олена мусіла давати собі раду серед чужих людей. Спочатку вона влашту - валася на роботу в банку, ві ддавши дітей сестрі, яка виховувала їх разом зі своїми. Молода вдова звертала на себе увагу. Вона розуміла, що треба створити родинний дім для себе і дітей, тому вибрала з - поміж чисельних поклонників тодішнього головного редактора ,,Свободи” Володимира Л отоцького. У 1923 році вони повінчалися і замешкали в Джерзі Ситі. Незабаром В. Лотоцький ввів молоду дружину в громадське життя. Олена напрочуд легко воло - діла словом і часто на прохання мужа промов - ляла на різних зустрічах і бенкетах. Згодом вона поринул а в громадську працю. В 1925 році був створений Союз Укра - їнок Америки і О. Лотоцька стала першим секретарем новоствореної жіночої організації. Розпочалася робота. – Маріянна Заяць
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
