Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2010 17 відбирала я. Купила я їй на її прохання якийсь цукерок - наперсток. Вона, побачивши при столах з дітьми різних вже їй знайомих "сестричок" і "братчиків" (тобто батьків інших дітей), почала до них підхо дити, хвалитись своїм наперстком і зовсім навіть забула запитатися про своїх маму і тата, що їх вже кілька годин не бачила. Або, напр. іду доріжкою і бачу: іде похнюплений і заплаканий шестилітній. Почала я розмову. Виявляється, це Ромчик Пазуняк. Шукає та та. “Нема тата і нема нашого авта”, плаче. Я його потішила: тато є, я його недавно бачила, ходи пошукаємо його. І ми йдемо з малим і очевидно знаходимо його тата з другим, меншим, хлоп - чиком... 21 серпня 1994. Wildwood Crest. В домі, крім нас, є ще інші д ві українські родини з малими дітьми. Наші хлопці мають товариство. Вчора ми приїхали пополудні і ще мали кілька годин приємної погоди над океаном. (Хлопці навіть встигли ще пару годин покупатися)... Увечері наші сусіди, ще одна українська родина з дітьми та ми поїхали до Cape May Court House до... цирку! Це не був вишуканий елегантний Circe de soleil, це був справжній популярний народний цирк із слонами, тиграми, ведмедями, кловнами і небезпечною акробатикою. Діти були очаровані! 23 серпня 1994. Wildwood Crest. Прегарний день – іскристе пові тря, сонячно і не надто тепло.. . Багато часу провели на пляжі. Ввечері вдома всі милися - купалися, а я готовила - підгрівала вечерю. Діти були вже дуже голодні, але Уляна твердо тримається правила, що сідаємо їсти всі разо м і починаємо молитвою. Отже чекаємо ще на маму, аж вона скупається. Раптом Стефко сідає сам до столу і я з кухні чую, як він починає голосно молитися: “Отче наш, Ти що є на небі...”. Знаменитий малюк! Іванко – хитрунець, він уже перший скупався і прибіг д о мене нагору – побачив холодні пальчики і хотів їсти на зимно. Я його пожаліла і – ніби на закуску – дала йому секретно пару підварених пальчиків ще перед вечерою. Але підступ не вдався. Іванко захляпав свою сорочку і мама зразу це помітила, вийшовши з ку пелі... Бабі було соромно за такий підступ і за те, що не передбачила, що може бути такий corpus delicti. 30 березня 1995. Торонто . Сиджу в гімнастич - ній залі, де Стефко має лекцію руханки. Це групові вправи з інструктором – всіх дітей є шестеро, з них Ст ефко – найбільший (Йому і найбільше цієї руханки потрібно, бо він – товстенький, важить більше від Іванка!) Хоч година тільки 9:30, я почала свій день біля 6:30, бо хлопці приходять вранці, будять мене, щоб читати їм книжку, заки Іванко іде до школи! О 8 - ій Іванкові треба вдягатися, снідати, щоб перед 9 - ою вийти з хати. Отже він придумав уставати раненько, щоб можна бодай годину, півтори, читати. І хоч хата повна книжок до пересади, то ми читаємо, за пляном, позичену в універ си - тетській бібліотеці книжку – "На уходах" Чай - ковського. Тому і таке велике зацікавлення! Уляна каже мені, що я не мушу так рано зри - ватися, що вистане, коли вона скаже хлопцям, щоб мене не будили і вони не приходитимуть, коли ще всі в домі сплять. Але я її зупинила. Таке зацікавленн я варто підтримати і плекати. Воно абсолютно варте посвяти часу, енергії і сну з мого боку. Ще рік - два і вони не схочуть слухати. 4 квітня 1995. Торонто. Іванкові уродини при - падали вчора – 3 квітня. Але це був понеділок, звичайний будний шкільний день. О тже батьки зорганізували Іванкові гостину для його прияте - лів напередодні в неділю і то тим разом не вдома, а в кругольні! Оригінальний задум: на - перед може з годину хлопці (а було їх, здається, вісім) грали в круглі, а тоді, коли вже пото - милися і зголодн іли, отримали по перекусці, давали дарунки... Перекуску приготовляла об - слу га кругольні, торт Уляна принесла з дому. Коштувало це, здається, по 8 дол. від особи і, очевидно, вимагало повної уваги зі сторони батьків, бо гру і прийняття треба було провадити і дітей розважати – але це справді добрий спосіб і значна полегша батькам, якщо порівнювати з уродиновими прийняттями вдома... ... Вчора їздили ми з хлопцями на перший у цьому сезоні тренінґ копаного м'яча. Грають із Стефком в одній команді, під про водом до - рослого тренера. Були там і дівчата. Це добра руханка на свіжому повітрі, та ще в уніформах, з номерами – зовсім як серйозна підготовка до змагань. І хлопці це люблять. ( Далі буде.)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
