Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2010 17 відбирала я. Купила я їй на її прохання якийсь цукерок - наперсток. Вона, побачивши при столах з дітьми різних вже їй знайомих "сестричок" і "братчиків" (тобто батьків інших дітей), почала до них підхо дити, хвалитись своїм наперстком і зовсім навіть забула запитатися про своїх маму і тата, що їх вже кілька годин не бачила. Або, напр. іду доріжкою і бачу: іде похнюплений і заплаканий шестилітній. Почала я розмову. Виявляється, це Ромчик Пазуняк. Шукає та та. “Нема тата і нема нашого авта”, плаче. Я його потішила: тато є, я його недавно бачила, ходи пошукаємо його. І ми йдемо з малим і очевидно знаходимо його тата з другим, меншим, хлоп - чиком... 21 серпня 1994. Wildwood Crest. В домі, крім нас, є ще інші д ві українські родини з малими дітьми. Наші хлопці мають товариство. Вчора ми приїхали пополудні і ще мали кілька годин приємної погоди над океаном. (Хлопці навіть встигли ще пару годин покупатися)... Увечері наші сусіди, ще одна українська родина з дітьми та ми поїхали до Cape May Court House до... цирку! Це не був вишуканий елегантний Circe de soleil, це був справжній популярний народний цирк із слонами, тиграми, ведмедями, кловнами і небезпечною акробатикою. Діти були очаровані! 23 серпня 1994. Wildwood Crest. Прегарний день – іскристе пові тря, сонячно і не надто тепло.. . Багато часу провели на пляжі. Ввечері вдома всі милися - купалися, а я готовила - підгрівала вечерю. Діти були вже дуже голодні, але Уляна твердо тримається правила, що сідаємо їсти всі разо м і починаємо молитвою. Отже чекаємо ще на маму, аж вона скупається. Раптом Стефко сідає сам до столу і я з кухні чую, як він починає голосно молитися: “Отче наш, Ти що є на небі...”. Знаменитий малюк! Іванко – хитрунець, він уже перший скупався і прибіг д о мене нагору – побачив холодні пальчики і хотів їсти на зимно. Я його пожаліла і – ніби на закуску – дала йому секретно пару підварених пальчиків ще перед вечерою. Але підступ не вдався. Іванко захляпав свою сорочку і мама зразу це помітила, вийшовши з ку пелі... Бабі було соромно за такий підступ і за те, що не передбачила, що може бути такий corpus delicti. 30 березня 1995. Торонто . Сиджу в гімнастич - ній залі, де Стефко має лекцію руханки. Це групові вправи з інструктором – всіх дітей є шестеро, з них Ст ефко – найбільший (Йому і найбільше цієї руханки потрібно, бо він – товстенький, важить більше від Іванка!) Хоч година тільки 9:30, я почала свій день біля 6:30, бо хлопці приходять вранці, будять мене, щоб читати їм книжку, заки Іванко іде до школи! О 8 - ій Іванкові треба вдягатися, снідати, щоб перед 9 - ою вийти з хати. Отже він придумав уставати раненько, щоб можна бодай годину, півтори, читати. І хоч хата повна книжок до пересади, то ми читаємо, за пляном, позичену в універ си - тетській бібліотеці книжку – "На уходах" Чай - ковського. Тому і таке велике зацікавлення! Уляна каже мені, що я не мушу так рано зри - ватися, що вистане, коли вона скаже хлопцям, щоб мене не будили і вони не приходитимуть, коли ще всі в домі сплять. Але я її зупинила. Таке зацікавленн я варто підтримати і плекати. Воно абсолютно варте посвяти часу, енергії і сну з мого боку. Ще рік - два і вони не схочуть слухати. 4 квітня 1995. Торонто. Іванкові уродини при - падали вчора – 3 квітня. Але це був понеділок, звичайний будний шкільний день. О тже батьки зорганізували Іванкові гостину для його прияте - лів напередодні в неділю і то тим разом не вдома, а в кругольні! Оригінальний задум: на - перед може з годину хлопці (а було їх, здається, вісім) грали в круглі, а тоді, коли вже пото - милися і зголодн іли, отримали по перекусці, давали дарунки... Перекуску приготовляла об - слу га кругольні, торт Уляна принесла з дому. Коштувало це, здається, по 8 дол. від особи і, очевидно, вимагало повної уваги зі сторони батьків, бо гру і прийняття треба було провадити і дітей розважати – але це справді добрий спосіб і значна полегша батькам, якщо порівнювати з уродиновими прийняттями вдома... ... Вчора їздили ми з хлопцями на перший у цьому сезоні тренінґ копаного м'яча. Грають із Стефком в одній команді, під про водом до - рослого тренера. Були там і дівчата. Це добра руханка на свіжому повітрі, та ще в уніформах, з номерами – зовсім як серйозна підготовка до змагань. І хлопці це люблять. ( Далі буде.)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
