Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
16 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2010 Марта Тарнавська ДІТИ Уривки із щоденника ( Продовження ) 7 квітня 1994. В літаку на Detroit. Уляна хот іла уприємнити недільну гостину своїм гостям і взяла на себе (і на Максима) не тільки обов'язки господарів, але й baby - sitter - ів – вони обоє забавляли дітей, щоб дорослі гості могли собі поговорити. Благородна ідея, але не легка до здійснення, вичерпуюча і фізично, і психічно. Думаю, що не скоро буде знову така гостина. Дітиська бавилися знаменито, але вкінці хлопчиська були такі розгукані, що збили в Іванковій кімнаті на стелі лямпу. Там особливо цікаво було їм бавитися, бо в Іванковій кімнаті стоїть подві йне ліжко – bunk - bed. Іванко тепер спить на нижньому, але часто бавиться на горі. Вилазити по драбинці і кидати на себе з гори подушками й іграшками було великою споку - сою! ... Я рада, що могла приїхати. Хлопці дуже мною тішилися: ми робили разом задачі, б авилися в парку м'ячем, багато читали (закін - чили Нестайкового “Робінзона Кукурузо”, поча - ли “Чарівні оповідання” і “Сина України”). “Чарівні оповідання” (Владка) переповідають грецькі міти і то відносно доступним стилем – я читала це вперше, хоч книжка ця з моєї колекції. “Син України” написаний так, що його verbatim читати не варто, але можна своїми словами переповідати зміст – так цікавіше. 4 травня 1994. Філядельфія. Хочу занотувати свою розмову по телефону з Іванком в день Великодня. Вони подзвонили з Клівленду і Максим першому передав слухальце Іванкові. “Як тобі там святкується у баби Марусі?” питаюся. А Іванко якимсь ностальгійним тоном каже: “Та вже кінець свят, вже вечір”. А я: “Та чому? Завтра ще буде Великодній Понеділок. А ти знаєш, що це – Обли ваний Понеділок? От візьми завтра горня води і можеш трохи облити Стефка, маму, тата, навіть бабу Марусю і вони навіть не будуть тебе за те сварити...” А Іванко вислухав і каже: “Бабо? Але ти нічого не кажи про це Стефкові, добре?” Стефко, очевидно, був на ступний до розмови по телефону, але я – дав - ши обіцянку Іванкові – вже не говорила з ним про Обливаний Понеділок! 30 червня 1994. Філядельфія. Я була з Ніною сама. Дитина вже до мене привикла і ми гарно два дні бавилися. Найбільше сподобалася їй забава во дою на городі, забава, що після неї ми обидві, як мокрі курки, ішли додому витиратися рушником і переодягатися в сухе. Ніна до цієї забави ішла в купальному костюмчику, але баба була в домашній суконці і змочити бабу вужи - ком давало Ніні неабияку радість! Крім того ми читали казки, грали різні гри, в тому числі і гру в карти – війну, складанку (упрощене remi), що їх Ніна швидко засвоїла і собі уподобала. Дівчинка кмітлива і добре пам'ятає навіть найменші дрібнички та й всякі нові вислови. Вміє вже трохи по - англійському, бо почала ходити до садочка. Нянька - мексиканка приходить тепер рідше, але з нею Ніна порозумівається ще далі по - еспанському. Має мале дівчатко свої примхи і нахил всім диктувати. Коли ми були самі, я трохи відучила її пхенькати. Жартом, кпина ми. Мовляв, “де поділася наша Ніна? Бо прийшла до нас якась Пхенька”. А тоді питаюся Ніну: “ти думаєш, що нам варто брати Пхеньку зі собою на Союзівку? “ А Ніна на те: “Ні, нехай вона іде собі геть!” 5 липня 1994, Союзівка. Табір "Пташат" при Пласті ведуть самі батьки. Вчора вже були деякі зайняття, дітей поділили на рої. Уляна також зголосилася до помочі і стала сестричкою роя "Ластівок". Хлопці знову помітно підросли. Стефко великий, майже такий як Іванко, а вагою, мабуть, важчий. Любить їсти і багато їст ь – а це дає наслідки. Сидимо при одному столі з Мак - симом, Уляною і хлопцями. Сусідній стіл – англомовний, принаймні часто чуємо, що англій - ська мова там домінує. Взагалі, хоч "Пташата" закликають дітей говорити тільки по - україн - ському, молоді батьки част о і самі переходять на англійську мову. 7 липня 1994. Союзівка. Діти, а разом з ними і батьки, мають виповн ений різними зайняттями день... Найбільший плюс цього табору малят – діти починають поводитися, немов члени якоїсь одної великої родини. От напр. на ша чотири - літня Ніна. Вчора Ніну із зайнять та й на обід Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top