Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
16 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2010 Марта Тарнавська ДІТИ Уривки із щоденника ( Продовження ) 7 квітня 1994. В літаку на Detroit. Уляна хот іла уприємнити недільну гостину своїм гостям і взяла на себе (і на Максима) не тільки обов'язки господарів, але й baby - sitter - ів – вони обоє забавляли дітей, щоб дорослі гості могли собі поговорити. Благородна ідея, але не легка до здійснення, вичерпуюча і фізично, і психічно. Думаю, що не скоро буде знову така гостина. Дітиська бавилися знаменито, але вкінці хлопчиська були такі розгукані, що збили в Іванковій кімнаті на стелі лямпу. Там особливо цікаво було їм бавитися, бо в Іванковій кімнаті стоїть подві йне ліжко – bunk - bed. Іванко тепер спить на нижньому, але часто бавиться на горі. Вилазити по драбинці і кидати на себе з гори подушками й іграшками було великою споку - сою! ... Я рада, що могла приїхати. Хлопці дуже мною тішилися: ми робили разом задачі, б авилися в парку м'ячем, багато читали (закін - чили Нестайкового “Робінзона Кукурузо”, поча - ли “Чарівні оповідання” і “Сина України”). “Чарівні оповідання” (Владка) переповідають грецькі міти і то відносно доступним стилем – я читала це вперше, хоч книжка ця з моєї колекції. “Син України” написаний так, що його verbatim читати не варто, але можна своїми словами переповідати зміст – так цікавіше. 4 травня 1994. Філядельфія. Хочу занотувати свою розмову по телефону з Іванком в день Великодня. Вони подзвонили з Клівленду і Максим першому передав слухальце Іванкові. “Як тобі там святкується у баби Марусі?” питаюся. А Іванко якимсь ностальгійним тоном каже: “Та вже кінець свят, вже вечір”. А я: “Та чому? Завтра ще буде Великодній Понеділок. А ти знаєш, що це – Обли ваний Понеділок? От візьми завтра горня води і можеш трохи облити Стефка, маму, тата, навіть бабу Марусю і вони навіть не будуть тебе за те сварити...” А Іванко вислухав і каже: “Бабо? Але ти нічого не кажи про це Стефкові, добре?” Стефко, очевидно, був на ступний до розмови по телефону, але я – дав - ши обіцянку Іванкові – вже не говорила з ним про Обливаний Понеділок! 30 червня 1994. Філядельфія. Я була з Ніною сама. Дитина вже до мене привикла і ми гарно два дні бавилися. Найбільше сподобалася їй забава во дою на городі, забава, що після неї ми обидві, як мокрі курки, ішли додому витиратися рушником і переодягатися в сухе. Ніна до цієї забави ішла в купальному костюмчику, але баба була в домашній суконці і змочити бабу вужи - ком давало Ніні неабияку радість! Крім того ми читали казки, грали різні гри, в тому числі і гру в карти – війну, складанку (упрощене remi), що їх Ніна швидко засвоїла і собі уподобала. Дівчинка кмітлива і добре пам'ятає навіть найменші дрібнички та й всякі нові вислови. Вміє вже трохи по - англійському, бо почала ходити до садочка. Нянька - мексиканка приходить тепер рідше, але з нею Ніна порозумівається ще далі по - еспанському. Має мале дівчатко свої примхи і нахил всім диктувати. Коли ми були самі, я трохи відучила її пхенькати. Жартом, кпина ми. Мовляв, “де поділася наша Ніна? Бо прийшла до нас якась Пхенька”. А тоді питаюся Ніну: “ти думаєш, що нам варто брати Пхеньку зі собою на Союзівку? “ А Ніна на те: “Ні, нехай вона іде собі геть!” 5 липня 1994, Союзівка. Табір "Пташат" при Пласті ведуть самі батьки. Вчора вже були деякі зайняття, дітей поділили на рої. Уляна також зголосилася до помочі і стала сестричкою роя "Ластівок". Хлопці знову помітно підросли. Стефко великий, майже такий як Іванко, а вагою, мабуть, важчий. Любить їсти і багато їст ь – а це дає наслідки. Сидимо при одному столі з Мак - симом, Уляною і хлопцями. Сусідній стіл – англомовний, принаймні часто чуємо, що англій - ська мова там домінує. Взагалі, хоч "Пташата" закликають дітей говорити тільки по - україн - ському, молоді батьки част о і самі переходять на англійську мову. 7 липня 1994. Союзівка. Діти, а разом з ними і батьки, мають виповн ений різними зайняттями день... Найбільший плюс цього табору малят – діти починають поводитися, немов члени якоїсь одної великої родини. От напр. на ша чотири - літня Ніна. Вчора Ніну із зайнять та й на обід Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top