Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2010 цю у відкриття трьох українських катедр у Гар - вардському університеті. У 1958 році п. Ірина була фінансовою референткою Комітету Гар - вардського Проєкту, на який зібрано 152 тис. долярів. На той час це була величезна сума грошей. Всіх добр их справ і починань подружжя Руснаків для української громади Рочестеру важко перелічити. Але новий поштовх і наснагу до праці дало проголошення незалежности України. Прекрасно описує авторка свою першу поїздку до Угорник в 1990 році, де пройшли її дитинс тво і юність. Зустріч з жителями села була над - звичайно теплою і зворушливою: ,,Ціле село вийшло нас вітати: старші, котрі ще пам’ятали мене і нашу сім’ю, і молоді... Люди прийшли святочно вбрані, з квітами і вишивками, а старенька пані Софія Остапович із давнього Союзу Українок привітала мене хлібом і сіллю на чудово вишитім рушнику.” В той день п. Ірина на прохання земляків поставила першу цеглу під будову нової церкви в селі (стара була спалена під час більшовицької окупації). Від того часу панство Русн аки кожного року їздили в рідну Україну, допомогли сестрам п. Ірини зробити пам’ятник батькам, які поховані на цвинтарі в Угорниках. Їздили також в Чернівці – родинне місто п. Мирона та в с. Слобідку, де пройшло його дитинство. В 1993 р. в Києві п. Ірина, як пред став - ниця СФУЖО, мала доповідь на конференції ,,Жінка і демократія”. А в 1994 р. в Івано - Франківську І. Руснак була делегаткою від СУА на 60 - літті Всесвітнього Жіночого Конґресу, під час якого відбувалися зворушливі зустрічі по цілій області. З г ордістю і задоволенням згадує п. Ірина свою працю в Комісії Суспільної Опіки СУА, коли разом з референткою Головної Управи СУА Лідією Черник вони організовували надан - ня допомоги ,,Бабусям” (жінкам похилого віку) в Україні. Також п. Ірина листувалася з 25 - ма головами Відділів СУ в Україні. ,,Через ту переписку я пізнавала свою далеку Вітчизну, її проблеми...”, – згадує авторка. У 2003 році І. Руснак перенесла важке горе, втративши друга життя і вірного мужа. Та не втрачає вона віри в життя, в людей, в добр о і в Україну, яку дальше відвідує, зустрічається з рідними сестрами, друзями, односельчанами. Та й в Рочестері союзянки дальше зустрічаються, підтримують одна одну і свою організацію – Союз Українок Америки. Книжка Ірини Ганушевської - Руснак ,,Спо мини” ч итається дуже легко, бо написна від щирого серця. А численні світлини доповнюють і додають яскравості спогадам давнім і близьким про важке і водночас таке прекрасне життя – життя, сповнене великої любові до людей і до України. – Лідія Слиж Гумор Учитель учневі: – Скажи - но, Івасю, як могло статися, що твір про собаку у тебе слово в слово повторює твір твого брата? – Тому, що це та ж сама собака. Порада – Запам’ятай, доню: розумна людина завжди у всьому сумнівається. Лише дурень може бути у всьому абсолютно впевнений. – А ти справді в цьому перекон а на? – Абсолютно, доню! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
