Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2009 7 УКРАЇНСЬКІ ВЕСІЛЬНІ ЗВИЧАЇ, ПРИСТОСОВАНІ ДО СУЧАСНОГО ЖИТТЯ Фотографія з 20 - их років минулого століття. Село Ферескул (тепер Черемошня) на Гуцульщині. Старша сестра Надія вдягає вес ільне чільце молодшій Софії , які є дочками міцевого пароха о. Степана Антимовича. Обидві побралися з братами о. Евгеном та о. Богданом Левицькими. Останній був парохом в м. McAdoo, Пенсильванія . ( Світлину відновив Володимир Ткаченко .) Всі слов ’ янські на роди мають подібні весільні звичаї, але найбільш багаті і різнорідні є українські весільні звичаї і обряди . На централь - них землях України з приходом совєтської влади було офіційно знесено церковні шлюби, а з ними зникли і весільні звичаї. Зате в Галичині, на Закарпатті та на Буковині затрималися вони аж до Другої світової війни як в селах, так і в містах. Але навіть за совєтських часів в селах ці звичаї і далі існували. Відколи Україна стала незалежною дер - жавою, весільні традиції і звичаї відродилися раз ом з відродженням релігії. Особливо дотри - муються їх в селах. Весільні традиції можна поділити на три головні акти: сватання, заручини та саме весілля, яке в Україні в середньому триває три дні. Кожен з цих актів має свій окремий церемоніял. На еміґрації весільні звичаї поволі сти - раються. Їх замінено обрядами, запозиченими у чужинців, які зовсім не кращі від наших, а най - важливіше, далекі для психіки українців. Як виправдання вживається звичайно оклепана фраза: ,,Живемо в модерних часах, мусимо йти з дух ом часу, не можемо бути висміяні, засто - совуючи звичаї, що зовсім не надаються в сучасному житті ”. На такі фрази можуть собі дозволити люди, що одружують своїх дітей з чужинцями. Бо ж друга сторона теж має право вимагати впровадження своєрідних традицій, і , щоб не робити весільного ,,біґосу ” , краще не зачіпати наших традицій. Але коли одружуються двоє молодих українців, чому ж не відбути весілля за традиціями українських століть, пристосувавши їх відповідно до сучасного жит - тя? То ж певно, що не можна практ икувати тепер в мільйонних містах все те, що від бу ва - лося в українському селі, чи навіть місті, де більшість населення було українське. Є однак моменти, які можна вибрати з цілого жмутку весільних обрядів і практикувати їх на сучасних весіллях. Вони нада дуть весіллю українського забарвлення. От візьмім такий дуже практикований в Америці звичай прощання дівочого стану (bridal shower). Його дуже гарно можна замінити нашим традиційним вінкоплетенням, яке по суті в Україні має те саме психологічне значення. Плели вінки кілька днів перед шлюбом. В домі нареченої збиралися подруги та вибрані дружки і при піснях, притаманних цій церемонії, плели вінок молодій до вінчання з барвінку або мірту (залежно від місцевості). Звичай вінкоплетення дуже гарний та зворушлив ий , під час якого безперервно співали обрядові пісні саме для цієї церемонії . Кожна дружка мусіла вплести пару листків чи галузок, обов ’язково парне число, що означало знайти й собі пару. Опісля такий вінок клали на хліб, який спекла сама наречена. Найстар ша дружка несла хліб з вінком до матері молодої, яка благословила вінок і на мить клала його на голову дочки, що означало, що матір вірить у дівоцтво доні. Вінок був символом дівоцтва.
Page load link
Go to Top