Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2009 7 УКРАЇНСЬКІ ВЕСІЛЬНІ ЗВИЧАЇ, ПРИСТОСОВАНІ ДО СУЧАСНОГО ЖИТТЯ Фотографія з 20 - их років минулого століття. Село Ферескул (тепер Черемошня) на Гуцульщині. Старша сестра Надія вдягає вес ільне чільце молодшій Софії , які є дочками міцевого пароха о. Степана Антимовича. Обидві побралися з братами о. Евгеном та о. Богданом Левицькими. Останній був парохом в м. McAdoo, Пенсильванія . ( Світлину відновив Володимир Ткаченко .) Всі слов ’ янські на роди мають подібні весільні звичаї, але найбільш багаті і різнорідні є українські весільні звичаї і обряди . На централь - них землях України з приходом совєтської влади було офіційно знесено церковні шлюби, а з ними зникли і весільні звичаї. Зате в Галичині, на Закарпатті та на Буковині затрималися вони аж до Другої світової війни як в селах, так і в містах. Але навіть за совєтських часів в селах ці звичаї і далі існували. Відколи Україна стала незалежною дер - жавою, весільні традиції і звичаї відродилися раз ом з відродженням релігії. Особливо дотри - муються їх в селах. Весільні традиції можна поділити на три головні акти: сватання, заручини та саме весілля, яке в Україні в середньому триває три дні. Кожен з цих актів має свій окремий церемоніял. На еміґрації весільні звичаї поволі сти - раються. Їх замінено обрядами, запозиченими у чужинців, які зовсім не кращі від наших, а най - важливіше, далекі для психіки українців. Як виправдання вживається звичайно оклепана фраза: ,,Живемо в модерних часах, мусимо йти з дух ом часу, не можемо бути висміяні, засто - совуючи звичаї, що зовсім не надаються в сучасному житті ”. На такі фрази можуть собі дозволити люди, що одружують своїх дітей з чужинцями. Бо ж друга сторона теж має право вимагати впровадження своєрідних традицій, і , щоб не робити весільного ,,біґосу ” , краще не зачіпати наших традицій. Але коли одружуються двоє молодих українців, чому ж не відбути весілля за традиціями українських століть, пристосувавши їх відповідно до сучасного жит - тя? То ж певно, що не можна практ икувати тепер в мільйонних містах все те, що від бу ва - лося в українському селі, чи навіть місті, де більшість населення було українське. Є однак моменти, які можна вибрати з цілого жмутку весільних обрядів і практикувати їх на сучасних весіллях. Вони нада дуть весіллю українського забарвлення. От візьмім такий дуже практикований в Америці звичай прощання дівочого стану (bridal shower). Його дуже гарно можна замінити нашим традиційним вінкоплетенням, яке по суті в Україні має те саме психологічне значення. Плели вінки кілька днів перед шлюбом. В домі нареченої збиралися подруги та вибрані дружки і при піснях, притаманних цій церемонії, плели вінок молодій до вінчання з барвінку або мірту (залежно від місцевості). Звичай вінкоплетення дуже гарний та зворушлив ий , під час якого безперервно співали обрядові пісні саме для цієї церемонії . Кожна дружка мусіла вплести пару листків чи галузок, обов ’язково парне число, що означало знайти й собі пару. Опісля такий вінок клали на хліб, який спекла сама наречена. Найстар ша дружка несла хліб з вінком до матері молодої, яка благословила вінок і на мить клала його на голову дочки, що означало, що матір вірить у дівоцтво доні. Вінок був символом дівоцтва.
Page load link
Go to Top