Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2009 3 Марія Дольницька – мистець емалю Павло Ковжун в журналі “Мистецтво“ ще в 1932 році писав: ,,Марія Дольницька – непересічний мистець, досконалий майстер і справжній поет – так мало знана серед укра - їнської спільности. Творити для своєї нації, від - дати їй придбане довгими роками знання, ввесь свій хист, свою творчість і вогонь, всю себе – розкидати свою працю довгих днів та ночей по чужих збірках і музеях, а не бути знаною серед своїх, яка траґедія! ” Марія - Софія Дольницька народилася у Львові 1 січня 1895 року в родині Антона Доль - ницького. Батько її, нащадок старого священи - чого роду був довголітн і м суддею найвищого трибуналу у Відні. Дитячі й частинно юні літа провела у Львові, звідки ціла родина перенес - лася до Відня. Тут вступила до Мистецько - Промислової школи, де чотири роки вчилася рисунку й малярства, а три роки емалевої техніки. Між її професорами був відомий австрійський маляр Оскар Кокошка. Уже під час студій Дольницька звернула на себе увагу – головно своїми емалевими творами, здобувши навіть рідкісну нагороду за триптих “Розп‘ятий Христос.“ Закінчивши студії, Дольницька з пито - мим їй запалом і енергією включилася в мис - тецьке й культурне життя української громади Відня . В той час, а були це 1920 - ті роки, перебувала там велика кількість українських еміґрантів. Познайомилась вона тоді з такими видатними особами як Евген Чикаленко, Олек - сандер Олесь, а найближче заприятелювала з Оленою Залізняк і Ольгою Басараб. У своїх сп огадах пише: “ Ми були молоді, палкі пат - ріотки. Жили духом молодої воскресаючої України. Разом читали усю новітню літературу. Жили в якомусь піднесеному стані духа: запал, віра, захоплення. Ми ходили немов по хмарах!“ Дольницька часто виступала тоді на літ ера тур - них вечорах, по - мистецьки рецитуючи твори Шевченка, Франка, Олеся. Драматичне мистец - тво було ж її першою молодою мрією! Найближчі роки після студій присвятила малярству. Малювала передовсім портрети, у більшості пастеллю. У 1921 році виїхала до А мерики, щоб, як писала у листах, зміряти свої сили на чужині й серед найтяжчих умов не спроневіритися мистецтву. По чотирьох роках вернулася до Відня і від тоді почала працювати виключно в мистецькім емалі. При зустрічах з приятелями казала, що емаль зі св оїми неперед - ба ченими ефектами, загадковістю техніки й великою відпорністю на вплив часу її полонив, а вогонь печі причарував на все життя. Серед мистецької спадщини Дольниць - кої поважна частина – це твори на античні теми з грецької мітології. Вона любил а клясичну літературу, добре знала старовинне грецьке мистецтво, та вважала, що твори з Аполлоном, Орфеєм, музами – завжди будуть зрозумілі, а “вічний“ матеріял емаль, на її думку, добре надавався для вічних тем. У творах на релігійні теми Дольницька шука ла зразків в українських іконах. Однак не копіювала їх, а тільки притаманним собі спо - собом уміла передати чуття і одухотворення своїх персонажів. Перед кожною працею добре підготовлялася до задуманої теми. Коли пра - цювала над іконами чотирьох Евангелистів , прочитала ціле Евангеліє, щоб вчутися в стиль кожного евангелиста й з того відтворити ха - рактер їхніх постатей. До більшої групи творів Дольницької належать також твори на українські теми. В них пов ’ язала вона народні типи жінок, дівчат, гуцулів в добре скомпоновані самостійні твори. До помітних творів з українськими сюжетами належать: “Червона Калина“, “Зажурена Укра - їна“, “Покров“ та численні “Мадонни“. Поясню - ючи “Українську Мадонну“ Дольницька писала: “Послуговуючись модерною технікою, одначе не відс тупаючи від нашої українсько - візан - тійської традиції, я хотіла надати праці радіс - ного тону, примінюючи веселі кольори в селянському стилі: цвітистий жупан, селянську сорочку та ясну князівську корону – як вислів моєї великої туги за нашим втраченим раєм – українським селом.“ Емалі Дольницької були такі гарні й ориґінальні, що скоро знаходили покупців. Брала вона також участь у багатьох збірних виставках в Европі й Америці. Крім індивідуальних виставок у Відні, Дольницька мала одну велику виставку у Празі в Музеї Прикладного Мистецтва. Її твори знаходяться в музеях Відня, Франкфурту над Майном, Ессені та в багатьох приватних колекціях Европи
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
