Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2009 3 Марія Дольницька – мистець емалю Павло Ковжун в журналі “Мистецтво“ ще в 1932 році писав: ,,Марія Дольницька – непересічний мистець, досконалий майстер і справжній поет – так мало знана серед укра - їнської спільности. Творити для своєї нації, від - дати їй придбане довгими роками знання, ввесь свій хист, свою творчість і вогонь, всю себе – розкидати свою працю довгих днів та ночей по чужих збірках і музеях, а не бути знаною серед своїх, яка траґедія! ” Марія - Софія Дольницька народилася у Львові 1 січня 1895 року в родині Антона Доль - ницького. Батько її, нащадок старого священи - чого роду був довголітн і м суддею найвищого трибуналу у Відні. Дитячі й частинно юні літа провела у Львові, звідки ціла родина перенес - лася до Відня. Тут вступила до Мистецько - Промислової школи, де чотири роки вчилася рисунку й малярства, а три роки емалевої техніки. Між її професорами був відомий австрійський маляр Оскар Кокошка. Уже під час студій Дольницька звернула на себе увагу – головно своїми емалевими творами, здобувши навіть рідкісну нагороду за триптих “Розп‘ятий Христос.“ Закінчивши студії, Дольницька з пито - мим їй запалом і енергією включилася в мис - тецьке й культурне життя української громади Відня . В той час, а були це 1920 - ті роки, перебувала там велика кількість українських еміґрантів. Познайомилась вона тоді з такими видатними особами як Евген Чикаленко, Олек - сандер Олесь, а найближче заприятелювала з Оленою Залізняк і Ольгою Басараб. У своїх сп огадах пише: “ Ми були молоді, палкі пат - ріотки. Жили духом молодої воскресаючої України. Разом читали усю новітню літературу. Жили в якомусь піднесеному стані духа: запал, віра, захоплення. Ми ходили немов по хмарах!“ Дольницька часто виступала тоді на літ ера тур - них вечорах, по - мистецьки рецитуючи твори Шевченка, Франка, Олеся. Драматичне мистец - тво було ж її першою молодою мрією! Найближчі роки після студій присвятила малярству. Малювала передовсім портрети, у більшості пастеллю. У 1921 році виїхала до А мерики, щоб, як писала у листах, зміряти свої сили на чужині й серед найтяжчих умов не спроневіритися мистецтву. По чотирьох роках вернулася до Відня і від тоді почала працювати виключно в мистецькім емалі. При зустрічах з приятелями казала, що емаль зі св оїми неперед - ба ченими ефектами, загадковістю техніки й великою відпорністю на вплив часу її полонив, а вогонь печі причарував на все життя. Серед мистецької спадщини Дольниць - кої поважна частина – це твори на античні теми з грецької мітології. Вона любил а клясичну літературу, добре знала старовинне грецьке мистецтво, та вважала, що твори з Аполлоном, Орфеєм, музами – завжди будуть зрозумілі, а “вічний“ матеріял емаль, на її думку, добре надавався для вічних тем. У творах на релігійні теми Дольницька шука ла зразків в українських іконах. Однак не копіювала їх, а тільки притаманним собі спо - собом уміла передати чуття і одухотворення своїх персонажів. Перед кожною працею добре підготовлялася до задуманої теми. Коли пра - цювала над іконами чотирьох Евангелистів , прочитала ціле Евангеліє, щоб вчутися в стиль кожного евангелиста й з того відтворити ха - рактер їхніх постатей. До більшої групи творів Дольницької належать також твори на українські теми. В них пов ’ язала вона народні типи жінок, дівчат, гуцулів в добре скомпоновані самостійні твори. До помітних творів з українськими сюжетами належать: “Червона Калина“, “Зажурена Укра - їна“, “Покров“ та численні “Мадонни“. Поясню - ючи “Українську Мадонну“ Дольницька писала: “Послуговуючись модерною технікою, одначе не відс тупаючи від нашої українсько - візан - тійської традиції, я хотіла надати праці радіс - ного тону, примінюючи веселі кольори в селянському стилі: цвітистий жупан, селянську сорочку та ясну князівську корону – як вислів моєї великої туги за нашим втраченим раєм – українським селом.“ Емалі Дольницької були такі гарні й ориґінальні, що скоро знаходили покупців. Брала вона також участь у багатьох збірних виставках в Европі й Америці. Крім індивідуальних виставок у Відні, Дольницька мала одну велику виставку у Празі в Музеї Прикладного Мистецтва. Її твори знаходяться в музеях Відня, Франкфурту над Майном, Ессені та в багатьох приватних колекціях Европи
Page load link
Go to Top