Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2009 21 У дитячому будинку - сиротинці в Івано - Франківську . Союз Українок Америки, який в наступ - ному році відзначатиме своє 85 - ліття, має на своєму рахунку багато добрих справ. Продовжу - ючи творити свою харитативну історію, сьогодні обговорюється більш ширше питання допомоги старшим особам в Україні, а також тут, в Аме - риці. З цією метою я відвідала кілька будинків для старших осіб. Зокрема, у Тернополі, де головним лікарем є п. Василь Г лушко . За три роки, відколи він очолив цей заклад, зроблено дуже багато для покращення умов життя оди - ноких людей. Тут мала нагоду поспілкуватись з колишнім вояком УПА Василем Петрусем , який у 1946 році був засланий в Сибір і там прожив з сім ’ є ю все життя . Коли захворіла дружина, дочка, що проживає сьогодні в Москві, запро - сила батьків переїхати до неї. Але батько навід - різ відмовився. – Я хочу доживати віку на рідній землі і тут бути похований, коли відійду в інший світ, – сказав пан Василь. Слухала цю ро зумну людину, великого патріота України і думалось, що такі люди заслужили собі на достойну старість, бо саме їм завдячуємо сьогоднішню незалежність україн - ської держави. На жаль, держава недостатньо турбу - ється як про своїх героїв, так і про своїх най - м енших громадян. Досить лише сказати, що на харчування однієї особи виділяється аж 1 6 гри - вень на день!? Не вистачає речей першої необ - хідності – рушників, постільної білизни і т. п. У будинку для старших осіб . Особливо вражаючу картину побачила в Чернівцях, де старечий дім в жахливих умовах. В таких будинках проживають не лише старші особи, але й діти – сироти, що досягли 18 - літнього віку. Так я познайомилася з 20 - річною дівчиною калікою - художницею, мисткинею. Її картини прикрашають цілий трьохп оверховий будинок, який став сьогодні її домівкою, а її писанками гордиться місто Тернопіль. Я була вражена надзвичайною силою духу цієї молодої особи. Не маючи ніг, Марійка ніколи не скаржиться на свою долю. – Навпаки, – як каже вона, – я почуваюся щаслив ою, що можу творити добро для людей. Мене люблять, тут я знайшла свій дім, за все це я щиро дякую Богові. Ця мила, тендітна дівчина з тяжкою хворобою вчить нас великої любові до життя, в якому немає часу ні для розпачу, ні для розчарування.Вона підготувал а до друку збірку поезій і щиро вірить, що Господь пошле меценатів, які допоможуть видрукувати її книжку, а вона знайде свого читача. Спілкуючись з такими людьми, замислюєшся, хто кому більше допомагає? Ми їм, чи вони нам своїм прикладом любові до Бога, до людей, до життя? І, якщо нам дано таку можливість підтримати цих дітей чи стареньких людей, робімо це з такою любов ’ ю, як роблять це вони. І світ цей стане кращим. Ірина Рудик , р еферентка суспільної опіки СУА .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
