Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
12 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2009 Марта Тарнавська ДІТИ Ур ивки із що денника (Продовження. Початок у ч. 7 - 8 ) Стефанко , Іванко 11 січня 1990. Філядельфія. ... Я пригноблена і прибита. Ультр а - звук вияви в якусь плямку на Стефанковій нирці. Найгірша можливість: рак. Спеціяліст, правда, потішав, що це – не єдина можливість, що дальші тести можуть ситуацію вияснити і може діягноза не буде така застра - шаюча. Але дитинча вчора довелося віддати до шпитал ю ... . ..Уляна мусить бути із Стефанком у шпиталі, а семестр почався і Максим має лекції. Сьогодні він на час своїх лекцій мусить також Іванка завезти Уляні до шпитал ю , бо що з ним зробить? Якщо кінцева діягноза виявить рака – перспектива дальшого життя – застрашаюча. Операція, хемотерапія, радіяція. А це ж одно - річне дитинча ! Чи справді можуть ці за ходи врятувати йому життя? І на як довго? Чи тільки вимучать дитину і будуть страшною травмою для всієї родини? 12 січня 1990. Філядельфія . Дзвонив учора ввечорі Максим. Діягноза: рак. Що далі, ще невідомо. Справжній удар долі – не легко буде його перенести. Таке маленьке, спокійне, веселе дитинча! Ще пару днів тому бачили ми його, здавалося, зовсім здорового. Бігав з бабою за ручку по хаті, пускала я його і самого спертого на візочок, щоб пробував ходити. За час нашого побуту там з робився навіть більше "балакучий" – час до часу почав видавати якісь звуки, часом такі як “ба - ба”, “мама”, але найчастіше – і це було потішне – "щось, щось". Апетит ще кілька днів тому мав знаменитий – приємно було його годувати і сам був як товстенька клю сочка. Усміхався, простягав ручки... І от раптом, як рукою зняло. Дитина почала по ночах дуже плакати, звертати, дістала гарячку, перестала їсти... 15 січня 1990. Філядельфія . Neuroblastoma. Діягноза, яка криє в собі нашу трагедію. Не можу спокійно про це говор ити. Не хочу нікого бачити... Стефанка на пару годин відпускають з і шпитал ю . Він має на ручці IV і дістає якісь антибіотики. Ще мають робити catscan і ще якісь тести. 17 січня 1990. Філядельфія. Кожного ранку моя перша свідома думка: Стефанко. Бідне моє вну - чатко! Чи вдасться його врятувати? Чи справді можливий ще поворот до нормального? Страш - ний жаль, здавалося, так добре вже укладалося їм життя! 19 січня 1990. Філядельфія. Catscan виявив рака на костях, тобто neuroblastoma в найгіршій стадії. Вчор а зробили дитині хірургічний захід: вклали тубку чи щось таке, куди проводитимуть в організм хемотерапію. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
