Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2009 9 Маріанна Онуфрик Вчений секретар науково - дослідного інституту фінансового права, м. Ірпінь, Україна УКРАЇНСЬКА ЖІНКА - НАУКОВЕЦЬ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ? Питання ґендерної рівності, яке є одним з умов становлення демократичного суспільства, з самого початку його виникнення здебільшого розглядається у площині політичної рівноправ - ності чоловіків і жінок, як то право волевияв - лення, право бути обраним чи приз наченим на посаду до органів влади тощо. До цього часу вважається, що одержавши ці права, жіноцтво задовольнило свої потреби чи прагнення до самоствердження та самореалізації. Натомість суспільна площина ґендерної рівності, а саме рівність у виборі діяльно сті, отримання роботи, зокрема в Україні, зіштовхується з проблемою її реалізації внаслідок певних економічних, культурних чи моральних забобон. Прийняття незалежності України у 1991 році справді надало більше можливостей україн - ським жінкам у самореалізац ії. Проте тенденція до відчутного збільшення кількості жінок у суспільному, політичному та економічному житті ще не відобразилася у житті науковому. За моїми підрахунками серед близько 530 дійсних академікі в Академії наук України менше 2 % є жінками. Безсу мнівно, цей факт не відображає реаль ного внеску українських жінок у резуль - тати наукових здобутків української науки в цілому. Зокрема, у науково - дослідному інсти - туті, де я працюю, понад 50% усього штату робітників є жінками. І запевняю вас, що така ситу ація не є унікальною, а швидше звичною в українських наукових колах. Для прикладу, серед молодих науковців, що публікуються у провідних фахових виданнях , наукові роботи (статті, тези) виконані жінками складають біль - ше 60 % усього матеріалу, теж саме стосу ється і учасників різноманітних наукових заходів (кон - ференцій, семінарів, круглих столів). Разом з тим, очевидним є той факт, що співвідношення кількості чоловіків до кількості жінок стає більшим на користь чоловіків по мірі зростання наукової кар’єри, т обто кількість жінок, що досягли професійного успіху як науковці, я маю на увазі кар’єрне зростання, є мізерною. Така ситуація пояснюється насамперед тим, що жінки є справді більш науково актив - ними, адже загальновідомо, що наука – це творчість, вміння пер едбачати і аналізувати, це натхненна праця, а така розумова робота за своєю природою є більше жіночою, ніж чоло - вічою. Варто також сказати, що українською мовою саме слово “наука” є жіночого роду. Проте досягти реальних здобутків у цій сфері вдається лише незначній кількості жінок і це пояснюєт ься насамперед побутовими, соці я ль - ними і суспільними причинами, а зовсім не тим, що жінка є не амбітною, чи не здатна взяти на себе відповідальність як керівник науковою організацією чи наукового проекту. Серед таки х причин варто виділити най - головнішу – це виняткову роль жінки як “берегині сімейного вогнища”, тобто дружини, матері, господарки. Я зовсім не прагну пере - класти обов’язок раннього догляду за дітьми, їх виховання, материнської турботи на чоловіків. Навпак и, я вважаю, що маму дитині не здатен замінити навіть найкращий батько у світі, особ - ливо у перші роки життя. Проте, хто сказав, що жінка не здатна поєднувати наукову роботу і виховання дітей? Але про це пізніше. Достатньо вагомою причиною є порів - няно нев исока заробітна плата у науковій сфері в Україні, хоча це стосується однаковою мірою і чоловіків, проте жінок вона торкається ще й з морального боку – відповідальності: оскільки жінка (мати, дружина) взяла на себе сміливість поєднувати домашню роботу із пр офесійною діяльністю – то це повинна бути економічно виправдана професія, яка попри те, що забирає час – приносить і суттєві доходи. Крім того, вагомою перепоною на шляху до кар’єрного зростання жінок у науковій діяль - ності є закритість наукових клубів, на укових товариств. Я неодноразово була свідком ситу - ацій, коли обговорюючи певну наукову пробле - му, чоловіки звертались один до одного зі словами: “Ви ж розумієте, про що я кажу” або поблажливо всміхались, вислуховуючи думки своїх коле ґ - жінок, які були наві ть вище їх за
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
