Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2009 МАРУСЯ ЧУРАЙ В історії української культури є ще чимало не до - сліджених сторінок і не - розкритих таємниць. Ми не знаємо ще ба гатьох поетів, композиторів, авторів чудо - вих творів, які й досі по - бутують в народі. Є в нашій культурі живі скарби, що від покоління до покоління йдуть по землі, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких скарбів на - лежить і укра їн ська народна лі рична пісня. Імена авторів народних пісень розгубила історія так, що навряд чи знайдемо імена ти х, чия творчість, ставши народною, квітує по сього дні. Нині майже забуто ім ’ я легендарної поетеси, композиторки та співачки Марусі Чурай, про яку ходить багато легенд і переказів. Ще в минулому сто л ітті в літературі точилися суперечки навколо цієї постаті. Одні твердили, що Маруся Чурай є історичною особою і приписували їй авторство багатьох популярних пісень. Зокрема таких, як «Ой не ходи Грицю...», «Засвіт вст али козаченьки...», «Віють вітри...». Інші заперечували це. Ці суперечки тривають і нині. Хто вона, Маруся Чурай? Витвір народної фантазії, чи історична особа? Перекази про легендарну українську дівчину цікавили багатьох істориків, пись - менників і драматур гів. Так 1839 року ро - сійський драматург О. О. Шаховський видав історичну повість «Маруся – малоросійська Сафо», очевидно, використавши розповіді й фольклорні матеріяли Г. Ф. Квітки - Осно в ’ я - ненка, з яким зустрічався під час свого пе - ребування в Харкові. Український письменник і драма тург Г. М. Бораковський (1846 – 1890) створив історичну драму «Маруся Чурай – українська піснетворка», в основу якої поклав оповідання старого полтавського козака. Останнє під тверджує український бібліограф та літе ра турний к ритик М. Ф. Комаров (М. Комар), який зазначає, що «фабулу цієї драми ав тор взяв з народних опо відань про те, що ще за Бог дана Хмель - ницького жи ла на Україні дівчина Маруся Чурай, котра дуже гарно складала пісні...» Документально істо - рич ність особи Мару сі Чу - рай поки що нічим не під - тверджується. Авто гра фи пісень, які їй при писують, нам невідомі. За писи на - родних переказів, що ними користувалися автори ХІХ століття, до нас не дійшли. Чи існувала справді Маруся Чурай, чи це лише збірний образ, створен ий народною фантазією і зафіксований у працях вчених, у творах письменників і поетів? Дати категоричну відпо - відь на це питання поки що неможливо. Доки не будуть знайдені відповідні документи, все, що стосується Марусі Чурай, межує з легендою. Маруся Чурай , як твердить О. Ша - ховський, народилася у Полтавському посаді, в родині урядника Полтавського добровільного кінного козацького полку Гордія Чурая 1625 року. Будинок Гордія Чурая стояв на березі Ворскли, недалеко від того місця, на якому 1650 року було зас новано полтавський Хрестовоз - движенський монастир, що зберігся до наших днів. Батько Марусі був людиною хороброю, чесною. Він палко любив свою Батьківщину й ненавидів її ворогів. Якось, під час сварки з одним шляхтичем, не витримавши його знущань з народу, він вхопив із піхов шаблю і зарубав шляхтича. Після цього Гордію Чураю довелось тікати з Полтави. Він подався на Січ, пристав до гетьмана нереєстрованого козацтва Павлюка (Бута) і разом з ним брав участь у пов станні проти польської шляхти. У б итві під Кумей ками козаки зазнали поразки. Гордій Чурай разом з козацькою старшиною потрапив до рук поль - Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top