Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОП АД 2009 5 загинули старші брати, розстріляні у 1951 році в тюрмі м. Львова. Товариш брата п. Пахолок, що теж був ув ’ язнений, оповідав татові, що брати вмирали зі словами на устах: ,,Слава Україні! ” Мамі про братів не говорили нічого. Тато разпо відав про допити в таборах, про всі при - ниження, які переніс, про те, як зривали чекісти священикам хрестики з шиї, як відбирали молитвеники і не дозволяли молитися. Але християни потайки знову і знову робили собі з ниток хрестики і вервиці. Один раз татов і підклали гарне червоне яблуко. Тато подивився на нього і відчув, що їсти його не можна, бо якось випадково почув, як енкаведисти говорили про нього: – ,,Долго живьйот старік ” . Господь оберігав тата. Всі свої муки і поневіряння батько поборював тільки зав дяки сильній і глибокій вірі в Бога. На допитах НКВД звинувачували тата в таких справах, в яких побожна людина, не то що священик, участі брати не міг. Йому закидали, що він є аґентом Ватикану і посилав сина на роз - праву з Галаном. Вже в той час усі добре знали, що справа Галана була сплянована в Москві, в КГБ. М. Довірак пізніше описав в своїй статті ,,Убивство Галана розроблялося в Москві ”, а виконавцем його вбивства був Ста хур. Коли у Львові Стахура брали на розстріл, то він кричав: – ,,Ми з вами так не домовлялися!!! ” Про це говорили в ’ язні тюрми на вул. Лон ського. В своєму житті батько мав багато провидінь. Одне з провидінь батько мав в тюрмі на Лонського. Одного разу, коли він щиро молився, побачив на стіні образ Найсвятішого Серця Ісуса. В камері з татом було ще 5 чо ло - віків, ніхто образа не бачив, а коли стали на батькове місце, то всі побачили. Почали моли - тися. Чекісти заметушились, терли стіну щіткою, білили, та образ не зникав. Тоді арештантів перевели в інші камери. Це провидіння тата весь час підтримувало в дусі та додавало сили покірно переносити всі знущання і болі. В Інті тато вчив нас катехизму, молитов, вчив бути милосердними, робити добро. Тато знав багато переписів з народної медицини і фіто терапії, то взявся нас оздоровлювати. Як ми т ішилися, що всі разом святкуємо Різдво Христове! На жаль, воно було і останнє. Тато був з нами 5 місяців. Хтось доніс, що тато в сусідстві охрестив дитину. Приїхав ,,чорний ворон ” і тата забрали. Ми з мамою знову шу - каємо комендатуру, розпитуємо за тата, і знову колючі дроти, і знову табір суворого режиму. Здоров ’ я мами почало погіршуватися, діставала серцеві напади. Перед відправленням тата в табір м. Воркути він просить дозволу попро - щатися з родиною. І ось несподівано тато при - ходить з конвоїром додому. Орися була вдома сама, тато просив конвоїра почекати, поки прийде мама з магазину, та той категорично відмовився і погнав тата на етап. Закінчення в наступному числі. Раїса Іванченко ОСІНЬ Осінній вітерець тихенько роздягає Заснулі яблуні в пожо вклому саду. Під ноги їм доріжки розстеляє, Щоб обійти в зимові дні біду. Кружляє падолист – вінець весни святкує. Вінець кохання – і життя вінець. Дощами крадеться, морозами чатує, Щоб нагадати: є всьому кінець. І думаєш собі, чи ти знайшов дорогу, Щоб в судний день по ній до Господа прийти, Чи ти зігрів чиюсь хатину вбогу, Чи словом чиюсь душу просвітив? Чи запалив ти вогнище в пустелі світу, Щоб освітити людям шлях до висоти, Щоб спалахнули голих яблунь віти, І зорепади звали до мети. Осінній вітер т ихо думи підганяє. Осінній дощ з доріг змиває пил життя. Й стороннім оком вже минуле виміряєш, І душу рве прозріння й каяття.
Page load link
Go to Top