Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОП АД 2009 5 загинули старші брати, розстріляні у 1951 році в тюрмі м. Львова. Товариш брата п. Пахолок, що теж був ув ’ язнений, оповідав татові, що брати вмирали зі словами на устах: ,,Слава Україні! ” Мамі про братів не говорили нічого. Тато разпо відав про допити в таборах, про всі при - ниження, які переніс, про те, як зривали чекісти священикам хрестики з шиї, як відбирали молитвеники і не дозволяли молитися. Але християни потайки знову і знову робили собі з ниток хрестики і вервиці. Один раз татов і підклали гарне червоне яблуко. Тато подивився на нього і відчув, що їсти його не можна, бо якось випадково почув, як енкаведисти говорили про нього: – ,,Долго живьйот старік ” . Господь оберігав тата. Всі свої муки і поневіряння батько поборював тільки зав дяки сильній і глибокій вірі в Бога. На допитах НКВД звинувачували тата в таких справах, в яких побожна людина, не то що священик, участі брати не міг. Йому закидали, що він є аґентом Ватикану і посилав сина на роз - праву з Галаном. Вже в той час усі добре знали, що справа Галана була сплянована в Москві, в КГБ. М. Довірак пізніше описав в своїй статті ,,Убивство Галана розроблялося в Москві ”, а виконавцем його вбивства був Ста хур. Коли у Львові Стахура брали на розстріл, то він кричав: – ,,Ми з вами так не домовлялися!!! ” Про це говорили в ’ язні тюрми на вул. Лон ського. В своєму житті батько мав багато провидінь. Одне з провидінь батько мав в тюрмі на Лонського. Одного разу, коли він щиро молився, побачив на стіні образ Найсвятішого Серця Ісуса. В камері з татом було ще 5 чо ло - віків, ніхто образа не бачив, а коли стали на батькове місце, то всі побачили. Почали моли - тися. Чекісти заметушились, терли стіну щіткою, білили, та образ не зникав. Тоді арештантів перевели в інші камери. Це провидіння тата весь час підтримувало в дусі та додавало сили покірно переносити всі знущання і болі. В Інті тато вчив нас катехизму, молитов, вчив бути милосердними, робити добро. Тато знав багато переписів з народної медицини і фіто терапії, то взявся нас оздоровлювати. Як ми т ішилися, що всі разом святкуємо Різдво Христове! На жаль, воно було і останнє. Тато був з нами 5 місяців. Хтось доніс, що тато в сусідстві охрестив дитину. Приїхав ,,чорний ворон ” і тата забрали. Ми з мамою знову шу - каємо комендатуру, розпитуємо за тата, і знову колючі дроти, і знову табір суворого режиму. Здоров ’ я мами почало погіршуватися, діставала серцеві напади. Перед відправленням тата в табір м. Воркути він просить дозволу попро - щатися з родиною. І ось несподівано тато при - ходить з конвоїром додому. Орися була вдома сама, тато просив конвоїра почекати, поки прийде мама з магазину, та той категорично відмовився і погнав тата на етап. Закінчення в наступному числі. Раїса Іванченко ОСІНЬ Осінній вітерець тихенько роздягає Заснулі яблуні в пожо вклому саду. Під ноги їм доріжки розстеляє, Щоб обійти в зимові дні біду. Кружляє падолист – вінець весни святкує. Вінець кохання – і життя вінець. Дощами крадеться, морозами чатує, Щоб нагадати: є всьому кінець. І думаєш собі, чи ти знайшов дорогу, Щоб в судний день по ній до Господа прийти, Чи ти зігрів чиюсь хатину вбогу, Чи словом чиюсь душу просвітив? Чи запалив ти вогнище в пустелі світу, Щоб освітити людям шлях до висоти, Щоб спалахнули голих яблунь віти, І зорепади звали до мети. Осінній вітер т ихо думи підганяє. Осінній дощ з доріг змиває пил життя. Й стороннім оком вже минуле виміряєш, І душу рве прозріння й каяття.
Page load link
Go to Top