Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
30 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2009 Надія - Анастазія Стецько Пройшло 60 років, як гостинна аме ри - канська земля прийняла третю хвилю наших переселенців. І так, як 60 років тому ми приїж - джали на цю щедру землю, так і відходимо одні за одними... Там, на нашій рідній Батьківщині відлітають в цей час лелеки та журавлі в теплі краї, так і з ними відійшла у Вічність від синів, нас союзянок та парафії наша добра для всіх – дорога мама, союзянка, приятелька та добра парафіянка Надія А настазія Стецько. Св. п. Надія Анастазія народилась біля Харкова і там перед війною здобула середню освіту. Її дитинство пройшло з колективізацією та Голодомором. На Її долю випала ІІ - га Світова війна, а з нею рабська праця в Німеччині. Там вона зустріла Івана Стецька та удвох рішили вирватись зі Східної Німеччини, яку мала захопити Червона армія. На одному ровері вони дістались до американської зони, де побрались і по таборових митарствах приїхали до Іванової сестри Марії Гакало в Детройт. Так склалося, щ о і ми приїхали до цієї родини, а саме Марії Сени, яка була з дому Гакало. Від перших днів ми заприятелювали, а був час, що і жили разом в одній хаті. Тоді народився їх син Володимир і ми допомагали його доглядати. Разом ми деякий час і працювали. Відтак н ародився у них син Борис. Було ким радіти. Та щастя є химерним і триває коротко. В 1968 році тяжко захворів чоловік Іван і помер, залишивши жінку - вдову з двома малолітніми синами. Згодом захворів син Борис, і нова журба прийшла до хати. Та ніхто не чув нар ікань на долю від Наді. Вона несла свій хрест до кінця. Покійна була завжди і всюди, на кожній імпрезі. Хоча не мала свого авта, але завжди знаходила спосіб дістатися, де було потрібно. Належала до 81 - го Відділу СУА, де багато років була секретаркою. Нале жала також до 23 - го Відділу СУА, де була членом управи. Дуже любила деклямувати і часто, коли наша церква мала Просфору, або Свячене, виступала з деклямаціями. Ніхто ніколи не чув, щоб когось осудила, чи щось злого сказала. Усі ми любили і шанували Покійну і буде нам Її дуже бракувати. Спи спокійно, наша Посестро. Ти гідно пройшла свою нелегку життєву дорогу. Нехай гостинна американська земля, де Ти знайшла пристановище, буде легкою. Ми завжди будемо згадувати Тебе в наших молитвах. Вічна Тобі пам’ ять ! ( Прощальне слово Олени Папіж під час Панахиди ) ____________________________________________________ Пресовий фонд журналу «Наше Життя» 500 дол. в пам ’ ять бл. п. д - ра Данила і Ростислави Богачевських. І. Онишкевич. 200 дол. 118 - ий Відділ СУА, Гюстон, Техас . 100 дол. у світлу пам ’ ять бл. п. проф. Анастазії Оґроднік - Жилавої, учительки музики та дириґентки гімназійного хору в Байройті. Родині складаю щирі співчуття. Ольга Городецька. 65 дол. замість квітів на свіжу могилу бл. п. Анастазії Наді Стецько склали: 25 дол. 81 - ий Відділ СУА; по 20 дол. Люба Федорко і Олена Папіж. 50 дол. в пам ’ ять св. п. проф. Анастазії Жилавої. Дарія Федорів. 50 дол. у світлу пам ’ ять бл. п. Марії Крамарчук і бл. п. Анастасії Смеречинської, Почесних членок СУА та 56 - літніх членок і сп івзасновниць 47 - го Відділу СУА в Рочестері, Н. Й. Родині висловлюю глибоке співчуття. Іванна Мартинець. 50 дол. у світлу пам ’ ять бл. п. Ярослави Борачок. Уляна Лоза. 20 дол. Олена Мельничук. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top