Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“ НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОП АД 2009 13 Німеччині. Ми довго говорили про ті речі, які помічаєш в Україні тільки після того , як її покинеш, про масштаби емі ґ рації, про долі українок в Італії, Польщі, чи Німеччині, куд и вони потрапляють з власної і невласної волі. Т оді я ще працювала над своєю маґ істерською роботою про молодих українських татусів і навіть не була впевнена , чи взагалі продовжуватиму свій навчальний марафон у докторантурі. Але в контексті нашої з пані Мар ійкою розмови про українських міґ рантів, я якось згадала і про Союз Українок Америки ; і моєму здивуванню не було меж, коли наступного дня, уже приїхавши до Будапешту, пані Марійка потисла мені руку на прощання і сказала, що вона очолювала Об’єднання Україн ських Жінок у Німеччині, який власне і є Союзом Українок у цій країні. Не знаю, чи вірю я у випадковості, але як би там не було, розмова з Марійкою Ковалишин мене справді дуже надихнула, і я захотіла дізнатися про Союзи Українок Америки і його діяльність більше, а коли дізналася, то зрозуміла, що не бачила жодної схожої історії в тих книжках, які обіцяли розповісти все про типи жіночих організацій у світі , чи про роль жінок в імміґ рації. Насправді СУА є дуже багатогранною організацією, головним чином завдя ки тому, що їй вдалося об’єднати настільки різних жінок – усі можуть мати різні мотиви для вступу в СУА, але завжди знаходять тут щось для себе. Переконати свою екзаменаційну комісію в тому, що Союз Українок Америки справді цікавий для дослідження , було на дзвичайно легко. Поки ще рано говорити про те, як виглядатиме моя дисертація у завершеній формі, ще багато роботи попереду, але я сподіваюсь передати в ній хоча б часточку того ентузія зму і захоплення, який я зараз відчуваю. Чому Ви вибрали Будапешт для пр одовження навчання? І чому саме гендерні студії? Про Центральний Е вропейський універ - ситет я дізналася випадково, просто з газетного оголошення, і зацікавилась програмою гендер - них студій, бо у них один з напрямків навчання був пов'язаний з вивченням «жіно чої літера - тури». В той час я уже викладала літературу в одному з університетів Львова і вирішила, що канонам жіночого письменництва і справді зазвичай приділяється дуже мало уваги. Та якось з літературою не склалося: коли я приїхала в Будапешт, то після п ершого семестру зрозуміла, що мені набагато цікавіше вивчати гендерну проблематику в к онтексті соціологічних і антро - пологічних досліджень. Зараз про це зовсім не шкодую, бо усе , що довелося вивчати, справді змусило мене подивитися на світ іншими очима. З наєте, коли я поверталася у США у вересні, то стала мимовільним свідком розмови між мамою і бабусею одного дуже вередливого хлопчика, мабуть змученого тривалим перельотом. Бабуся сказала, що все ж таки з дівчатками легше, на що мати відповіла: ,, Зате бут и хлопчиком набагато легше.” Бабуся дещо подумала і погодилася, що так, дівчаткам ж треба народжувати дітей, коли вони виростуть . ,,Навіть не в тому справа, – почула вона у відповідь від дочки, – ж інкам важче у всьому: і сім’я, і діти, за все треба відповіда ти, і на роботі треба працювати вдвічі важче, щоб хоч якось помітили. А що хлопцям? ” Для мене ця розмова була дуже цікавою, бо насправді на під - твердження кожного слова цієї жінки я могла б навести чимало статистичних даних. І насправді ситуація в Америці та Україні відрізняється не так уже й кардинально, бо навіть під час останньої президентської кампанії у США жінки виявилися однією з ,, меншин ” , що є дуже ку - медно і сумно водночас. Справа дійсно не в тому, що жінки мусять нести відпо відальність материнст ва – цього ніхто змінити не може, і не хоче, бо це , можливо , є найпрекраснішою частиною жіночої долі; але те , що ніхто не визнає тої праці і пожертви, дійсно неправильно. Також неправильно, що поруч з універсальними правами людини доводиться говорити про о кремі права ж інок; досі як у старому жарті: ,, З церкви поверталася невелика група люд ей, а позаду йшли жінки і діти.” На мою думку, проблеми насильства в сім ’ ї, торгівлі жінками та багато інших не можна буде вирішити , поки жінку не визнають людиною в повно му розумінні цього слова , а її працю не перестануть приймати за належне. І дуже сумно, що про це доводиться говорити у XXI столітті, в якому ми себе вважаємо в же надзвичайно цивілізованими. То і надалі будете займатися гендерними пи - таннями? Якщо говорити про пл я ни на майбутнє, то в довготривалій перспективі хотілося б працювати над проблемою торгівлі жінками і дітьми, і секс індустрії загалом. Але це дійсно у
Page load link
Go to Top