Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“ НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОП АД 2009 13 Німеччині. Ми довго говорили про ті речі, які помічаєш в Україні тільки після того , як її покинеш, про масштаби емі ґ рації, про долі українок в Італії, Польщі, чи Німеччині, куд и вони потрапляють з власної і невласної волі. Т оді я ще працювала над своєю маґ істерською роботою про молодих українських татусів і навіть не була впевнена , чи взагалі продовжуватиму свій навчальний марафон у докторантурі. Але в контексті нашої з пані Мар ійкою розмови про українських міґ рантів, я якось згадала і про Союз Українок Америки ; і моєму здивуванню не було меж, коли наступного дня, уже приїхавши до Будапешту, пані Марійка потисла мені руку на прощання і сказала, що вона очолювала Об’єднання Україн ських Жінок у Німеччині, який власне і є Союзом Українок у цій країні. Не знаю, чи вірю я у випадковості, але як би там не було, розмова з Марійкою Ковалишин мене справді дуже надихнула, і я захотіла дізнатися про Союзи Українок Америки і його діяльність більше, а коли дізналася, то зрозуміла, що не бачила жодної схожої історії в тих книжках, які обіцяли розповісти все про типи жіночих організацій у світі , чи про роль жінок в імміґ рації. Насправді СУА є дуже багатогранною організацією, головним чином завдя ки тому, що їй вдалося об’єднати настільки різних жінок – усі можуть мати різні мотиви для вступу в СУА, але завжди знаходять тут щось для себе. Переконати свою екзаменаційну комісію в тому, що Союз Українок Америки справді цікавий для дослідження , було на дзвичайно легко. Поки ще рано говорити про те, як виглядатиме моя дисертація у завершеній формі, ще багато роботи попереду, але я сподіваюсь передати в ній хоча б часточку того ентузія зму і захоплення, який я зараз відчуваю. Чому Ви вибрали Будапешт для пр одовження навчання? І чому саме гендерні студії? Про Центральний Е вропейський універ - ситет я дізналася випадково, просто з газетного оголошення, і зацікавилась програмою гендер - них студій, бо у них один з напрямків навчання був пов'язаний з вивченням «жіно чої літера - тури». В той час я уже викладала літературу в одному з університетів Львова і вирішила, що канонам жіночого письменництва і справді зазвичай приділяється дуже мало уваги. Та якось з літературою не склалося: коли я приїхала в Будапешт, то після п ершого семестру зрозуміла, що мені набагато цікавіше вивчати гендерну проблематику в к онтексті соціологічних і антро - пологічних досліджень. Зараз про це зовсім не шкодую, бо усе , що довелося вивчати, справді змусило мене подивитися на світ іншими очима. З наєте, коли я поверталася у США у вересні, то стала мимовільним свідком розмови між мамою і бабусею одного дуже вередливого хлопчика, мабуть змученого тривалим перельотом. Бабуся сказала, що все ж таки з дівчатками легше, на що мати відповіла: ,, Зате бут и хлопчиком набагато легше.” Бабуся дещо подумала і погодилася, що так, дівчаткам ж треба народжувати дітей, коли вони виростуть . ,,Навіть не в тому справа, – почула вона у відповідь від дочки, – ж інкам важче у всьому: і сім’я, і діти, за все треба відповіда ти, і на роботі треба працювати вдвічі важче, щоб хоч якось помітили. А що хлопцям? ” Для мене ця розмова була дуже цікавою, бо насправді на під - твердження кожного слова цієї жінки я могла б навести чимало статистичних даних. І насправді ситуація в Америці та Україні відрізняється не так уже й кардинально, бо навіть під час останньої президентської кампанії у США жінки виявилися однією з ,, меншин ” , що є дуже ку - медно і сумно водночас. Справа дійсно не в тому, що жінки мусять нести відпо відальність материнст ва – цього ніхто змінити не може, і не хоче, бо це , можливо , є найпрекраснішою частиною жіночої долі; але те , що ніхто не визнає тої праці і пожертви, дійсно неправильно. Також неправильно, що поруч з універсальними правами людини доводиться говорити про о кремі права ж інок; досі як у старому жарті: ,, З церкви поверталася невелика група люд ей, а позаду йшли жінки і діти.” На мою думку, проблеми насильства в сім ’ ї, торгівлі жінками та багато інших не можна буде вирішити , поки жінку не визнають людиною в повно му розумінні цього слова , а її працю не перестануть приймати за належне. І дуже сумно, що про це доводиться говорити у XXI столітті, в якому ми себе вважаємо в же надзвичайно цивілізованими. То і надалі будете займатися гендерними пи - таннями? Якщо говорити про пл я ни на майбутнє, то в довготривалій перспективі хотілося б працювати над проблемою торгівлі жінками і дітьми, і секс індустрії загалом. Але це дійсно у
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
