Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 2009 30 грудня 1989. Торонто. Вчора весь день були вдома з внуками... Тут зима - зима, саме вчора впало багато снігу – біло - біло. Іванко вчора тро - хи качався на снігу – йому це дуже подобалося, але сніг бу в сипкий, снігову бабу ліпити не можна було ніяк. Говорить він багато, на щастя, тим разом я привезла зі собою не тільки фото - апарат, але також і звукозаписувач, і вчора пос - та вила собі магнітофонну стрічку до вечері, щоб записати спонтанну розмову при ст олі. ...Сьогодні пополудні ми з Остапом і Стефанком залишилися вдома, а Максим з Уляною поїхали до міста і взяли зі собою Іванка. Стефанко з бабою пробували трохи ходити – сам не має ще відваги, але за ручку з бабою бігає по цілій хаті. Пробує робити також перші звуки – часом скаже “ма - ма”, але найчастіше виходить у нього звук на зразок "щось"... Назагал, Стефанко – значно спокійніший від Іванка і може не буде такий балакучий. .. 9 січня 1990. Торонто . Різдво зустріли з под - війною кризою. Стефанко вже кільк а днів хво - рий, двічі був у лікарки. Поверхова діягноза "вірус" – нічого справді не каже – таким тер - міном можна охопити все – від тривіяльної простуди до поважної небезпечної хвороби. А дитина справді хворенька – і то не на простуду! Щось йому болить, по ночах дитина не спить, апетиту зовсім не має, втратила зовсім зацікав - лення довколишнім світом. Це для спокійного Стефанка, що любить багато їсти і рідко плаче – дуже нетипове. Сьогодні вранці Уляна повезла немовлятко до шпиталя на обстеження, робила Ultra - sound, і ще щось – висліди, мабуть, будуть пополудні. О 4 - ій знову піде до лікаря. Велика турбота. Боже мій, щоб хоч обійшлося без якогось поважного довготривалого клопоту! . .. Стефанко трішки прокинувся. Я дала йому випити пляшку яблучаного соку – знову з аснув. Уночі всіх нас дуже вимучив – перед тестами не вільно було йому нічого пити – дуже біднятко мучилося і плакало. Це вперше від кількох днів, що він спить вже більше як годину і не плаче ... ... A propos Іванкового словника. Сидимо при столі: Остап, Ів анко і я. Іванко щебече. От я і взяла в руки олівець і карточку паперу, за - писую. А він: "Чому ти то записуєш? Що ти записала? – Прошу мені дати ще хліба. Ще хліба прошу! – Скірку їм. Я маю ще багато, ще багато скірок. – [співає] Нехай буде воля твоя, на н ебі і на землі, хліба нашого щоденного... – Я перше дві скірки приготовлю, тоді буду їсти. – Я трошки закусую, щоб мені добре їлося. [Баба: напийся молочка. П'є] – Білі вуса маю. – [Біля печі. Відкриває дверцята] Я так бавлюся, що там печуться голубці. Ті голубці, що там є, я не їм. Там темно є. Світла нема. Я дивлюся знов до печі. Бабо, я так дивлюся до печі. Щось тут. Я там забагато води на л ляв. Знов дивлюся на голубці. – Я приніс таку високу вежу. Бабо, я тут наливаю бензину до тої електрики. [Баба каже, що до електрики не треба]. Чи можна до опалу? Вже налив. Їдемо далі. Я взяв від кошика. Комусь подарунок. Сьогодні тут буде фонтанія". Що таке фонтанія, баба не знає. Вряди - годи Іванко видумує якесь нове слово. В Клів - ленді навчився співати Jingle - bells , але до того він має свій власний текст, так як йому запам'я - та лася незрозуміла рідкочута англійська мова: “олевей, олевей” – і повно інших мелодійних комбінацій відкритих голосних Наш новозакуплений різдвяний дарунок – VCR і дві діточі українські відео стрічки – “Найкраще місце в світі” і “Коза - дереза” мають неабиякий успіх. Іванко не менше як 10 разів дивився вже на “Найкраще місце в світі” – каже собі щоразу пускати відеострічку "про хлоп - чика". Це купив Остап напередодні свят, з оголошення в “Свободі” . Це робота Марти Шлемкевич - Савицької з дітьми її музичного дошкілля. Виконавцями є маленькі діти до 5 - ти рочків. Текст Іванни Савицької читає Славко Новицький. Діти перебрані за комашок і пташат виконують простеньку хореографію Марти Са - вицької. Я пробува ла сама для себе проаналі - зувати: в чому успіх цієї відеострічки? По перше: дуже вдало підібрана спокійна музика. Добрий диктор. Простенький виразний зрозумі - лий текст. Прекрасні діти – їхня невинна простота полонить і дорослого глядача. Іванко зачарований . Зворушена успіхом цієї стрічки, я пішла до Арки і вже тут купила “Козу - Дерезу”. Хоч коштує ця річ 45 дол. – до "Найкращого місця в світі" вона не може рівнятися. Іванко, думаю, навіть трошки боїться. Музика викону - ється абияк, текст читають нерозбірливо. Навіть дорослому слідкувати за ним важко. (Продовження в наступному числі). Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top