Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 2009 30 грудня 1989. Торонто. Вчора весь день були вдома з внуками... Тут зима - зима, саме вчора впало багато снігу – біло - біло. Іванко вчора тро - хи качався на снігу – йому це дуже подобалося, але сніг бу в сипкий, снігову бабу ліпити не можна було ніяк. Говорить він багато, на щастя, тим разом я привезла зі собою не тільки фото - апарат, але також і звукозаписувач, і вчора пос - та вила собі магнітофонну стрічку до вечері, щоб записати спонтанну розмову при ст олі. ...Сьогодні пополудні ми з Остапом і Стефанком залишилися вдома, а Максим з Уляною поїхали до міста і взяли зі собою Іванка. Стефанко з бабою пробували трохи ходити – сам не має ще відваги, але за ручку з бабою бігає по цілій хаті. Пробує робити також перші звуки – часом скаже “ма - ма”, але найчастіше виходить у нього звук на зразок "щось"... Назагал, Стефанко – значно спокійніший від Іванка і може не буде такий балакучий. .. 9 січня 1990. Торонто . Різдво зустріли з под - війною кризою. Стефанко вже кільк а днів хво - рий, двічі був у лікарки. Поверхова діягноза "вірус" – нічого справді не каже – таким тер - міном можна охопити все – від тривіяльної простуди до поважної небезпечної хвороби. А дитина справді хворенька – і то не на простуду! Щось йому болить, по ночах дитина не спить, апетиту зовсім не має, втратила зовсім зацікав - лення довколишнім світом. Це для спокійного Стефанка, що любить багато їсти і рідко плаче – дуже нетипове. Сьогодні вранці Уляна повезла немовлятко до шпиталя на обстеження, робила Ultra - sound, і ще щось – висліди, мабуть, будуть пополудні. О 4 - ій знову піде до лікаря. Велика турбота. Боже мій, щоб хоч обійшлося без якогось поважного довготривалого клопоту! . .. Стефанко трішки прокинувся. Я дала йому випити пляшку яблучаного соку – знову з аснув. Уночі всіх нас дуже вимучив – перед тестами не вільно було йому нічого пити – дуже біднятко мучилося і плакало. Це вперше від кількох днів, що він спить вже більше як годину і не плаче ... ... A propos Іванкового словника. Сидимо при столі: Остап, Ів анко і я. Іванко щебече. От я і взяла в руки олівець і карточку паперу, за - писую. А він: "Чому ти то записуєш? Що ти записала? – Прошу мені дати ще хліба. Ще хліба прошу! – Скірку їм. Я маю ще багато, ще багато скірок. – [співає] Нехай буде воля твоя, на н ебі і на землі, хліба нашого щоденного... – Я перше дві скірки приготовлю, тоді буду їсти. – Я трошки закусую, щоб мені добре їлося. [Баба: напийся молочка. П'є] – Білі вуса маю. – [Біля печі. Відкриває дверцята] Я так бавлюся, що там печуться голубці. Ті голубці, що там є, я не їм. Там темно є. Світла нема. Я дивлюся знов до печі. Бабо, я так дивлюся до печі. Щось тут. Я там забагато води на л ляв. Знов дивлюся на голубці. – Я приніс таку високу вежу. Бабо, я тут наливаю бензину до тої електрики. [Баба каже, що до електрики не треба]. Чи можна до опалу? Вже налив. Їдемо далі. Я взяв від кошика. Комусь подарунок. Сьогодні тут буде фонтанія". Що таке фонтанія, баба не знає. Вряди - годи Іванко видумує якесь нове слово. В Клів - ленді навчився співати Jingle - bells , але до того він має свій власний текст, так як йому запам'я - та лася незрозуміла рідкочута англійська мова: “олевей, олевей” – і повно інших мелодійних комбінацій відкритих голосних Наш новозакуплений різдвяний дарунок – VCR і дві діточі українські відео стрічки – “Найкраще місце в світі” і “Коза - дереза” мають неабиякий успіх. Іванко не менше як 10 разів дивився вже на “Найкраще місце в світі” – каже собі щоразу пускати відеострічку "про хлоп - чика". Це купив Остап напередодні свят, з оголошення в “Свободі” . Це робота Марти Шлемкевич - Савицької з дітьми її музичного дошкілля. Виконавцями є маленькі діти до 5 - ти рочків. Текст Іванни Савицької читає Славко Новицький. Діти перебрані за комашок і пташат виконують простеньку хореографію Марти Са - вицької. Я пробува ла сама для себе проаналі - зувати: в чому успіх цієї відеострічки? По перше: дуже вдало підібрана спокійна музика. Добрий диктор. Простенький виразний зрозумі - лий текст. Прекрасні діти – їхня невинна простота полонить і дорослого глядача. Іванко зачарований . Зворушена успіхом цієї стрічки, я пішла до Арки і вже тут купила “Козу - Дерезу”. Хоч коштує ця річ 45 дол. – до "Найкращого місця в світі" вона не може рівнятися. Іванко, думаю, навіть трошки боїться. Музика викону - ється абияк, текст читають нерозбірливо. Навіть дорослому слідкувати за ним важко. (Продовження в наступному числі). Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top