Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2009 1 ДІЛИМОСЯ ВІСТКАМИ ТА ДУМКАМИ... Лютий – це місяць, в якому звертаємо погляд у минуле і вшановуємо українських жінок - героїнь, надзвичайних жінок, яких згадуємо у відділах Союзу Українок Америки за їхню відвагу та любов до своєї держави. Чимало наших відділів названо на їх честь; члени СУА обирають собі жінку - патрона, життя та жертвенність якої їх захоплюють і є гідними шани. 26 лютого 1956 року американські жінки українського походження організували масову демонстрацію - протест в Українському Народному Домі Нью Йорку. Учасниці протесту одноголосно ухвалили низку резолюцій про 500 українських жінок, закатованих в радянських таборах – жертв, яких ми пам’ятаємо як «500 українських героїнь Кінгіру» — і підписали лист від Спілки українських жіночих організацій Америки до Президента Ейзенгауера, в якому «вирішили звернути увагу на акт зумисного вбивства, вчинений радянською владою супроти 500 українських жінок у концентрацій - ному таборі в Кінгірі (Караганда). Ці беззахисні жінки загинули під танками, навмисно висланими проти них.» Резолюції вимагали, щоб на цей акт безглуздого вбивства мирного населення в мирний час звернула увагу Організація Об’єднаних Націй. Ці відважні жінки залишаються частинкою нашої історичної пам'яті, і щороку ми вшановуємо їх у Свято Героїні. У лютому 1871 року народилася чи не найважливіша та найпрацьовитіша українська поетка Леся Українка. Нам пощастило, що її літературна спадщина доступна нам сьогодні у всьому її багатстві. Різноманітні документи (наприклад, листи, опубліковані за кошти СУА у збірці «Листи так довго йдуть», 2002), світлини, на яких Леся Українка в товаристві найближчих людей, та її мемуари допомагають нам зрозуміти, що було найдорожчим для письменниці. У своїй поезії Леся Українка часто зверталася до мелодій рідного краю, і в ній дуже часто натрапляємо на два слова: «крила» і «пісня». Дехто з літературознавців доходить висновку, що підсвідомо поетка прагнула звільнитися від свого хворого тіла та «літати на крилах своєї уяви, ніби в пісні». Свідченням цього бажання є і її життя, і поезія, яку вона творила. Попри хворобу Леся Українка ніколи не відступалася від свого життєвого кредо – «Contra spem spero » чи «без надії сподіваюсь» – слів, що підкреслюють рішучість та стійкість письменниці, життя і творчість якої ми вшановуємо щороку в лютому. Цього року святкуємо 65 - ту річницю з часу заснування «Нашого Життя» чи « Our Life» , і, як вже згадувалося у числі за січень та робилося в минулому, ми плянуємо опублікувати архівні матеріали і статті, що вшановують історію нашого часопису та відображають його мету. У числі за січень 2004 року (стор. 9) було надруковано статтю, написану 1944 року першим редактором «Нашого Життя» Клавдією Олесницькою. Тоді вона писала: «Випускаючи у світ перше число «Нашого Життя», ми маємо намір працювати над тим, що нас єднає, а не над тим, що нас розділяє. У відповідь тим, хто має сумніви, чи варто зараз видавати часопис, ми кажемо однозначне «Так!» Дивовижно, як багато змінилося з того часу і водночас – скільки всього залишилося без змін. Минуло 65 років, але наші наміри ті самі. Єдине, що змінилося – це можливо те, що нас об’єднує. Сьогоднішнє керівництво Союзу Українок Америки поставило собі за мету 2009 року визначити місце СУА як українсько - американської жіночої організації в сучасному світі і проаналізувати , як найкраще пов’язати діяльність Союзу Українок Америки з життям сучасних американських жінок українського походження. У цьомучислімипублікуємокоментард - раМартиБогачевської - Хомяк , ПочесноїчленкиСУА ічленаредакційної колеґії «НашогоЖиття». Цей коментар цікавий та спонукає до роздумів. Ми щиро погоджуємося з Д - ром Богачевською - Хомяк у тому шо ми пани своєї долі, і ми рухаємося вперед, намагаючись забезпечити нашій організації успішне та вартісне майбутнє. Хочемо запросити д - ра Марту Богачевську - Хомяк не лише долучатися до творення цього майбутнього своїми статтями в «Нашому Житті», але й приєднатися до нашої спільної праці, в якій «ми разом працюємо з шаною до досягнень наших попередників і з великою повагою один до одного!» Маріянна Заяць, голова СУА
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
