Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 200 8 3 етеса, золота майстриня української вишивки – одна із 100 героїнь світу, визнаних на Конґресі Світової Федерації Українських Жіночих Орга - нізацій (СФУЖО) 1998 р. у США. А от коли у нас в Україні її визнають належним чином?! Це українська дівчина, яку сталінська ма - шина людовбивства затягла в свої сатанинські триби, аби знівечити, знищити, та не дала собі з нею ради, бо в її душі завжди були Бог і Укра - їна! Процитую бодай кілька її поетичних рядків. Ось що писала вона в спецтаборах Східного Сибіру (1952 р.): Навколо Братська Ми тут вмирали”, Могили братські, Звучить понурий На трупах в’язнів - Стукіт колес. Тисячі трас, Що Освєнцім, Бухенвальд і Майданек?! На трупах в’язнів - Спаленим легше – це мить, Тисячі ГЕС: Аніж роками ятрати рани, „Ми тут страждали, Терпіти муки – без меж. А найсвятішій жінці – Матері – такі при - святила слова ІринаСеник: Мамо - голубко, Бо Твої сльози Як же Ти терпіла Зорями тремтіли... І передчасно посивіла! Боже! А кола їхала в Сибір, За сльози й муки матерів Не бачила у небі зір, Скарай хоч раз Усіх катів! Ці рядки звучать завжди, коли бачиш укра - їнську жінку похилого віку. Цього літа я змогла – у товаристві відомої талановитої журналістки Галини Дацюк та на - прочуд енергійного „пробивника ” української преси Ярослава Гелетія – поїхати на Захід до своїх посестер. Це – воістину були радощі зустрічей та й печалі прощань! Старіємось ми, та духом лишаємось сильні ! Вдивлялась я в дорогі гори („гори дим - лять ” ), в ліси (стоять рядами стрункі смереки), вдихала запашне, таке чисто - кришталеве повітря – і все думала: як тут було нашій партизанці, скільки крові наших, скільки сліз материнських пролито було!.. А у селах – мало не кожна ба - буся чи дід – Герої! Герої визвольних змагань!.. Слухаєш їх розповіді і не перестаєш подивля - тись сміливості наших українських патріотів. Будьмо ж гідні почуття національної солі - дарності, самоповаги, честі за свою країну! „Не спати на волі !” , а брати найактивнішу участь в будівництві нашої вільної самостійної України! Найбільше ж бо щастя – бути вільною людиною в своїй незалежній Державі! Відчуваймо повсякчас свою високу відпо - відальність перед пам’яттю славних Героїв і пе - ред майбутніми поколіннями українців. І завжди пам’ятаймо про борців за нашу Незалежність! А нові покоління, беручи приклад з попередників, мають любити та берегти Українську Державу, як рідну Матір! І Україна займе вагоме місце серед держав світу, стане однією із найрозвиненіших і найза - можніших країн Європи, могутньою, квітучою, зберігши свої національні традиції, мову й куль - туру, визвольно - патріотичну духовність. І знову чуємо недавнє звертання Ірини Сеник: Мій Народе! В нас одна Україна, Як суцільна руїна, Татарвою, ворогами Плюндрована... Гей! До праці та згоди! Мій славний Народе! чи слово незабутнього Василя Симоненка: Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!.. Народ мій є! В його волячих жилах Козацька кров пульсує і гуде! І пам’ятаймо: „Кого не обходить свобо - да, того не обминає рабство ” ! (Зберігаємо правопис автора) Ніна Вірченко – професор, доктор фіз. - матем. наук, Віце - президент АН ВШ України, колишній політв’язень . Калина, 1993. Таня Д’Авіньйон “Просто Україна”, Київ, 1998.
Page load link
Go to Top