Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 200 8 26 ВИСТАВКА „ВИШИВАЛА МОЯ МАМА” , ПРОВЕДЕНА 90 - м ВІДДІЛОМ СУА у ФІЛЯДЕЛЬФІЇ Членки і гості 90- го Відділу СУА. З вечора тривожного аж до ранку, Вишивала дівчина вишиванку Вишивала дівчина, вишивала Чорну і червоную ниточку клала. У чудово прикрашеній українськимиви - шивками залі лунає пісня „Вишиванка”, яку виконує у Філядельфії та за її межами тріо „Голубка”. Пісню підхоплюють господарі і гості свята і мимоволі думками переносяться в укра - їнську оселю, гарно прибрану, як і ця сьогодніш - ня заля, різними вишиванками. Мабуть, ми ніколи не зможемо довідатися, хто і коли уперше здогадався втілити в узорний мотив красу рідної природи, свої переживання та відчуття, чистоту почутів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до рідного краю. З огляду на недовговічність тканини та ниток наука позбавлена можливости точно визначити час виникнення цього мистецтва, але ми відчуваємо, що у тих червоних і чорних ниточках лягла чиясь доля – з її болями, радощами, надіями і сподіваннями. Було повір ’ я в Україні, що сорочка, ви - шита і подарована на добро і хороше життя, буде оберігати людину. Сорочку вишивали і дарували не будь - кому, а особливо близьким людям. Готуючись до весілля, дівчина вишивала молодому та його батькам сорочки. Звичай да - рувати сорочку судженому дуже давній. Виго - товлений дівчиною одяг вважався високою фор - мою уваги. Юні майстрині намагалися вкласти у виріб не тільки хист і здібності, але й душу. Вишиванням в Україні займалися виключ - но жінки. Для цієї роботи використовувалася кожна зручна нагода: вечорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами, години відпочинку від робіт на полі – навесні та взимку. Готуючись заміж, кожна дівчина, як правило повинна була мати багато різних вишивок. Більше заможні дівчата готу - вали собі сорочки з тонко виробленого і вибіле - ного полотна. Дівчата змагалися між собою в доборі узору, у загальній композиції елементів орнаменту, в майстерності вишивання. Одяг був свого роду характеристикою майстерності дівчи - ни, її працьовитостти. Оглядаючи сьогоднішню виставку, хочеть - ся низько вклонитися нашим майстриням, які вишили для нас не одну гарну річ. Серед експо - натів виставки можна побачити рушники, доріж - ки, подушки, суконки, сорочки, обруси, картини, заслони, фартушки, торбинки і киптарики. Тут кожна родина знайомила нас з автором вишивки, вшановуючи тим самим маму, бабусю чи прабабусю. Ось і фотографії: від чорнобілих, вицвілих від часу, до сучасних – кольорових. Живе наша вишивка, переливається з покоління Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top