Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 200 8 26 ВИСТАВКА „ВИШИВАЛА МОЯ МАМА” , ПРОВЕДЕНА 90 - м ВІДДІЛОМ СУА у ФІЛЯДЕЛЬФІЇ Членки і гості 90- го Відділу СУА. З вечора тривожного аж до ранку, Вишивала дівчина вишиванку Вишивала дівчина, вишивала Чорну і червоную ниточку клала. У чудово прикрашеній українськимиви - шивками залі лунає пісня „Вишиванка”, яку виконує у Філядельфії та за її межами тріо „Голубка”. Пісню підхоплюють господарі і гості свята і мимоволі думками переносяться в укра - їнську оселю, гарно прибрану, як і ця сьогодніш - ня заля, різними вишиванками. Мабуть, ми ніколи не зможемо довідатися, хто і коли уперше здогадався втілити в узорний мотив красу рідної природи, свої переживання та відчуття, чистоту почутів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до рідного краю. З огляду на недовговічність тканини та ниток наука позбавлена можливости точно визначити час виникнення цього мистецтва, але ми відчуваємо, що у тих червоних і чорних ниточках лягла чиясь доля – з її болями, радощами, надіями і сподіваннями. Було повір ’ я в Україні, що сорочка, ви - шита і подарована на добро і хороше життя, буде оберігати людину. Сорочку вишивали і дарували не будь - кому, а особливо близьким людям. Готуючись до весілля, дівчина вишивала молодому та його батькам сорочки. Звичай да - рувати сорочку судженому дуже давній. Виго - товлений дівчиною одяг вважався високою фор - мою уваги. Юні майстрині намагалися вкласти у виріб не тільки хист і здібності, але й душу. Вишиванням в Україні займалися виключ - но жінки. Для цієї роботи використовувалася кожна зручна нагода: вечорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами, години відпочинку від робіт на полі – навесні та взимку. Готуючись заміж, кожна дівчина, як правило повинна була мати багато різних вишивок. Більше заможні дівчата готу - вали собі сорочки з тонко виробленого і вибіле - ного полотна. Дівчата змагалися між собою в доборі узору, у загальній композиції елементів орнаменту, в майстерності вишивання. Одяг був свого роду характеристикою майстерності дівчи - ни, її працьовитостти. Оглядаючи сьогоднішню виставку, хочеть - ся низько вклонитися нашим майстриням, які вишили для нас не одну гарну річ. Серед експо - натів виставки можна побачити рушники, доріж - ки, подушки, суконки, сорочки, обруси, картини, заслони, фартушки, торбинки і киптарики. Тут кожна родина знайомила нас з автором вишивки, вшановуючи тим самим маму, бабусю чи прабабусю. Ось і фотографії: від чорнобілих, вицвілих від часу, до сучасних – кольорових. Живе наша вишивка, переливається з покоління Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top