Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МОВО РІДНА... Ніна ВІРЧЕНКО ПРО ЗАБОРОНУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (XVII - XX ст.) (Продовження) У світовій історії жодна мова не зазнала такого страшного нищення від сусідів, як українська. Про це свідчить низка документів, що були прийняті з боку царської Росії, Польщі, Австро-Угорщини, Румунії і більшовиків-комуністів. Наводимо деякі історичні факти не заради звинувачення когось, а заради правди, що слугуватиме уроком українському народові у майбутньому. 1916 р. Закриття колоніальною владою то вариства „Просвіта” в Кам'янець-Подільському. 26 січня 1918 р. Захопивши Київ, москов- сько-більшовицькі інтервенти за кілька днів роз стріляли 5 тис. осіб, які розмовляли українською мовою, носили український національний одяг або мали у помешканні портрет Т. Шевченка... За час перебування в Києві більшовики не тільки зруйнували велику кількість будинків, але також знищили безцінні культурні, мистецькі, архітектурні та інші надбання. 1919 р. Після завоювання України більшо виками було знищено національно свідому час тину населення та заборонено всі українські літературні твори та фольклор. 1921-1930 рр, Комуністична влада та про- московські шовіністичні сили в Україні чинять шалений опір відродженню української мови та українських культурних традицій, яке пустило глибоке коріння в роки Української національ ної революції. „Зачем возрождать допетровскую зпоху, зачем гальванизировать украинский язьік, которьій покрьілся уже прахом’, - повчав у Запоріжжі російський письменник Ф. Гладков. „Признання української мови як урядової могло би означати панування української буржуазії та куркульства”, - писав голова „українського” уряду X. Раковський. 1922 р. Ліквідація товариства „Просвіта” на Кубані, в Зеленому Клину та в інших місцях проживання українців в СРСР поза Україною. Проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У „теорії* боротьби в Україні двох культур - міської (російської) та селянської (української), в якій повинна-перемогти перша”. * Освіта і Управління. Науково-практичний жур нал. Том 10, число 2, 2007 р. 1922-1934 pp. Хвиля насильства проти не повторного і яскравого явища української та світової культури - кобзарства. Українські на ціональні музичні інструменти - кобзу, бандуру та ліру оголошують націоналістичними і знищу ють. Натомість в Україну завозять десятки тисяч балалайок та гармошок. Кобзарі оголошуються жебраками і жорстоко переслідуються. Щоб спотворити пам'ять та роль кобзарства, комуніс ти створюють капели бандуристів, які викону ють пісні на замовлення та під контролем НКВС, а керівництво ними передається в руки чужин ців. Так, Київську капелу очолюють спочатку росіянин Михайлов, а згодом Аронський та Берман. штатні агенти НКБС. 1924 р. Закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адмі ністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам західноукраїнських землях. Закон Румунського королівства про зобо в'язання всіх „румунів”, котрі „загубили матірну мову”, давати освіту дітям лише в румунських школах. 1925 р. Остаточне закриття українського „таємного” університету у Львові. 1926 р. Лист Сталіна „Тов. Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У” 3 санкцією на боротьбу проти „національного ухилу”, початок переслідування діячів „українізації”. 1929-1930 pp. Арешти визначних діячів української науки, культури, освіти, Церкви, харківський судовий процес над ними (процес „Спілки Визволення України”). У ці роки на території УРСР було заарештовано (і здебільшо го розстріляно або відправлено на довготерміно ву каторгу в концтабори) понад 120 тис. україн ців, головним чином інтелігенції. До звільнення і реабілітації дожили з них одиниці."
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
