Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
РІДНА МАТУСЯ Нині свято чудове День весняний зігрів: Нині свято любови До усіх матерів. А до тебе - найбільше, Рідна мамо моя, Найрідніша, Найщиріша, Найдорожчая! Будеш вічно жити, З нами йти до мети, Будеш нами радіти, Будеш нами цвісти! Нерозлучна навіки Рідна мамо моя, Найрідніша, Найщиріша, Найдорожчая! Леонід ПОЛТАВА Сердечно вітаємо нашу Матусю з Юнем Матерії Для її радості спонсоруємо кольорову обкладинку журналу, який вона з приємністю читає. Твої діти, найдорожча мамо, Христя, Марта, Ляля, Юрко. Ти мене колисала „Люлі, люлі, дитя..." І до школи послала - Повела у життя. Ти дала мені мову - Ніжний спів солов'я: З Батьківщини, З України, - Найдорожчая! їхня вина, якого вони роду. Навчиш їх добра - виростуть добрими, а коли їх цькувати - стануть лихими. Та в теперіш ньому житті буває не раз інакше. Та й чи годна одна стара вчителька вщепити шляхетність тим, які поколіннями жили у невіжестві, примітивізмі, бездарности, позбав леної духовної культури? І якраз у день М атері, коли діти і внуки з далеких міст прислали їй побажання, квіти й дарунки, зустріло її гірке розчарування. Хтось брутально, садистично позривав, понищив, потолочив усі квіти перед її хатою. Квіти, які вона з такою лю бов’ю плекала і якими так раділа... Тихо заплакала стара вчителька, яка ціле життя присвятила дітям. - Чому така злоба? - шептала. - Чому якраз у той день, коли всі матері радіють своїм святом? - Тремтячими, старечими руками затирала сліди вандалізму. Там, де ще рано красувалися барвисті квіти, зосталося нужденне стовковище. Х ідником надбігли муринчата, яких вона обдарувала своєю приязню. Хотіла вже від них відвернутися і ніколи більше не глянути у їхній бік, та вроджена доброта перемогла. Вона промовила: „Гляньте, діти. Хто це зробив - зро бив кривду. Вчинив зло. Чи ви б хотіли, щоб вам чинили зло і кривду?” На чорних обличчях відбилося збенте ження, засоромлення. - Це не ми - виправдо вувалися - це мусіли зробити якісь чужі, з інш ої вулиці. Коли підвечір стара вчителька вийшла перед хату, застала на порозі „букет”-жмут зелених галузок, зв’язаних пожмаканою стяж кою. Приглянувш ись, вона пізнала, що це га лузки з куща, який ріс перед хатою муринчат. На її устах появилася мелянхолійна усміш ка, а старече серце стукнуло надією, що у житті все ж знаходиться трохи добра... Іванна Головата
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
