Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
РІДНА МАТУСЯ Нині свято чудове День весняний зігрів: Нині свято любови До усіх матерів. А до тебе - найбільше, Рідна мамо моя, Найрідніша, Найщиріша, Найдорожчая! Будеш вічно жити, З нами йти до мети, Будеш нами радіти, Будеш нами цвісти! Нерозлучна навіки Рідна мамо моя, Найрідніша, Найщиріша, Найдорожчая! Леонід ПОЛТАВА Сердечно вітаємо нашу Матусю з Юнем Матерії Для її радості спонсоруємо кольорову обкладинку журналу, який вона з приємністю читає. Твої діти, найдорожча мамо, Христя, Марта, Ляля, Юрко. Ти мене колисала „Люлі, люлі, дитя..." І до школи послала - Повела у життя. Ти дала мені мову - Ніжний спів солов'я: З Батьківщини, З України, - Найдорожчая! їхня вина, якого вони роду. Навчиш їх добра - виростуть добрими, а коли їх цькувати - стануть лихими. Та в теперіш ньому житті буває не раз інакше. Та й чи годна одна стара вчителька вщепити шляхетність тим, які поколіннями жили у невіжестві, примітивізмі, бездарности, позбав леної духовної культури? І якраз у день М атері, коли діти і внуки з далеких міст прислали їй побажання, квіти й дарунки, зустріло її гірке розчарування. Хтось брутально, садистично позривав, понищив, потолочив усі квіти перед її хатою. Квіти, які вона з такою лю бов’ю плекала і якими так раділа... Тихо заплакала стара вчителька, яка ціле життя присвятила дітям. - Чому така злоба? - шептала. - Чому якраз у той день, коли всі матері радіють своїм святом? - Тремтячими, старечими руками затирала сліди вандалізму. Там, де ще рано красувалися барвисті квіти, зосталося нужденне стовковище. Х ідником надбігли муринчата, яких вона обдарувала своєю приязню. Хотіла вже від них відвернутися і ніколи більше не глянути у їхній бік, та вроджена доброта перемогла. Вона промовила: „Гляньте, діти. Хто це зробив - зро бив кривду. Вчинив зло. Чи ви б хотіли, щоб вам чинили зло і кривду?” На чорних обличчях відбилося збенте ження, засоромлення. - Це не ми - виправдо вувалися - це мусіли зробити якісь чужі, з інш ої вулиці. Коли підвечір стара вчителька вийшла перед хату, застала на порозі „букет”-жмут зелених галузок, зв’язаних пожмаканою стяж кою. Приглянувш ись, вона пізнала, що це га лузки з куща, який ріс перед хатою муринчат. На її устах появилася мелянхолійна усміш ка, а старече серце стукнуло надією, що у житті все ж знаходиться трохи добра... Іванна Головата
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
