Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Борис МОЗОЛЕВСЬКИЙ НЕ СКАЧИ ТИ, КОТИКУ Промінь першим дотиком Визолотив раму. Не скачи ти, котику, Бо розбудиш маму. Мама наша мила Пізно так лягла, - Сукню мені шила, Пироги пекла. Краще йди, зухвальцю, Помурчи мені. Бачиш - усміхається Мама уві сні. Віра БАГІРОВА КАШТАНИ СВІТЯТЬ Каштани світять, як свічки, Білогарячим цвітом, Весна торкається руки Усміхненого літа. Летять метелики до них, Немовби ангелята. Паде між трав їх тихий сміх, Щоб землю привітати. Каштанова свіча - поетичний символ міста Києва. З фотоальбому “Київ”, 2004. Василь СУХОМЛИНСЬКИИ ХТО СВІЧКИ ЗАСВІТИВ? Пішла Маринка з мамою до лісу. Був травень, усе зеленіло. Глянула Маринка на зелені крони каштанів. Радісно загорілися її оченята. - Дивіться, мамо, говорить дівчинка, - на каштанах свічки горять. Хто це їх засвітив? - Прийдемо вранці, подивимось, - усміхнулась мама. Рано-вранці по холодній росі прийшла мама з Маринкою до лісу. Дивиться Маринка на зелені каштани. Бачить - білочка стрибає. Ой, та це ж вона свічки засвітила. Хто їй вогнику дав? Певно сонечко. Зійшло, дало білочці іскорку, вона й засвітила свічки на каштанах.
Page load link
Go to Top