Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Григорій ШИЯН НЕ журися МАМО! Гумореска Добрий день, мамо в санаторії! Пише Тобі учень третього класу і привіт передає синок Юра. Листа одержали і раді, що там тобі добре і гарно годують. У нас також усе дуже гарно. Тато вже варив кашу, тільки вона чомусь почала вилазити з баняка, і тато доварював Ті у мидниці. Та ти не хвилюйся, мамо, ми не голодні! Тітка Маша, котра солом ’яна вдова, приносила нам борщу й пирогів. А мені ще й цукерків. Я чемно сказав: „Щиро дякую”. Тато подякував ще дужче! Я бачив, як він у коридорі обома руками обняв тітку Мату і з усієї сили поцілував разів шість! А може, й вісім! Мабуть, за борщ, за пироги і за цукерки заразом. Мамо! Недавно у нас сміхота була! Порося перегризло дошку і дременуло на город. Як почали за ним ганятися! Прибігли ще Петрусь Муха і Ґеньо Турчак. Вигнали з цибулі, так воно побігло у перець. Ми за ним. Тато — ніби центральний нападаючий, ми з Ґеньом - праві крайні, а Петрусь — лівий. Довго атакували його. Аж поросятко втомилося і само пішло на подвір’я. Мамо! А смішно було! Іде поросятко, хрюкає, а за ним листочки разом із малесенькими огірочками тягнуться... Ти, мамо, наказувала, щоб я дивився за курчатками, аби їх чужий кіт не забрав. Не журися, мамо, кіт жодного не взяв. Вони потопилися у ночвах з водою. Решта всі до одного цілі-цглісінькі. І квочка ще жива. Тільки на ліву лапу не стає. Тато зафутболив у неї черевиком з веранди і нехотячи перебив їй лапу. Більше ніхто не шкандибає, і все у нас дуже добре! Ми раді, що й тобі в санаторії добре... Я чув, як тато сказав тітці Маші: „Якби Галька поїхала хоча б на півроку!” Але він зіскучився за тобою. Одного разу, як прийшов у гості дядько Семен, тато плакав, обіймав дядька і кричав: „ Ой ти, Галю, молодая... ” Дядько також плакав (йому шкода татка, що він так скучив за тобою), і чомусь називав татка „ товариш гвардії майор ”. Потім вони почали змагатися, хто гавкне так, як наш Пірат. Посідали коло буди і як почали! Довго гавкали. Аж поки Пірат укусив дядька Семена за вухо. Бо дядько став рачки і почав устромляти голову до буди і гавкати на Бровка. А я, мамо, не гавкав. Школярам не личить, правда ж? Дядько Семен приходив і вчора, але татка не було вдома. Я сказав, що він пішов допомогти тітці Маші перенести кудись якийсь мішок. Дядько Семен засміявся і сказав: „ О, там мішок добрячий, погріє татко чуба! ” І пішов. Мамо, а татко наш - артист. У виставі виступає. Раз я прокинувся рано-рано, ще темно було, а тата немає. І я не злякався. Коли тато прийшов, то був великий сміх! Він був зовсім без шкарпеток, сорочка навиворіт, а штани - задом наперед. Тато накричав, щоби я не заливався сміхом, як циган сирваткою, бо у них була вистава, і йому треба було так одягатись. А за шкарпетки ти, мамо, не журися. Знайшлися. Я бачив у вікні, як тітка Маша принесла їх і віддала таткові. Сміялися дуже обоє. Ще б не радіти - шкарпетки тепер трудно купити! Дякувати тітці Маші. Тато їй також допомагає. Часто ходить до неї то якусь пачку переставити, то діжку з пивниці витягти, то газ підключити... І тепер тато також у тітки Маші. Пішов вкрутити електричну лямпочку. Напевно, і досі не вкрутив, бо у хаті тітки Маші темно. Мамо! Я вже й коверту тобі підписав, але не знаю, чи правильно. Бо твоя коверта з адресою трохи обгоріла і не все добре видно. Але не журися, лист твій цілий-цілісінький. Навіть трішечки не надгорів. Згоріла тільки фіранка, пів-обруса і моя сорочка у зелену клітинку. Але не вся - лівий рукав цілий. То я хотів випрасувати її, а тут прийшов татків старший бригадир. Приїхав довідатися, чого татко на роботу не ходить. Ну, я пішов до тітки Маші татка закликати, а про прасування забув... Але прийшов дядько Семен і вікно вже зашклив. Та це нічого, мамо, правда ж? Хата ж не згоріла. І татко каже, що в порівнянні з нашим перехідним періодом - це дрібниця. О, мамо! Он і світло загорілося, мені у вікно видно. Напевно, татко вже вкрутив тітці Маші лямпочку. Привіт передає тобі Юра, синок із третьої кляси. P.S. Більше листів Юра не писав. Через два дні приїхала мама...
Page load link
Go to Top