Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Щиро вітаємо вельмишановну голову Союзу Українок Америки ІРИНУ КУРОВИЦЬКУ з нагородою Президента України "За активну громадську діяльність і вагомий особистий внесок у висвітлення правди про Голодомор 1932-1933 років в Україні" орденом княгині Ольги III ступеня* Бажаємо Вам, дорога наша пані Голово, надхнення і наснаги для нових життєвих перемог, для розквіту нашої організації, на благо народові України* Знак ордена княгині Ольги Екзекутива Союзу Українок Америки Редколегія журналу "Наше Життя" тора, де й зостався до 1934 р. і був одним із найкращих адміністраторів-управителів цього краю під московським пануванням. Він брав близько до серця інтереси краю і добробут його населення, через те користав із великої любови і довір’я всіх верств українського населення. Обстоюючи права козаків і старі козацькі тра диції, він стягнув на себе підозріння в често- любивих планах та сепаратизмі: цар Микола І боявся, що він має намір відділити Україну і оголосити себе гетьманом. Взагалі, під час реакції, яка утвердилася в Росії з самого початку царювання Миколи І, реакції, під якою стогнала не сама Росія, а й ціла Европа, адміністратор типу князя М. Г. Рєпніна не міг довго утри матись. Він був примушений залишити свій пост і виїхав з родиною за кордон, де й проживав по різних містах, і в тому числі зо два роки в Женеві. Він був висококультурною і поступовою людиною шляхетної вдачі і доброго серця. Зацікавившись історією України, хоч не був зроду українцем, він зібрав у себе в Яготині великий архів історичних документів і під його впливом, на його замовлення, відомий історик Бантиш-Каменський написав свою історію Укра їни. Сучасники Рєпніна свідчать, що до самої своєї смерти 1846 р. він був у курсі справ літе ратурних, цікавився новими книжками, ставився приязно до письменників, як-от Шевченка і до Гоголя, з яким родина Рєпніних познайомилася і заприязнилася. Мати княжної Варвари, княгиня Варвара Олексіївна, була з роду Розумовських, онукою гетьмана Кирила, донькою його сина Олексія. Вона, як і всі Розумовські, була дуже здібна. Родина Розумовських відзначалася своїми артис тичними і науковими здібностями: батько її граф Олексій Розумовський був одним з найосвіче- ніших людей свого часу, його мінеральогічні і ботанічні колекції були славні навіть в Европі, перейшли до Сільськогосподарської академії в його підмосковному маєтку в Петровсько-Розу- мовському. Дядько її князь Андрій, що довгі роки був послом російським при Віденському дворі, грав значну ролю під час Віденського Конґресу 1815 р. (за що й дістав титул князя), був відомим приятелем і покровителем Бетго- вена; йому великий майстер присвятив свою Шосту Симфонію, так звану Пасторальну, і для цього написав три найкращі зі своїх квартетів - один з них цілком збудований на українських народних піснях, які князь Андрій, сам дуже добрий скрипаль, подав Бетговену. Княгиня Варвара дістала в спадщину від Розумовських їхні артистичні замилування. Бу дучи по матері українкою, зростаючи в Яготині, вона, хоч несвідомо, почувала себе українкою і любила свій рідний край Україну, бо інакше не могла б вона так полюбити її поета, так близько приймати до серця його безталанну долю і піклуватись ним під час його заслання.
Page load link
Go to Top