Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Щиро вітаємо вельмишановну голову Союзу Українок Америки ІРИНУ КУРОВИЦЬКУ з нагородою Президента України "За активну громадську діяльність і вагомий особистий внесок у висвітлення правди про Голодомор 1932-1933 років в Україні" орденом княгині Ольги III ступеня* Бажаємо Вам, дорога наша пані Голово, надхнення і наснаги для нових життєвих перемог, для розквіту нашої організації, на благо народові України* Знак ордена княгині Ольги Екзекутива Союзу Українок Америки Редколегія журналу "Наше Життя" тора, де й зостався до 1934 р. і був одним із найкращих адміністраторів-управителів цього краю під московським пануванням. Він брав близько до серця інтереси краю і добробут його населення, через те користав із великої любови і довір’я всіх верств українського населення. Обстоюючи права козаків і старі козацькі тра диції, він стягнув на себе підозріння в често- любивих планах та сепаратизмі: цар Микола І боявся, що він має намір відділити Україну і оголосити себе гетьманом. Взагалі, під час реакції, яка утвердилася в Росії з самого початку царювання Миколи І, реакції, під якою стогнала не сама Росія, а й ціла Европа, адміністратор типу князя М. Г. Рєпніна не міг довго утри матись. Він був примушений залишити свій пост і виїхав з родиною за кордон, де й проживав по різних містах, і в тому числі зо два роки в Женеві. Він був висококультурною і поступовою людиною шляхетної вдачі і доброго серця. Зацікавившись історією України, хоч не був зроду українцем, він зібрав у себе в Яготині великий архів історичних документів і під його впливом, на його замовлення, відомий історик Бантиш-Каменський написав свою історію Укра їни. Сучасники Рєпніна свідчать, що до самої своєї смерти 1846 р. він був у курсі справ літе ратурних, цікавився новими книжками, ставився приязно до письменників, як-от Шевченка і до Гоголя, з яким родина Рєпніних познайомилася і заприязнилася. Мати княжної Варвари, княгиня Варвара Олексіївна, була з роду Розумовських, онукою гетьмана Кирила, донькою його сина Олексія. Вона, як і всі Розумовські, була дуже здібна. Родина Розумовських відзначалася своїми артис тичними і науковими здібностями: батько її граф Олексій Розумовський був одним з найосвіче- ніших людей свого часу, його мінеральогічні і ботанічні колекції були славні навіть в Европі, перейшли до Сільськогосподарської академії в його підмосковному маєтку в Петровсько-Розу- мовському. Дядько її князь Андрій, що довгі роки був послом російським при Віденському дворі, грав значну ролю під час Віденського Конґресу 1815 р. (за що й дістав титул князя), був відомим приятелем і покровителем Бетго- вена; йому великий майстер присвятив свою Шосту Симфонію, так звану Пасторальну, і для цього написав три найкращі зі своїх квартетів - один з них цілком збудований на українських народних піснях, які князь Андрій, сам дуже добрий скрипаль, подав Бетговену. Княгиня Варвара дістала в спадщину від Розумовських їхні артистичні замилування. Бу дучи по матері українкою, зростаючи в Яготині, вона, хоч несвідомо, почувала себе українкою і любила свій рідний край Україну, бо інакше не могла б вона так полюбити її поета, так близько приймати до серця його безталанну долю і піклуватись ним під час його заслання.
Page load link
Go to Top