Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Марія ХОРОСНИЦЬКА РОЗПОВІДЬ ПРО ТАРАСОВУ ВЕРБУ і. У дикій пустелі далеко від нас у царській неволі карався Тарас. Спитаєте, діти: - Завіщо? Чому? Хотів Тарас волі народу свому, бо горе і сльози були навкруги, бо волю скували царі в ланцюги. - Вставай, мій народе, вставай не барись, - промовив Шевченко, - за волю борись! Жени царя-ката, вогнем осліпи! - ...Забрали в солдати, загнали в степи... 2 . Чужими пісками Шевченко ішов і прутик вербовий в пилюці знайшов. Підняв Тарас прутик, зрадів, як добром. Згадав рідні верби над рідним Дніпром. І плакав, і мріяв, і виніс з води, і прутик вербовий Київ, Пам ’ятник Т. Шевченкові. в піску посадив. В далекім степу зеленіє верба - за Україною туга-журба. 3. Поїхали люди з поклоном від нас туди, де карався великий Тарас. Туди, де схилилась плакуча верба, - за Україною туга-журба. Віддавши належну пошану-хвалу, ■'.ламали львів’яни галузку малу і бережно, ніжно, як тільки могли, тендітну галузку у Львів привезли. І в Стрийському парку зима - не зима, - до сонця пагіння своє підійма вербиця, - подібної в світі нема. Мандрівка по Львову. Вид. „Каменяр”, Львів, 1970. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top