Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МОВО РІДНА... Коли навала сунула ординська, Народ наш в січі схрещував шаблі. За честь і волю рідної землі, - Мужніла в битвах мова українська. З віків, у ній тривога материнська, Людські великі радощі й жалі... Упали кволі хани й королі - Живуть народ і мова українська! МОВА УКРАЇНСЬКА Михайло ЛИТВИНЕЦЬ Для ворога вона покара - грім, А до людини щирістю іскриться, Дзвенить в народі нашім дорогім: Мова українська! В огні віків гартована, мов криця, Тому велика й сильна, мов гроза, І чиста, наче матері сльоза - Мова українська! Ніна ВІРЧЕНКО ПРО ЗАБОРОНУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (XVII-XX ст.) У світовій історії жодна мова не зазнала такого страшного нищення від сусідів, як українська. Про це свідчить низка документів , що були прийняті з боку царської Росії Польщі, Австро-Угорщини, Румунії і більшовиків-комуністів. Наводимо деякі історичні факти не заради звинувачення когось, а заради правди, що слугуватиме уроком українському народові у майбутньому. 1626 р. Синод наказав Київському митро политові Иосифу Краківському позбирати з усіх церков України книги старого українського дру ку, а замість них запровадити московські видан ня. 1627 р. Указ царя Михайла (першого з династії Романових) та патріярха Московського Філарета, що був його батьком і співправителем, про знищення книг українського друку. 1662 р. Наказ царя Олексія з подання пат ріярха Московського про спалення усіх примір ників надрукованого в Україні „Учительного Євангелія” К. Ставровецького. 1667 р. Андрусівська угода. Укладаючи договори з поляками, цар Олексій ставив такі вимоги стосовно українських книг, їх авторів та видавців: „Все те, в которьіх местностях книги печатаньї и их слагатели, також печатники, или Засвічували свічки, молилися „Отче наш” та „Богородице Діво”, тоді засідали за стіл, застелений вишиваним обрусом, де було святкове начиння та святкові страви. Першим куштував страву той, хто був найстаршим за столом, а потім - усі інші. Як на Святвечір, так і на Щедрий вечір починали вечерю з куті, потім їли страви з риби і обов’язково - узвар із суше ниць, политих медом. Усі страви готувалися пісні, на олії, з капусти, грибів, риби, каш та картоплі, вареники. Пекли багато різноманітного печива та пампушок із начинкою і без. На стіл подавали яблука, грушки та горіхи, солодощі. При вечері спиртних напоїв не вживали. Вечерю закінчували, співаючи щедрівки. Діти збиралися гуртом і відщедровували бать кам, ішли щедрувати сусідам та рідним. За те їх щедро обдаровували пиріжками з маком, пам пушками, горіхами, яблуками та іншими ласо щами. Гостинці для дітей намагалися зробити якомога кращими, бо потім діти по цілому селі розносили славу про добрих та щедрих або скупих господарів. Щедрівок знали діти багато. Всі вони веселі, дотепні, і, щедруючи різних гараздів господарям, діти не забували нагадати, що їм належаться добрі гостинці: Щедрик, щедрик, дайте вареник, грудочку кашки, кільце ковбаски. Щедрівочка щедрувала під вікном підбігала, що ти, тітко, напекла, неси мені до вікна. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
