Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Леонід ПОЛТАВА КИЯНКА ЧАСІВ МАЗЕПИ Хмельниччина цвіте... А там і сам М азепа Левину голову підводить догори... Гармати б ’ють!.. Смію ться прапори... Король і Гетьман устають над степом! Дивись, Московіє! Тепер чи завтра — крепом Заткнеш ти вхід до власної нори, Бо прийде Той, кого несем з вертепом І хто сказав дияволу: „Умри!” — У реві битви і в гарячім горі, В раю молитви і в безодні втрат Ти, У країнко, йшла туди, де брат, Де м уж , де батько рвались у простори; Н адія й віра у твоєму зорі, А в рук теплі — тепло згорілих хат... Ти знову нам , скаліченим і хворим, Знов привертаєш Впевненість і лад! Поему „ Слово про Українку” написано як супровід до Показу історичної ноші, що його від 1967 р. провадив 64-й Відділ СУА в різних містах Америки і Канади. Показ відбувався в супроводі читання поеми, музики та балетних номерів. Щиро вітаємо Премєр міністра України Юлію Тимошенко! Хай Всевишній благословить добрими помислами і справами на благо України! Екзекутива Союзу Українок Америки Редколеґія і редакція журналу „Наше Життя” хвороби і охороняє від прикростей. Воду збе- галузкою василька (меліси), яка ароматизує її завдяки ефірним оліям, що зберігаються навіть у засушеній рослині, розчиняються у воді. В народі називають її водичкою-йорданичкою. Щедрий вечір має свої давні обряди, які стали традиційними і передаються з покоління в покоління. У день Водохреща, ідучи на Богослу жіння, господарі брали із собою до церкви вос кову свічку-трійцю, яка отримала назву „трійці”, тому що складалася з трьох свічок, перев’язаних шовковою стрічкою, заквітчаних васильком та барвінком. Свічка-трійця освячувалася при освя ченні води. Перед Щедрим вечором найстарша людина в родині з чоловіків, переважно дідусь, засвічу вав свічку-трійцю, брав свячену воду та кропило із зілля василька і освячував оселю. Потім обхо див довкола хати, освячував кожен ріг хати і водночас молився. Разом із ним ішли діти, не сучи з собою хлібину, і повторяли за дідусем „Отче наш”. Після молитви біля кожного рогу рігають упродовж року в закритій посудині з хати діти відкушували кусочок хліба, причому кожен кусав в іншому місці. Обійшовши хату, вони йшли в сад і перев’язували овочеві дерева перевеслом із соломи, тоді кропили їх свяченою водою і просили Бога, щоб сад зародив, корова отелилася, а овечки - покотилися. На дверях стайні та на воротях до садиби прибивали де рев’яний хрестик, заквітчаний зіллям і сухими квітками. Із муки і свяченої води розводили рідке тісто і, набравши його на палець, рисували ним хрестик над вікном та дверима. Ці символи мали охороняти хату і всіх, хто проживав у ній, від прикростей та всього лихого. У цьому остан ньому обряді були відмінності у деяких районах Галичини. В одних селах символічні хрестики малювали з середини хати над вікнами та две рима, в інших це робили знадвору, коли освя чували кути будівлі. Виконавши вищезгадані обряди, всі захо дили до святково прибраної хати. —►
Page load link
Go to Top