Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
цівників музеїв технічного профілю. Леонід Гріффен, тодішній директор Державного полі технічного музею при університеті, запросив нас у травні 2005 р. до себе і надав для виставки моїх картин величезну залю, в якій було повно моделей літаків, катерів, ракет. І саме тут розгорнулася моя експозиція з картин у стилі фентезі і реалістичних полотен: пейзажі, квіти, тварини. Не чекала, що на першу виставку прийде багато людей. Не оминули увагою преса і телебачення. Газета „Київські Відомості" навіть помістила мій портрет на першій сторінці. З тих пір я повірила у свої сили. Остання персональна виставка відбулася на території Києво-Печерської лаври у Музеї українського народного декоративного мистецтва. Саме тут виставлені твори моїх улюблених художниць Катерини Білокур та Марії Приймаченко. Дуже хвилювалася. Але відкриття виставки „Святку вання осени” 2 листопада 2007 р. минуло успіш но. І всі два тижні, що тривала виставка, були насичені приємними подіями: публікаціями в пресі, сюжетами на телебаченні, відгуками чис ленних відвідувачів. Особливо мені запам’ята лася виставка в Головкиївархітектурі на Хреща тику - „Зорі дальньої планети, квіти ближнього села” (квітень 2007 p.), мабуть, тому, що був сонячний день і промені сонця через скляний дах приміщення відбивались на моїх картинах. Яка „манера” живопису вам подобаєть ся більше: фантастична чи реальна? Чому? Мені більше подобається малювати в стилі фентезі. Можливо, тому що майже півроку в нас холодно і похмуро. І саме в такі дні хочеться тепла і сонця. А твори в стилі реалізму з’явля ються в мене у літньому домі. Ваші картини презентували в Парижі? Наскільки вразила вас та подія? Який досвід перейняли з презентації? Я була щаслива, коли батько мені повідо мив про виставку, що відбудеться в Парижі. Швидко зібралася і підготувала картини для поїздки. Проте не всі картини туди доїхали. Три з них загубилися в аеропорту „Бориспіль”. І мій творчий задум не вдався. Лише чотири твори не могли створити особливої атмосфери, хоча й привертали увагу відвідувачів. Було дуже прик ро. А саме місто Париж справило неабияке вра ження. Я у захваті від Версалю і Лувра, Єлисей ських полів і Собору Паризької Богоматері, Ейфелевої вежі і красивих вулиць. Досі перед очима тиха паризька вуличка, яку я споглядала з мого готельного балкона. Це було майже як на планеті Інгула. Що чи хто надихає - створює нову ко лекцію? Моє надхнення - це любов до близьких і моє кохання. Мій чоловік, моя родина. І навіть наші домашні тварини можуть надихнути на творчість. Вони у нас особливі. Кіт живе з нами вже 10 років. Тому й з’явився його портрет. Жартую, звичайно. Але я намагалася в картині „Портрет господаря квартири” передати його характер і поведінку. Картина гумористична, на ній наш кіт неначе аристократ. Що потрібно художниці у буденності, аби створити довкола себе творчу атмосферу? Нічого особливого, лише гарний настрій. А нові ідеї з’являються, коли я мандрую. Люблю бувати за кордоном: відвідувала Росію, Польщу, Угорщину, Єгипет, Францію. Люблю мандрува ти і Україною: побувала у Львові, Умані, Криму, на Житомирщині. Мрію про нові виставки в різних містах Европи і США. У який час доби твориться найкраще? Я сова. Завжди пишу ввечері. Хто підтримує вас у творчих задумах? Хто є першим критиком щойно завершеної картини? Мій перший критик - тато. А підтримують усі: мама й тато, Віталій, його родина, мій брат Костянтин. Уже стало традицією, що на моїх ки ївських виставках Костя грає свої твори. Йому 19 років, він композитор-початківець. У нас творча родина. Батько - письменник, мати - журналіст. В одній із газет вас жартівливо нази вають „дамською угодницею”, чому? Мої картини купують переважно дівчата, жінки. От журналісти й назвали мене. Окрім того, що створюєте безліч чудо вих колекцій, ще й працюєте у видавничій справі. У чому полягає та робота? Видавці використовують мої картини в оформленні книжок. У 2007-у дві мої картини „Вечірній човен” і „Риболовля на планеті Інгу ла” видавництво „Кальварія” взяло за обкладин ку до книги французького прозаїка і критика Моріса Бланшо „Простір літератури”. Причому фентезійна „Риболовля на планеті Інгула” потра пила на першу сторінку обкладинки, а реаліс тична „Вечірній човен” - на четверту. Закінчення на стор. 8. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
