Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
цівників музеїв технічного профілю. Леонід Гріффен, тодішній директор Державного полі технічного музею при університеті, запросив нас у травні 2005 р. до себе і надав для виставки моїх картин величезну залю, в якій було повно моделей літаків, катерів, ракет. І саме тут розгорнулася моя експозиція з картин у стилі фентезі і реалістичних полотен: пейзажі, квіти, тварини. Не чекала, що на першу виставку прийде багато людей. Не оминули увагою преса і телебачення. Газета „Київські Відомості" навіть помістила мій портрет на першій сторінці. З тих пір я повірила у свої сили. Остання персональна виставка відбулася на території Києво-Печерської лаври у Музеї українського народного декоративного мистецтва. Саме тут виставлені твори моїх улюблених художниць Катерини Білокур та Марії Приймаченко. Дуже хвилювалася. Але відкриття виставки „Святку вання осени” 2 листопада 2007 р. минуло успіш но. І всі два тижні, що тривала виставка, були насичені приємними подіями: публікаціями в пресі, сюжетами на телебаченні, відгуками чис ленних відвідувачів. Особливо мені запам’ята лася виставка в Головкиївархітектурі на Хреща тику - „Зорі дальньої планети, квіти ближнього села” (квітень 2007 p.), мабуть, тому, що був сонячний день і промені сонця через скляний дах приміщення відбивались на моїх картинах. Яка „манера” живопису вам подобаєть ся більше: фантастична чи реальна? Чому? Мені більше подобається малювати в стилі фентезі. Можливо, тому що майже півроку в нас холодно і похмуро. І саме в такі дні хочеться тепла і сонця. А твори в стилі реалізму з’явля ються в мене у літньому домі. Ваші картини презентували в Парижі? Наскільки вразила вас та подія? Який досвід перейняли з презентації? Я була щаслива, коли батько мені повідо мив про виставку, що відбудеться в Парижі. Швидко зібралася і підготувала картини для поїздки. Проте не всі картини туди доїхали. Три з них загубилися в аеропорту „Бориспіль”. І мій творчий задум не вдався. Лише чотири твори не могли створити особливої атмосфери, хоча й привертали увагу відвідувачів. Було дуже прик ро. А саме місто Париж справило неабияке вра ження. Я у захваті від Версалю і Лувра, Єлисей ських полів і Собору Паризької Богоматері, Ейфелевої вежі і красивих вулиць. Досі перед очима тиха паризька вуличка, яку я споглядала з мого готельного балкона. Це було майже як на планеті Інгула. Що чи хто надихає - створює нову ко лекцію? Моє надхнення - це любов до близьких і моє кохання. Мій чоловік, моя родина. І навіть наші домашні тварини можуть надихнути на творчість. Вони у нас особливі. Кіт живе з нами вже 10 років. Тому й з’явився його портрет. Жартую, звичайно. Але я намагалася в картині „Портрет господаря квартири” передати його характер і поведінку. Картина гумористична, на ній наш кіт неначе аристократ. Що потрібно художниці у буденності, аби створити довкола себе творчу атмосферу? Нічого особливого, лише гарний настрій. А нові ідеї з’являються, коли я мандрую. Люблю бувати за кордоном: відвідувала Росію, Польщу, Угорщину, Єгипет, Францію. Люблю мандрува ти і Україною: побувала у Львові, Умані, Криму, на Житомирщині. Мрію про нові виставки в різних містах Европи і США. У який час доби твориться найкраще? Я сова. Завжди пишу ввечері. Хто підтримує вас у творчих задумах? Хто є першим критиком щойно завершеної картини? Мій перший критик - тато. А підтримують усі: мама й тато, Віталій, його родина, мій брат Костянтин. Уже стало традицією, що на моїх ки ївських виставках Костя грає свої твори. Йому 19 років, він композитор-початківець. У нас творча родина. Батько - письменник, мати - журналіст. В одній із газет вас жартівливо нази вають „дамською угодницею”, чому? Мої картини купують переважно дівчата, жінки. От журналісти й назвали мене. Окрім того, що створюєте безліч чудо вих колекцій, ще й працюєте у видавничій справі. У чому полягає та робота? Видавці використовують мої картини в оформленні книжок. У 2007-у дві мої картини „Вечірній човен” і „Риболовля на планеті Інгу ла” видавництво „Кальварія” взяло за обкладин ку до книги французького прозаїка і критика Моріса Бланшо „Простір літератури”. Причому фентезійна „Риболовля на планеті Інгула” потра пила на першу сторінку обкладинки, а реаліс тична „Вечірній човен” - на четверту. Закінчення на стор. 8. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top